- Місце запису: село Острів Овруцький район Житомирська область;
- Дата запису: 23.11.2002 р.;
- Хто записав: Герасимчук Ігор Володимирович;
- Респондент: Авраменко Олена Миколаївна, 1923 р.н., народилась в селі Острів Овруцького району Житомирської області;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Острів Овруцького району Житомирської області.
В нас в селі була воєнна частина. В мого батька був конь його заставляли вивозити померлих людей від воєної частини. Біля воєнної частини була яма в яку виливали помиї і люди приходили туди їсти. Їли цю їжу і наверно отравлялися і помирали. В мого батька вже не було сил вивозити цих людей, і він казав щоб його тоже кинули на цей віз і вивезли на кладбище. Людей вивозили на кладбище де їх кидали в ями і закопували.
Біля нас жила одна сім`я досить велика. В них був син Стьопка, який вже був присмерті. В нас була корова, моя мати взнала що Стопка вже помирає з голоду і наробила пампушок може там ті помпушки тільки були закрашені тим молоком але вона накидала їх в миску не буже багато і понесла їм. Коли вона зашла до них в дом і ті діти побачили цю миску з їдою вони похватали їх що мати невспіла нічого сказати. Воно все з`їли і Стьопі нічого не залишилось. На другий день він помер.
Біля нас жили сусіди які мали двох синів один з них помер від голоду. А інший лежав на печі вже ледь ледь дихав. По селу ходив Ілюха він збирав налоги. Тут він заходить в цей дом і говорить щоб вони платили налог. Батько каже що в нас нема нічого щоб заплатити йому, той каже що відправить їх нависелку. Тоді батько бере одного померлого сина і кладе йому в ноги – оце один налог, а другий на печі.