- Місце запису: село Дідовичі Новоград-Волинський району Житомирська область;
- Дата запису: 05.08.2002 р.;
- Хто записав: Бульбонюк Ярослав;
- Респондент: Мартинюк Оксана Василівна, 1924 р.н., народилась в селі Дідовичі Новоград-Волинського району Житомирської області;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Дідовичі Новоград-Волинського району Житомирської області.
В 32-му році був неврожай, колгосп не виконав плану заготівлі зерна, тому забирали в людей. Брали не тільки зерно – забирали і картоплю, і крупи. Ходили забирати активісти, такі люди погані були, не хочеться і згадувать їх. Приходили і до нас але батько встиг закопати частину зерна. Часи тоді важки були – сусід доносив на сусіда про сховане зерно. Але хвалить Бога того, що батько сховав, не знайшли. На нашій вулиці була сім`я Тихонюків, було в їх 6 дітей. Батьки в колгоспі робили, але сім`ю прогодувати не могли, двойко дыток найменших в них померло. Був ще такий дід Петро, сам жив, родичів у нього не було, так сам і помер в хаті, бо їсти не було нічого. Але яка вже була радость як зібрали новий врожай! Я від недоїдання така суха була, одні кості і багато людей від голоду ледве ходили. Новий урожай нас спас. Після війни тоже голод був, але не такий страшний. Тоді тоже неврожай був і німці все повивозили. Багато людей погибло на війні. Всі чоловіки, хто був грамотніший погибли. Землю баби обробляли і каліки. Багато чоловіків з Германії через 2-3 роки після війни повернулись.