1. Місце запису: село Вороніж Шостинського району Сумська область;
2. Дата запису: 23 липня 2005 р.;
3. Хто записав: Сурело С. П.;
4. Респондент: Бурдюг Марія Яківна, 08.08.1913 р.н.;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Вороніж Шостинського району Сумська область.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?

Да був.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха,

податки?

Неважний врожай, та те, що у людей забирали зерно.

Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Партейці.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?

Донесення на сусідів були, а чи були їм які нагороди не знаю, наверно були.

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на

збирання продуктів?

Нахально приходили і забирали, що найдуть, документів ніяких не показували.

Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?

Висилали. арестовували, штахували, могли конфіскувати і майно, і худобу, і дом; розкулачували.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Не давали нічого і тим, хто в колгоспі був.

Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?

Забирали часто і коров, коней, свиней, а домашні вещі так тільки у тіх, кого розкулачували, дак у них вообще все заберали і з домов їх виганяли, хто богатир був, а саміх їх кудись висилали.

Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Про назву цього закону не знаю, а закон такий був, щоб не ходили по полях і нічого не брали. Одну жінку з нашого села за те. що збирала колоски арестували і посадили у тюрму.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не розрешали нічого брати  і після жнив і збору урожаю.

Хто охороняв поля і комори?

Сторожа і об`єзчики.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Хто й сам ішов, але бошество не хотело.

Чи змушували йти людей в колгосп?

Заставляли їх, але як саме не знаю, бо ми з мужом робили у Шосці, а мої родителі самі пішли до колгоспу.

В який час ходили забирати у людей зерно?

Ходили коли захотять, но в основному днем.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Отрубя і полову, добавляли у хліб і пекли мавиту у Шосці, лободу, конський щавель і ще щось.

Чи можна було купити чи виміняти в місті?

Можна було, если було у кого на що мінять.

Чи був голод в місті?

Тоже був, тіко менший.

Чи знаєте що таке ТОРГСІН?

Торгсін – це такий магазін, де на золото міняли продикти та другі товари. Такий магазин був у Шосці, а в Воронежі не було. У тому магазіні я не була, бо у нас не було золота.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

У нас такої дуже великої голодовки не було і в Воронежі від голоду ніхто не умер. Хіба може десь на окраїні. що я не знала.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

В нашому селищі є дві церкви і обидві вони відносяться до Московського патріархату. Розпочато відбудову ще однієї.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр.? Зокрема, чи

розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?

Знають, але мало.

1. Місце запису: село Постольне Сумського району Сумської області;
2. Дата запису: 25 липня 2005 р.;
3. Хто записав: Гутенко Т.М.;
4. Респондент:  Білоконь Прасков’я Сергіївна, 1920 р.н.;
5. Розшифровка аудіозапису: Федюк Ю. І.;

Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Постольне Сумського району Сумської області.

(розмову зафіксовано зі збереженням мови респондента)

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод 1932-1933 роках?

Да, грех не помнить.

Які, на Вашу думку могли бути причини голоду? Неврожай засуха, податки, чи забирала врожай влада?

Бог вродил, всё було, вродило. Да влада местная всё выгребла.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це робив?

Начальство. Вони уже всі померли.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на зібрання податків?

Не було ніяких документів. Батько був середняк. Не пішов в колхоз, пришли, описали все, забрали: корову, коня, одежу, продукти. Некуда стало деваться і пришлось идти в колхоз.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Да.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Не скажу, не бачила.

Як люди боронилися?

Бога просили о помощи.

Чи можна було приховати якісь частину зерна, продуктів, овочів?

Куда приховать, с палками шуряли. Если б приховали, то не померли бы с голоду.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Вони уже померли все. Були свої і чужі. Гутенко Семен Макарович і Гутенко Ганна Андріївна. Вони облазили везде.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

3-4 души лазили, сховать негде було, все находили.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ніде. Что причиталось, то платили, а что для себя оставили, то забирали.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Возили баланду.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Не ідеш в колхоз, забирали все до гроша, а самі садили на подводы и вывозили далеко від дома, на голом месте доживать.

Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Не помню.

Чи дозволяли збирати в полі колоски, залишки городини?

Гоняли, не можна було.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Люди: объездщики, сторожа.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Не хотіли.

Чи змушували людей йти до колгоспів і як?

Крепко змушували. Самі не приведут хозяева тоді придут і заберут все, что є, до последней рубашки і вигребут все продукти, что были для семьи.

