Місце запису: с. Анастасівка, Роменський р-н, Сумська обл.;

Дата запису: 17.01.2009 р.;

Хто записав: невідомо;

Респондент: Ткаченко Іван Петрович, 27.08.1918 р. н.;

Під час Голодомору 1932-1933 років Ткаченко Іван Петрович, 27.08.1918 р. н., проживав у селі Анастасівка Роменського району Сумської області.

Де Ви знаходилися в 1932-33 роках?

Село Анастасівка.

1946-1947 роках?

Хутір Останеннів

Яким було село (хутір)? 

20 хат.

Якою була Ваша родина на той час?

Батько, мати i сестра.

Чи пам’ятає якийсь день з того часу?

Хворів на скарлатин, запаления нирок та легень, мочового пузиря.

Яку страву того часу пам’ятаєте?

Вариш із кропиви, вода, де-не-де картопля.

Що і з чого варили їсти?

Їли все, і липу, листя сушили, дикий клевер, лобода, кропива 

Хто з родичів, знайомих помер у ті роки?

Скакун Іван Ярифонович, Скакун Михайло Ярифонович, Скакун Петро Михайлович.

Чи забирали у Вашій родині хліб на заготівлю?

Із хати вигнали. Забрали хліб, корову. 

Хто з учителів того часу працював у школі?

Дорошенко Іван Свиридонович.

Хто лікував людей?

Микита Іванович Омельченко, лікар з села Андріїївка.

Які довідки видавали померлим?

Ніяких довідок.

Чи не було випадків канібалізму (людожерства)?

Ні

Чи вимінювали Ви речі на продукти харчування?

Ні. Не біло нічого 

Чи були випадки розбою?

Ні. 

Місце запису: с. Андріївка, Роменський р-н, Сумська обл.;

Дата запису: не вказано;

Хто записав: не вказано;

Респондент: Басараб Н.Л., 1916 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 років Басараб Н.Л., 1916 р.н., проживала у селі Андріївка Роменського району Сумської області.

В роки голоду я проживала в с. Андріївка. Зерно все вивезли в державу. Комісія ходила по хатах і насильно відбирали всі продукти. Ми ховали їх в землю: буряки закопували, діжки із зерном. Вони шукали залізними ключками. За 5 колосків знайдених на полі судили. Якщо зерно не знаходили, то таємно мололи в жорнах. В муку добавляли листя липи. У нас ще була корова. Коли не хотіли йти в колгосп, її забрали (я жила з братом, бо мати померла рано). Ще їли ракушки, їх ловили у ставку, ставок захряс людьми, ловили один наперед одного. Ще продукти міняли за одяг.

Хоронили померлих від голоду на цвинтарі, або в саду дома, бо нікому було і яму вирити.

Місце запису: с. Андріївка, Роменський р-н, Сумська обл.;

Дата запису: 04.07.2008 р.;

Хто записав: Шак Ірина, учениця 6 класу Андріївського НВК; 

Респондент: Бобошка Олексій Йосипович, 1933 р. н.;

Під час Голодомору 1932-1933 років Бобошка Олексія Йосиповича, 1933 р. н., проживав в в селі Андріївка Роменського району Сумської області.

За Голодомор 1932-1933 рр. я знаю з розповідей батьків. Причина Голодомору – влада забирала урожай. Приходили по 5 чоловік і забирали все зерно, даже заховати нігде не вдавалося. Всі продукти також забирали. В роки Голодомору виживали хто як міг. Їли листя липи, осики, щавіль, ракушки з ставка, копали мерзлу картоплю.

Місце запису: с. Андріївка, Роменський р-н, Сумська обл.;

Дата запису: 03.07.2008 р.;

Хто записав: Колесникова Аліна Миколаївна, учениця 10 класу Андріївського НВК; 

Респондент: Гапич Уляна Панасівна, 22.04.1926 р. н.; 

Під час Голодомору 1932-1933 років Гапич Уляна Панасівна, 22.04.1926 р. н., проживала в селі Андріївка Роменського району Сумської області.

