- Місце запису: село Дідовичі Новоград-Волинський район Житомирська область;
- Дата запису: 05.08.2002 р.;
- Хто записав: Бульбонюк Ярослав;
- Респондент: Гуменюк Микола Іванович, 1923 р.н., народилась в селі Дідовичі Новоград-Волинського району Житомирської області;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Дідовичі Новоград-Волинського району Житомирської області.
В 33-му мегі було 10 років, і я пам`ятаю все добре. Батько мій в колгоспі бригадиром працював, додому дещо приносив і ми не голодали. В селі були такі, хто помер, але небагато – діти і старики. Мій брат їздив до тітки в Житомир, то розказував, що бачив померлих з голоду людей біля самої залізної дороги. Вони в город тікали, але слабі були і не зійшли. У нас тоді недалеко границя проходила з Польшею, розказували, що люди з нашого села ту границю переходили і брали там харчі в родичів, бо там голоду не було. Кажуть, що активісти все забирали в людей, але це неправда, частину оставляли. В кого сім`я велика була, то їм того не хватило, вони бур`ян рвали, кропиву, кору з дерев дерли і їли. Було такі, що на стороні крали. Одного такого люди вбили.
Після війни голод тоді був. Все було розвалене, розрушене, мужчин багато загинуло, я вернувся з війни скалічений. Але і той голод ми пережили. Війна – то було саме страшне, але вона минула і ми вірили, що добре жити будем.