Де приховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Ніде. Прийшли утром, забрали корову і коня.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

В любе время.

Скільки разів приходили до хати?

Поки все не заберуть.

Коли почали люди помирати з голоду?

В 1933 годе.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Не знаю.

Хто не голодував в селі і чому?

Всі голодували.

Хто зумів вижити?

Кому повезло.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктам?

Може ділилися.

Які засоби вживали до виживання?

Ніяких.

Чи мали якісь допомогу від родичів, які менше голодували?

У нас родичів не було, ми не мали.

Що вживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Всі ягоди.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору і їжу?

Не пам’ятаю.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Ворон, горобців і їли мертву коніну.

Чи можна було щось купити в місті, чи вимінювали і їжу?

За що, як усе забрали?

Чи був голод у містах?

Був.

Чи знаєте Ви, що таке «ТОРГСІН»?

Не чула.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

Багацько.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не було.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Де ходило там і перекинулось. Если была семья, то родные хоронили, а безродніх посилали с колгоспу по наряду.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Не знаю.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На городах, в садках.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зимні свята?

Да, поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер, і за часів радянської влади.

Родня помнит и поминает завжди.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Немає. Є у соседнему и Лікарському селі.

Чи встановили і селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Немає.

Чи знає молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Обов’язково.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Сталіна.

1. Місце запису: село Постольне Сумського району Сумської області;
2. Дата запису: 26 липня 2005 р.;
3. Хто записав: Шкарута В.М.;
4. Респондент:  Білоконь Олександра Федорівна, 1926 р.н.;

Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Постольне Сумського району Сумської області

(при розшифровці матеріалу з записів збережено мову респондента)

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?

Аякже, мені тоді 7 год було.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала врожай влада?

Голод начався з нового году, а врожай той год був, а чого так получилось, не знаю. Влада збирала врожай.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це робив?

Одбирав хто не хотів робить, той і забирав, що в колхози йшли, вислужувались перед владою. Пшоно було в самоварі, і те забрали.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Може і поощрялось, не знаю.

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якійсь документи на відбирання продуктів?

Нічого у них не було, приходили і забирали все на світі.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Аякже, висилали, з хатів виганяли.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Зброї не було, ми не бачили.

Як люди боронилися?

Лаялись, плакали, хто як міг.

Чи можна було приховати якісь частини зерна, продуктів, овочів?

Можна хіба закопать, а так видирали все, я ж кажу, жменя пшона і ту забрали з самовара.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Ходили і по горищах, заглядали скрізь, і під піччю, а люди називали їх батраками.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

У троє і п’ятеро, їздили кіньми, грузили і забирали все.

Де можна було заховати продукти харчування?

Можна і закопать, та ми ж і не ожидали, що будуть так забирать, шукать.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Та трохи давали і в колгоспах, їсти варили.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Забирали все, що було лучше. Все тягли.

Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Аякже, чула. Це так, наприклад: пішла я в поле і вирвала п’ять колосків, так за це і судили. Страшне що було.

Чи дозволяли збирати в полі колоски, залишки городини?

Заставляли збирать, тільки ж усе віддавали в колгосп, а збирать ходили, що хоч щось з’їсти.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Ці люди, що робили в колгоспі, обозчики.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Хто хотів, а хто не хотів, заставляли.

Чи змушували людей йти до колгоспів і як?

Хто не хотів, висиляли з хат, а то і засилали в Сибір, а хати забирали.

Де приховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Може хто і ховав, в ми ні. Ми зразу пішли до колхозу і коняку і корову оддали.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Дньом ходили, їздили конем душ по п’ять з хати в хату, забирали все із хатів, сараїв.

Скільки разів приходили до хати?

Раз приходили і забирали все підчисту.

Коли почали люди помирати з голоду?

З зіми, пухлі були дуже, їсти нічого було.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Забирали кудись, був якийсь дом, там їм і їсти давали.

Хто не голодував в селі і чому?

Всі голодували, може начальники якісь і не голодували, а так всі голодували.

Хто зумів вижити?

В кого коровка, хоч і поганенька, була, хоч і скотину годувать нічим було, а тоді вже як вродиться врожай, то легше стало, дождалися весни, а там і літо.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктам?

Було, було, помогали, ми молоко сусідам давали, то картошки, хоч мерзлої, поділялись всім.

Які засоби вживали до виживання?

