- Місце запису: село Терешківка Сумський район Сумська область;
- Дата запису: 23 листопада 2005 року;
- Хто записав: Цявук Тетяна Василівна;
- Респондент: Бирченко Марія Іванівна, 1926 р.н.;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Терешківка Сумський район Сумська область.
(збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?
Пам’ятаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки, чи забирала врожай влада?
Влада зробила іскуственний голод.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Комсомольці забирали.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховування зерна?
Не знаю.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Документів не мали.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Висилали.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Ні, не мали.
Як люди боронились?
Ніяк.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна, але знаходили і забирали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Степанець Іван Феодосійович, приходили і шукали скрізь: по горшках, по торбинках
Скільки їх приходило до хати?
По 2 чоловіки.
Де можна було заховати продукти харчування?
Під піч, у піч, на хаті.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали, на полі варили і годували, можна було брати дітей і їх годували.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Збирали також і одяг, рушники, платки вишиті.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Щоб не лазили по полях.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Комори – ночні сторожі, поля – об’єзчик на коні – Дерновий.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Хто хотів, хто не хотів.
Чи змушували людей йти в колгосп?
Змушували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніде було сховати.
В який час ходили забирати у людей зерно?
Вдень.
Скільки разів приходили до хати?
Один раз.
Коли почали люди помирати від голоду?
З 1932 року.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Після 1933 року сиріт збирали і в колгоспі організований був патронат для сиріт.
Хто не голодував в селі і чому?
Не було таких.
Хто зумів у селі вижити?
Хто як зумів: вивозили з дому кохти, рушники на кацапщину.
Чи допомагали люди одне одному виживати, чи ділилися продуктами?
Нічим було ділитися.
Які засоби вживали до виживання?
В Росію ходили міняти одяг на продукти.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ні.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Липове, вишневе листя.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Із вишні, липи.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Горобців.
Чи можна було щось купити чи виміняти в місті?
Міняли в Росії одяг на продукти.
Чи був голод в місті?
Був.
Чи знаєте що таке ТОРГСІН?
В торгсін батько здавав золото.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?
Не відомі.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Був звозчик і ховав померлих.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Платили, 1 кг хліба за померлого.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей, померлих від голоду?
Відомі, старе кладбище.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Ні.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Раніше – ні, тепер – поминають.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Православна церква Московського патріархату, церква християн баптистів-евангелистів.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Встановлений хрест.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр.? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Знає, розповідала дітям, онукам.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Влада.