В роки Голодомору я проживала дуже погано. Не було що їсти, все забирала комісія, до складу якої входили всі місцеві. Вони заходили в кожну хату, перевертали все в хаті, шукали їжу, коли щось знаходили, забирали. У нас не було що їсти, і люди ходили по полях, огородах, щоб не померти з голоду. Крали зелені колоски, натирали їх, сушили і пекли мандрики (млинці). Ми всією сім’єю з’їмо їх ще гарями, щоб не забрали. Весною, ще тільки на деревах почнуть з’являтися буньки, ми їх пооб’їдаємо, буває так об’їмо, що стоїть сам деркач. Їли акацію, листки, картошку. Картошку шукали по городах, найдемо гнилу, принесемо додому і мати щось зваре, пекли буряки, гарбузи. Біля ферми колись найшли кагат картошки гнилої, чуть не билися, брав хто скільки вхвате. Заставляли іти в колгосп, хто не йшов засуджували і забирали все з хати. Коли умирали люди, то їх ховали родичі, ховати ніхто не допомагав.

Місце запису: с. Андріївка, Роменський р-н, Сумська обл.;

Дата запису: 07.07.2008 р.;

Хто записав: Скрипченко Людмила, учениця 10 класу Андріївського НВК;

Респондент: Дригус Софія Дмитрівна, 1913 р. н.;

Під час Голодомору 1932-1933 років Дригус Софія Дмитрівна, 1913 р. н., проживала в селі Андріївка Роменського району Сумської області.

В роки Голодомору я проживала в селі Андріївка. Було дуже тяжко. Ще з раннього дитинства я залишилась круглою сиротою, у мене були тільки брати і сестри. Коли почався голод, я ще дитиною з подругою пішла на буряки, старі жінки попросили, щоб і нас взяли, вони і навчили нас сапувать.  Кожного дня ми отримували пайок – тоненьку скибочку хліба. Коли з’їм, а коли понесу додому сестрам і братам, а сама прориваю буряк, вирву маленький, обітру, і з’їм. А в 1946-1947 було легше, я вже старша, пам’ятаю прийшов брат і каже: “Будуть шукати хліб”. Так ми макітру зерна, в чулані викопали яму і закопали, якби не те зерно – мабуть і не вижили б.

Місце запису: с. Андріївка, Роменський р-н, Сумська обл.;

Дата запису: 04.07.2008 р.;

Хто записав: Шах Олег Вікторович, учень 10 класу Андріївського НВК;

Респондент: Папуша Анатолій Григорович, 14.08.1928 р. н.;

Під час Голодомору 1932-1933 роках Папуша Анатолій Григорович, 14.08.1928 р. н., проживав у селі Андріївка Роменського району Сумської області.

У 46-47 роках не було чого їсти, але не так, як у 32-33, бо забирали все. Залишились одні стіни. Забирала все влада. Забирали в багатьох. А найбільше в багатих, а як нема в багатих, то не буде і в бідних. Забирали все, даже й квасолю. Їжу ховали скрізь, і на городах, і в полі, і в ліс носили, але все знаходили і забирали. У городах було легше, бо давали пайки. Люди вимінювали золото й різні цінності на продукти.

Місце запису: с. Андріївка, Роменський р-н, Сумська обл.;

Дата запису: 07.07.2008 р.;

Хто записав: Мельник Анатолій Миколайович, учень 8 класу Андріївського НВК;

Респондент: Пономаренко Мотрона Іванівна, 15.11.1923 р. н.;

Під час Голодомору 1932-1933 роках Пономаренко Мотрона Іванівна, 15.11.1923 р. н., проживала у селі Андріївка Роменського району Сумської області.