Які там засоби, їли що під руку попадалось.

Чи мали якісь допомогу від родичів, які менше голодували?

Аякже, помогали одне одному.

Що вживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Їли свирілу, грицики, все, що можна було.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору і їжу?

Ми такого не їли, бо тут і дерев як таких якось мало, ми все бур’яни їли.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Хто знає. Казали, що люди граків їли, ну ми ні.

Чи можна було щось купити в місті, чи вимінювали і їжу?

Мінять міняли, а купувать грошей не було

Чи був голод у містах?

У городі мов не так, у селі люди дуже голодували.

Чи знаєте Ви, що таке «торгсин» [прим. «торгзін»]?

Не знаю

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

Дуже багато мерло, більше мужчини якось мерли.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Такого у нас не чуть було.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Та родичі дома ховали, по садках.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ніхто не платив, самі ховали.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Та їх же по домах ховали.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зимні свята?

Аякже, поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер, і за часів радянської влади.

Згадують і поминають, а раніше ні, бо й в церкву не можна було піти.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

У Лікарському є.

Чи встановили і селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Хрести трудно було ставить, рубали на дрова.

Чи знає молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розказувала, а молодь хто знає, а хто ні.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Винні ті, хто допустив оте розкрадання, хто був при владі.

1. Місце запису: село Терешківка Сумський район Сумська область;
2. Дата запису: 23 листопада 2005 року;
3. Хто записав: Цявук Тетяна Василівна;
4. Респондент: Бирченко Марія Іванівна, 1926 р.н.;

Під час  Голодомору 1932-1933 років  проживала в селі Терешківка Сумський район Сумська область.

(збережено мову респондента)

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?

Пам’ятаю.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки, чи забирала врожай влада?

Влада зробила іскуственний голод.

Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Комсомольці забирали.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховування зерна?

Не знаю.

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?

Документів не мали.

Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?

Висилали.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Ні, не мали.

Як люди боронились?

Ніяк.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Можна, але знаходили і забирали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Степанець Іван Феодосійович, приходили і шукали скрізь: по горшках, по торбинках

Скільки їх приходило до хати?

По 2 чоловіки.

Де можна було заховати продукти харчування?

Під піч, у піч, на хаті.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали, на полі варили і годували, можна було брати дітей і їх годували.

Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Збирали також і одяг, рушники, платки вишиті.

Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Щоб не лазили по полях.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні, не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Комори – ночні сторожі, поля – об’єзчик на коні – Дерновий.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Хто хотів, хто не хотів.

Чи змушували людей йти в колгосп?

Змушували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Ніде було сховати.

В який час ходили забирати у людей зерно?

Вдень.

Скільки разів приходили до хати?

Один раз.

Коли почали люди помирати від голоду?

З 1932 року.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Після 1933 року сиріт збирали і в колгоспі організований був патронат для сиріт.

Хто не голодував в селі і чому?

Не було таких.

Хто зумів у селі вижити?

Хто як зумів: вивозили з дому кохти, рушники на кацапщину.

Чи допомагали люди одне одному виживати, чи ділилися продуктами?

Нічим було ділитися.

Які засоби вживали до виживання?

В Росію ходили міняти одяг на продукти.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Ні.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Липове, вишневе листя.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Із вишні, липи.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Горобців.

Чи можна було щось купити чи виміняти в місті?

Міняли в Росії одяг на продукти.

Чи був голод в місті?

Був.

Чи знаєте що таке ТОРГСІН?

В торгсін батько здавав золото.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

Не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?

Не відомі.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Був звозчик і ховав померлих.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Платили, 1 кг хліба за померлого.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей, померлих від голоду?

Відомі, старе кладбище.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?

Ні.

Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Раніше – ні, тепер – поминають.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Православна церква Московського патріархату, церква християн баптистів-евангелистів.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Встановлений хрест.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр.? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Знає, розповідала дітям, онукам.

Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?

Влада.

1. Місце запису: смт. Степанівка Сумський район Сумська область;

2. Дата запису: 25 липня 2005 року;

3. Хто записав: Басенко Тетяна Олександрівна;

4. Респондент: Басенко Марія Іванівна, 1927 р.н.;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в смт. Степанівка Сумського району Сумської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?

Баленко, тільки їй все то мало було.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха,

податки?

Урожай вроді був тільки забирала влада.

Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Актівісти.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?

Не помню.

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на

збирання продуктів?

