Геопортал містить карту адміністративного устрою УСРР (1933 р.), карту території Голодомору та сучасну карту України (2018 р).
На сучасній карті України промарковано місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду, пам’ятники та пам’ятні знаки, встановлені для вшанування жертв Голодомору. Пошук можливий за областю, районом чи населеним пунктом.
Через Голодомор Україна втратила від 7 до 10 мільйонів людей. Вимирали цілі родини. Села спустошувалися. Смерть перестали сприймати як надзвичайне явище. Виснажені тривалим голодуванням, селяни вже не мали сил, щоб поховати своїх померлих від голоду рідних. Непоховані трупи по кілька днів лежали в будинках. Тіла померлих селян, які в шукали порятунку в містах, але не знаходили його, заполонили площі та тротуари.
Аби приховати масштаби смертності та запобігти поширенню інфекцій, місцева влада організовувала збір та поховання тіл убитих голодом людей. Для цього на місцевих кладовищах викопували великі поховальні ями. Також зібрані на вулицях трупи звозили на околиці міст до ровів та інших природних заглиблень. Часто тіла людей закопували таємно, вночі, без трун, без дотримання традиційних обрядів. На місцях масового поховання не встановлювали жодних пам’ятних знаків.
Заперечуючи сам факт Голодомору в Україні, окупаційний комуністичний режим ретельно приховував місця масового поховання жертв геноциду. Для цього на похованнях облаштовували міські парки культури і відпочинку, будували підприємства, прокладали автошляхи. Ділянки на сільських кладовищах без догляду заростали кущами й травою. Утім, ті, кому вдалося вижити, завжди пам’ятали про їхнє існування.
Досудове розслідування кримінальної справи № 475, проваджене Службою безпеки України 2009 року, встановило 857 місць масового поховання жертв Голодомору на території України. Їх пошук триває дотепер. Джерелом інформації, як і раніше, залишаються свідки цих подій. Враховуючи їхній літній вік, пошук, опис і фіксація місць масового поховання жертв Голодомору 1932-1933 років набувають особливої актуальності.