Года Голодомору помню. Був неврожай, власть забирала в сім’ї продукти, грузила їх на підводи. Ті, які не хотіли віддавати продукти, били їх, знущалися. Продукти збирали люди, була бригада сільської бригади. Їх було 6-7 чоловік. Ті хто пішов до колгоспу, їм давали їжу. Чула за 5 колосків судили, а кого не знаю Поля, колгоспні комори охороняли об’їждчики. В їжу їли різні трави листя.

Місце запису: с. Андріївка, Роменський р-н, Сумська обл.;

Дата запису: 07.07.2008 р.;

Хто записав: Литвиненко Тетяна, учениця 7 класу Андріївського НВК;

Респондент: Сало Олексій Михайлович, 1929 р. н.;

Під час Голодомору 1932-1933 роках Сало Олексій Михайлович, 1929 р. н., проживав у селі Андріївка Роменського району Сумської області.

В роки Голодомору я проживав в селі Андріївка. Голод пам’ятаю добре. Його зробили штучно. Забирала все бригада активістів. Вони мали зброю. Могли приходити навіть по три рази на день. Ходили по дві, а той більше людини по дворах. Приховать то можна було, ну майже все находили. Люди не хотіли добровільно йти працювати в колгосп, тому їх змушували. Чи давали їсти в колгоспах уже не пам’ятаю.

Їли липу, випадки людоїдства мені не відомі. Під час Голодомору дуже багато померло людей. Ховали їх на кладовищах. Ніхто не платив за похорон.

Місце запису: с. Андріївка, Роменський р-н, Сумська обл.;

Дата запису: 07.07.2008 р.;

Хто записав: Скрипченко Людмила, учениця 10 класу Андріївського НВК;

Респондент: Циганок Уляна Василівна, 1927  р. н.;

Під час Голодомору 1932-1933 роках Циганок Уляна Василівна, 1927  р. н., проживала у селі Андріївка Роменського району Сумської області.

В роки Голодомору я проживала селі Андріївка. Тоді дуже знущалися з людей, їсти зовсім не було чого. Їли листя липи, рогіз. В ставку ловила ракушки, їх тоді було дуже багато наче справді Бог послав. Ракушки розчиняли, накладемо повен чавун, серед двору розпалимо багаття і варимо, а потім на сковороду і ще й піджаримо. І здавалося таким смачним. А ще було таке, що їли гречану полову, її відпарювали і робили котлетки, a коли висихали – їли. Недалеко від нас жила жінка, то в неї не було взагалі нічого, a в нас був кінь. Його зарізали, а шкура була на горищі. Так ми віддали тій жінці, то вона її їла. Багато людей мерло, вимирали сім’ями. Тяжко згадувати… 

Місце запису:  с. Андріївка, Роменський р-н, Сумська обл.;

Дата запису: 2009 р.;

Хто записав: Вовк Галина Віталіївна;

Респондент: Покотило Ганна Павлівна, 21.12.1923 р. н.;

Під час Голодомору 1932-1933 років Покотило Ганна Павлівна, 21.12.1923 р. н., проживала в селі Андріївка Роменського району Сумської області

Село в 1932-1933 годах було сумне. Яка може бути радість, якщо всі думали що б поїсти і нагодувать дітей. Сім’я на те время була велика. В хаті жили: баба Марта, дід Захар, батько Павло, мати Олександра і троє дітей (я – найстарша, менша Ольга брат Петро).

Отчотливо вже й не помню, шоб розказать про один з днів, бо багацько пройшло время. Ще з осені повигрібали зерно. Ходили активісти по селу і залізними щупами щупали зерно в землі, в соломі… Приходили і забирали все що в кого було. Зіми тоді були холодні, сніжні, а ще вдобавку голод. Сім’я вижила благодаря корові. Весною їли юшку з мерзлою картошкою (шукали на полі), з кропивою, їли цвіт акації, лободу.

Коло нас жила сім’я. Фамілії не помню. Так вони всі померли. На кутку їх прозивали Цяньками. Були чоловік, жінка, скільки дітей не помню. А скільки людей на селі вмерло, не можу сказать. Щоб їли люди людей теж не помню.