Ні нічого не показували, боялись питань, бо могли побити.

Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?

Обіжали, били, висилали на Сибір.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Приходили з отрядами  з винтовками.

Як люди боронились?

Ні люди не боролись, боялись щоб не побили.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ніяк було сховать, і в погріб лізли, комору, хто закопував так одкопували.

Хто і як шукав заховані харчі?

Ходили по двору з ковіньками ширяли землю, одкопували і забірали.

Скільки їх приходило до хати?

По несколько человек ходили.

Де можна було заховати продукти харчування?

Подіте ніде, ну можно в землю, так і те доставали

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Ходили в колхозіз казанками давали якусь юшку

Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники,

худобу, тощо?

Забирали худобу, в багатих людей брали де краще з сундуків

Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

За п’ять колосків судили й били, сажали.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні не дозволяли.

Хто охороняв поля і комори?

Об’єзчики, дурного вибірають, щоб бився, звери були.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Ні ніхто не хотів іти.

Чи змушували йти людей в колгосп і як?

Да одбірали землю, вози, худобу, коней.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колхоз?

Ні ніде де сховати.

В який час ходили забирати у людей зерно?

І ноччю і днем приходили.

Скільки разів приходили до хати?

По декілька раз .

Коли почали люди помирати від голоду?

В 1933 року мерли.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Нікуди не отравляли, в селі був (незрозуміле слово) і там були діти без батьків, годували.

Хто не голодував в селі і чому?

Хто сильніший був, та шустрий, багатий та до влади ближче стояв.

Хто зумів вижити?

Кому повезло.

Чи допомагали люди одне одному у виживані від голоду, чи ділилися продуктами?

Ні, не допомагали, кожне сами за себе впаде було хтось умре, переступлять і йдіть далі.

Які засоби вживали до виживання?

Їли все підряд.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Ні не мали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Бур’яни, лобода, лина, лопух.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

З липи, вишня.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Горобців, голубів, собак.

Чи можна було купити чи виміняти в місті?

Можно було тільки если було шо мінять.

Чи був голод в місті?

Буві в городі тільки не такий, робочих годували лучше.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

Дуже багато.

Чи відомі випадки людоїдства?

В с. Луциківка  одна жінка задушила і з’їла маленьку дитину.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Люди хоронили як не противна людина так гроб робили, а як вредна- за рук і ноги і в яму.

Чи платили тим, хто займався поховання померлих?

Ні не платили.

Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?

Не знаю.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Ні не поминають, позабували вже всіх.

Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Не знаю.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є церква, до московського патріархату.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Не знаю може де й поставили.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр.? Зокрема, чи

розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?

Я розказувала дітям, онукам.

Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?

Тих хто забирав хліб.

1. Місце запису: село Осоївка Краснопільський район Сумська область;
2. Дата запису: 28 жовтня 2008 року;
3. Хто записав: Бондар Тетяна Миколаївна;
4. Респондент: Погрібний Григорій Васильович 1926 р.н.;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в селі Осоївка Краснопільського району Сумської області;

Які на вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Забирала урожай влада.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Наші  Осоївські люди. Були  організації.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Невідомо.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?

Ні, не мали.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Мабуть.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Ні не мали.

Як люди боронилися?

Ховали.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ні не можна. Знаходили все.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Бобир Петро, Зайка Кузьма, Зайка Ганна.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

2 – 3

Де можна було заховати продукти харчування?

В землі.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Так в обід давали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Забирали все.

Що таке закон про “5 колосків”? Чи чули Ви про нього?

Не давали дітям збирати колоски, якщо попадалися, судили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Свої люди.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Не всі.

Чи змушували людей йти до колгоспів і як?

Змушували.

Де переховували худобу, щоб не забрали у колгоспи?

Ніде.

В який час ходили збирати у людей зерно, продукти?

Вдень.

Скільки разів приходили до хати?

1 раз.

Коли почали люди помирати з голоду?

Зима 1932 р. – 1933 р.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Ніхто не опікувався.

Хто не голодував у селі і чому?

В кого було золото чи серебро, їздили до міста і міняли на харчі.

Хто зумів вижити?

Вижили ті, в кого була корова.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Родичі можливо і ділилися.

Які засоби вживали до виживання?

Були страшні і тяжкі.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Родичі, які мали змогу допомагали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Так.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Липа, кінський щавель.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Ні.

Чи можна було щось купити в місті, чи виміняти?

Так.

Чи був голод у містах?

