Геопортал містить карту адміністративного устрою Української РСР (1929–1934), карту території Голодомору та сучасну карту України.
На карті сучасної території України позначені місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду, пам’ятники та меморіальні знаки, що вшановують пам’ять жертв. Пошук можливий за регіоном, районом або населеним пунктом
Через Голодомор Україна втратила мільйони людей. Вимирали цілі родини. Села були покинуті. До смерті не ставилися як до чогось незвичайного. Виснажені тривалим голодом селяни не мали сил ховати своїх родичів, які помирали від голоду. Непоховані трупи лежали в будинках кілька днів. Тіла загиблих селян, які шукали порятунку в містах, але не знаходили його, з’являлися всюди на площах і тротуарах.
Щоб приховати масштаби смертності та запобігти поширенню хвороб, місцеві органи влади організовували збір та поховання трупів померлих від голоду. З цією метою на місцевих кладовищах викопували великі могильні ями. Також трупи, знайдені на вулицях, звозили на околиці міст до ярів або інших природних ровів. Часто тіла померлих ховали таємно, вночі, без трун, без традиційних ритуалів. На братських могилах не встановлювали жодних пам’ятних знаків.
Заперечуючи факт Голодомору в Україні, окупаційний комуністичний режим ретельно приховував місця масових поховань жертв геноциду. Для цього на місцях братських могил створювалися міські парки розваг, будувалися підприємства, прокладалися дороги. Ділянки на сільських кладовищах покривалися травою, оскільки за ними не доглядали. Однак ті, хто вижив, завжди пам’ятали про розташування цих місць.
Досудове розслідування у кримінальній справі № 475, надане Службою безпеки України, визначило 875 місць масового поховання жертв Голодомору на території України. Очевидці цих подій залишаються основним джерелом інформації. З огляду на їхній вік, пошук, опис та фіксація місць масового поховання жертв Голодомору 1932-1933 років набувають особливого значення.