Ні.

Скільки людей померло у селах, чи є такі відомості?

Дуже багато.

Чи були випадки людоїдства у вашому селі?

Були.

Де і хто хоронив померлих людей від голоду?

Були виділені спеціальні люди збирали померлих і везли на кладовище.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Мабуть так.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голодомору?

На кладовищі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Так.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

За часів радянської влади ні.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріарху вона відноситься?

Так.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932 – 1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онуком, сусідам?

Так.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Влада.

Чи ви знаєте, що таке Торгсін?

В місті міняли золото чи серебро на харчі.

1. Місце запису: село Чернятка Бершадський район Вінницька область;
2. Дата запису: 28 вересня 2009 р.;
3. Хто записав: Катющенко Владислава Юріївна, Генсюровська Каріна Сергіївна;
4. Респондент: Крисак Марія Партенівна, 28.08.1924 р.н.;

Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Чернятка Бершадський район Вінницька область.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?

Так, пам’ятаю.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?

Причинами голоду були: не урожай.

Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Багаті люди і злодії забирали у бідних людей все, що у них було.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?

Ні, не було винагород від влади за донесення про приховання зерна.

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?

Без відповіді.

Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?

Так, до людей застосовували покарання, побиття, висилання, арешти.

 Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Ні, не мали зброю ті, що ходили забирати у людей хліб.

Як люди боронились?

В людей не було сил боронитися, бо вони були голодні.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ні, бо вони знали все.

Хто і як шукав заховані харчі?

Заглядали в кожну шпаринку, землю протикали “штопорчиками”.

Скільки їх приходило до хати?

Один, два. Влада, інколи злодії.

Де можна було заховати продукти харчування?

Під подушками і лягали на них.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Так, давали.

Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?

Забирали все.

Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Не пам’ятаю.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні, не дозволяли. Хто збирав, тих арештовували.

Хто охороняв поля і комори?

Охорона, НКВВ.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Дехто ішов, більшість.

Чи змушували йти людей в колгосп?

Не змушували, агітували.

Де переховували худобу?

Переховували в хаті, в коморі.

 В який час ходили забирати у людей зерно?

Вночі.

Скільки разів приходили до хати?

Поки було що брати.

Коли почали люди помирати від голоду?

Осінь 32-го року, зима 33-го року почали вмирати. Весна 33-го року – глобальне вимирання.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Так, опікувалися, забирали в дитбудинки.

Хто не голодував в селі і чому?

Багачі, куркулі, бо були багаті, мали багато худоби, зерна.

 Хто зумів вижити?

Половина населення села.

Чи допомагали люди одне одному  виживати?

Родичі допомагали.

Які засоби вживали до виживання?

Ховали зерно, їли лободу, траву різну, м’ясо дохлих коней, кропиву, листя.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Так, мали, ділилися хто чим міг.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Їли лободу, траву різну, кропиву, листя.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Робили вареники з листя вишні, з лободи та трави варили супи, з кропиви – білий борщ.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Дохлий коней, цвіркунів, личинки.

Чи можна було купити чи виміняти в місті?

Якщо було що обміняти.

Чи був голод в місті?

Так, був.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

Не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства?

Ні, не відомі.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На цвинтарі, хоронили рідні. В кого не було рідних, тих не хоронили.

Чи платили тим, хто займався поховання померлих?

Ні.

Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?

Більшість ховали в саду, за будинком.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Так, поминають.

Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві?

Поминали і поминають.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Так, є. Це церква Лапінського.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Так, є хрести.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?

Так, знають. Розповідала онукам і правнукам.

Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?

Владу та злодіїв.

Чи знаєте що таке ТОРГСИН?

Так, це були такі магазини, де можна було купити продукти харчування за коштовності або валюту.

1. Місце запису: село Сумівка Бершадський район Вінницька область;
2. Дата запису: 2002 р.;
3. Хто записав: Дяченко Наталка Олександрівна;
4. Респондент: Дмитриченко Марія Омелянівна, 04.07.1926 р.н.;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Сумівка Бершадського району Вінницької області.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?

Дуже пам’ятаю. Мені було лише 7 років, але ті страхіття, що відбувалися, у мене з такою силою засіли в пам’яті, що наче це було вчора.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?

В ті роки була засуха і неврожай. Але щоб не забирали хліб, то ми могли б якось вижити. Забирали часто весь хліб, витрушували з горщиків, баньків фасолю, горох, не залишали нічого.

Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Виконавці, середники або начальники. Залізними шпичками шпигали землю, снопи з соломою вже на горищі. Нічого не можна було приховати від них.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?

Були випадки, що доносили, але чи щось давали за це, то не знаю.

Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?

Просто забирали. Били і виселяли пізніше, коли створювали колгоспи. Серед ночі приїзджали і забирали, і ніхто не знав куди і за що.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Мали рушниці.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Дещо ховали, бо щоб ні – то і не вижили б. Нашим батькам вдалось дещо приховати. Але були і такі, що залишалися без крихи хліба в хаті. До нас часто приходили за шматком хліба чи борщем (вареним буряком) і мати, ховаючи від батька, часто давала їм щось поїсти.

Де можна було приховати якусь частину продуктів?

Нам вдалося приховати мішок кукурудзи, замурувавши його в ліжанці. Також ховали на горищі під сміттям і лушпинням, або на даху в снопах з соломою.

    Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?

Ні, забирали лише хліб і більше нічого.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли нічого збирати. Забирали і висипали все, що можна було назбирати. У нас в селі були випадки, що чоловікові за 15 вкрадених колосків дали 15 років тюрми, а жінці за 4 вкрадені буряки – 4 роки тюрми.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Тих, що охороняли і забирали у людей назбиране, називали комуністами або стрілками.

Хто зумів вижити?

Вижило мало, в основному ті, кому вдалося заховати хоч щось із їжі. Як ми. З нашої сім’ї всі залишилися живі.

Що споживали з рослин, ягід, коріння?

Їли все, що було хоч трохи їстівним. Весною збирали жолуді, сушили їх і били молотком, тоді перетирали на крупотертку і разом з кукурузною мукою пекли хлібці. Також їли вершки лободи, жом. Листя липи сушили, терли, і пекли млинці. Кропиву варили як куліш. Весною збирали у річці і варили скойки.

Що їли?

Їли квашений борщ, квасолю, молоко, у кого була корова.

Чи були випадки людоїдства в селі?

Були. В одній сім’ї вже одружений брат заманив до себе додому свого молодшого брата, зарізав і зварив його. Коли про це дізналися, його забрали і вислали. Так мати залишилася без обох синів.

Як і де ховали померлих?

Ховати людей не було кому, бо ніхто не мав на це сили. Люди валялися посеред дороги, під тином. В кого ще були сили викопати для своїх рідних могилу, то доки принесуть труп – в ямі вже лежало 2-3 чоловіка. Ховали без домовин. Завертали в раднинку, або й просто без нічого кидали в яму.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві?

Згадують. Батюшка перед Пасхою у поминальні суботи править поминальну за душі усопших.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є. До Київського патріархату.

Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?

В усьому цьому була винна влада, яка існувала. В народі тоді говорили, що винна Росія, а також частково неврожай і засуха, які були в ті роки.

1. Місце запису: село Ялтушків Барський район Вінницька область;
2. Дата запису: 1 серпня 2003 року;
3. Хто записав: Кулібаба Оксана Анатоліївна;
4. Респондент: Непорада Марія Іванівна, 1922 р.н.;

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Ялтушків Барського району Вінницької області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?

Добре помню голод 1946-47 років.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?

Засуха була. Дощу не було ні одного. Молодь бідувала страшно, не мали навіть в що одітися.

Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Не знаю.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?

Були. Навіть деяких арештували в тюрму.

Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?

Їх ніхто не питав про документи.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ми то трошки ховали. В маленький мішочок на постелі, на якій положили мою маленьку сестричку, яка вже помирала.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?

Нічого не забирали.

Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Про сам закон нічого не знаю. Но говорила моя баба, що за нього людей судили в тюрми.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ніхто такого не дозволяв.

Хто охороняв поля і комори?

Навєрно об’єщі?

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Не хтіли, но боялися, бо хто не хтів, то тих висилали.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Та що ти?! Держава ні про кого тоді не опікувалася. Сиріт забирали родичі, якщо були, а ні – то самі виживали, хто як міг.

Чи допомагали люди одне одному  виживати? (Додаткове питання: чи ділилися продуктами?)

Ні. Кожен думав за себе.

Чи можна було купити чи виміняти в місті?

Можна було, якщо в тебе щось було.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

А хто нам казав? Ніхто по сьогоднішній день не знає, скільки вмерло.
Чи відомі випадки людоїдства ?

Не знаю про це нічого.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Ховали за селом в одній ямі по декілька чоловік.

Чи платили тим, хто займався поховання померлих?

Ніхто за це не платив.

Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві? (уточнення: тепер і за часів радянської влади)

За радянської точно не згадували, а тепер то я не знаю.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Встановлений хрест. Більше нічого.

1. Місце запису: село Ялтушків Барський район Вінницька область;
2. Дата запису: 1 серпня 2003 року;
3. Хто записав: Кулібаба Оксана Анатоліївна;
4. Респондент: Антонова Ірма Адамівна, 1910 р.н.;

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Ялтушків Барського району Вінницької області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?

Добре помню голод 1946-1947 років, а 1932-1933 років уривками.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?

Насамперед був неврожай, картопля не вродила, дощів не було.

Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Точно про це нічого не можу сказати, але помню, що приходили чоловіки з сільської ради. Фамілій їх не памятаю, а в очах їх постатті до цих пір стоять.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?

Да. Були такі випадки, коли людей виселяли.

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?

Не знаю, нам не показували.

Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?

Про кару, то не знаю, а от багато людей висилали тоді в Сибір, навіть подекуди цілими сім`ями.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

 Не знаю, бо коли були в нас, зброю не показували.

Як люди боронились?

Я такого не знаю, бо ми, наприклад, не боронилися.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ні, забирали все “підчисту”.

 Хто і як шукав заховані харчі?

 Не помню.

 Скільки їх приходило до хати?

Помню, що до нас заходило пять чоловіків, обшарили все, що могли і бачили, але ми віддали все, що мали.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ніде. Ховали поблизу хати, кола садка, але завжди в усіх все відбирали.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Цього не знаю, бо ми самі працювали на заводі. А нам в столові варили суп з якоїсь полови, ото їли її. А що було робити, коли голод в хаті?

Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники,  худобу, тощо?

Не знаю, не помню такого.

Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

 Нічого не знаю.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ніхто нічого не дозволяв. Люди з нужди вночі їздили за 7-10 км від села, щоб що-небудь вкрасти додому, хоч гнилої картоплі.

Хто охороняв поля і комори?

Там охороняли, знаю, комірники. Колгоспні комори тоже наверно вони.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

З доброї волі ніхто не йшов, але боялися висилки та тюрми, ото і йшли.

Чи змушували йти людей в колгосп?

Ніхто добровільно не йшов – змушували. Боялися люди, то йшли, бо хто сам приходив, то до нього не застосовуваои покарань.

 Де переховували худобу?

Ніхто її не переховував. Віддавали, бо дуже страшенно боялися власті. Бо знали, що можуть попасти туди, куди вже деяких забрали. Ото мовчали.

Коли почали люди помирати від голоду?

Цього не знаю.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Кому вони були треба? Нікому! Ото й здихали посеред дороги. Деякі родичі, які могли, ото забирали до себе своїх.

Хто не голодував в селі і чому?

Таких не було. Були лише ті, хто зумів хоть щось приховати, але таких були одиниці. І то про це взнавали вже набагато пізніше.

Чи допомагали люди одне одному  виживати?

Ніхто нікому не допомагав. Кожен думав про себе.

Чи допомагали родичі?

Я напівєврейка, то хочу сказати, що наші родичі, якби могли, то б помогли, та в нікого нічого не було. Виживав хто як міг.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Що можна було знайти, те й споживали

Чи можна було купити чи виміняти в місті?

 Можна було, якщо в тебе щось було.

 Чи був голод в місті?

Ніхто в місто не ходив, бо по-перше, було далеко, а по-друге, не було за що купити і не було, що міняти.

 Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

А хто нам казав? Ніхто по сьогоднішній день не знає, скільки вмерло.
Чи відомі випадки людоїдства?

 Не знаю.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Ховали за селом в одну яму по 5-6 чоловік.

 Чи платили тим, хто займався поховання померлих?

Ніхто нічого не платив; прибирали і ховали померлих, щоб ще крім голоду не було якоїсь другої біди.

Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?

Да.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Не знаю.

Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві? (уточнення: тепер і за часів радянської влади)

За радянської точно не згадували, а тепер то я не знаю.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Церква є, а от до патріархату якого належить не знаю.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Хрест за селом стоїть. Ото там і ховали тих, хто помер від голоду.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи

 розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?

Про всю молодьож, то я не знаю, а от дітям розповідала, хай знають, що таке біда.

Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?

Власть.