Місце запису:  с. Лемешівка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 19.09.2005 р.;

Хто записав: Матушко Надія Сергіївна;

Респондент: Шматко Микола Сергійович, 1922 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр.  Шматко Микола Сергійович, 1922 р. н., проживав у селі Лемешівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?

Був. Пам’ятаю хорошо.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Врожай був, але все збирала держава, накладали налог великий.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Місцеве влада. Спеціально був комнезам.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Та ні, не було такого. Буди спеціальні люди, які цим занімалися: Бондаренко Сергій, Гвоздяний Іван, Варанам Іван. Іще було три жінки: Павленко Ганна, Павленко Мотря, третьої не помню.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не, документів ніяких не було, їх просто боялися. Якщо не виконав налогу забирали все.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Ну що, застосовували конечно – виселяли з хати і виганяли в степ.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей? 

Не було в них зброї ніякої.

Як люди боронилися?

Ніхто нічим не боронився.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів? 

Ну, як, де ти заховаєш, ховали хто де, і під піччю закопували.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Комнезамовці.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Чоловік 3.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ховали скрізь – і в корови під жолобом, і під піччю.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Ну яку їжу. Ніхто ніякої їжі не давав. Виживали як могли.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Як не було як розплатиться за налог, то забирали і одяг (і ділили між собою).

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Такого не чув, але за колоски судили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Нічого нікому не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Сторожа.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Єсть такі, що хотіли ці бідні люди. А в кого була земля, худоба – примушували іти в колгосп.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Накладають налог, ти не виконав – осуджували і отправляли до Сибіру.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Та ну де. Якщо намітили забарить, то ніде її не заховаєш, прийдуть і заберуть.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

В днівний час.

Скільки разів приходили до хати?

Хто його зна скільки разів.

Коли почали помирати від голоду?

В основному, це була весна 1933-го году. Помирали чужі люди, на Рубай- Леваді 2 чоловіка. В радгоспі помирало багато чужих людей.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Були сироти у нас колгоспні і радгоспі, опікувалася ними держава.

Хто не голодував у селі і чому?

У кого було трішечки з їжі та корова.

Хто зумів вижити?

В кого була корова і трошки продуктів, і мала сім’я.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Одне одному допомогали.

Які засоби вживали до виживання?

Крадіжками і в кого було трошки продуктів.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Єсть, конечно.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Все споживали весною коли не було лободи, то їли коріння кукурудзи. 

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Окації цвіт, з липи листя, зелені фрукти.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Драли граків і вживали.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Ой, наверно, тоді не той, можна було одяг поміняти на продукти, хліб.

Чи був голод у містах?

Конєшно, у містах тоже був, але вони тоже жили по карточках.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Торгсін – це був такий магазин, де приймали такі золоті гроші, вироби, каблучки.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Я не знаю, щоб у нас хтось помер у селі. Там, де був комнезам, з розумом, не строго, підходив до заготівлі, допомагали голодуючим у селі – там померлих не було. У нас був директор радгоспу Папіров і він багато спас.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не було у нас такого.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладбищі хоронили їх.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Не, конєшно не платили. Трудодень запишуть.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Я знаю, що їх хоронили на кладбищі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

По-моєму, їх ніхто не поминає.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

За радянської влади їх ніхто не споминав.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є, до Московського патріархату.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Єсть хрест на кладбищі.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Дітям розповідав.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Місцева влада. Вона керувалася зверху, але все це робили свої на місцях.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису:  с. Лемешівка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 16.09.2005 р.;

Хто записав: Явтушенко Галина;

Респондент: Бондаренко Любов Григорівна, 1919 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр.  Бондаренко Любов Григорівна, 1919 р. н., проживала у селі Лемешівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?

Знаю.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Влада.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Спеціальні назначені комнезами називалися.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Були сищики.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не було документів, не показували.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Були збори і хоч не хоч – а дай стільки хліба. Примусово не були, а примушували.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Без оружія.

Як люди боронилися?

Ніяк.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Заховували і в землю закопували.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Не помню.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

3-5 чоловік.

Де можна було заховати продукти харчування?

Закопували у землю і в скриню і під піч потроху ховали, щоб не було видно.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали пайки хто робив.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Тільки зерно.

Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Судили за 5 колосків. Вєрку Стадніченкову засудили, намняла зерна в карман.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли, а діти ходили збирали.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об’єзчики були.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Нихто не хотів.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Примушували, списки робили, грозили.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Де ти її діниш. У колгосп усе здавали. У упряж і худобу.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

В день приходили.

Скільки разів приходили до хати?

По різному було.

Коли почали помирати від голоду?

В 33-му году люди на ходу мерли.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Не знаю.

Хто не голодував у селі і чому?

Начальніки. Голодували ті, хто в колгоспі був. 2 пуди дадуть – дак на них не проживеш.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Помагали.

Які засоби вживали до виживання?

Всякі.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Мали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння? З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Галети пекли із серединок соняшника і кукурудзи, добавляли буряка туди. Дуже важке. Брат мій менший помер від запору.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Батько ловив їжаків, варили і їли. Ходив на скотомогильник – подохлі коні. Наріже м’яса, принесе, а мати перемиє добре – і в печі зажарювали.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Брат мій вчився в городі під час голодовки і було що і привезе нам.

Чи був голод у містах?

Скрутно було, а такого голоду не було.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Наче чула, а не помню вже.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Багато. Точно не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не було такого.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладовищі братська могила. У нас був совхоз. То там спеціально виділяли людей – управляючий посилав людей і грабаркою звозили.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ні,з наряду посилали.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладовищі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Ні.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Ні.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є, не знаю.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Встановлено на кладовищі.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Ні, вони не понімають, що таке голодовка.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Правительство.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Лемешівка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 17.09.2005 р.;

Хто записав: Бондаренко Любов;

Респондент: Самойліченко Олександра Власівна, 1919 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Самойліченко Олександра Власівна, 1919 р. н., проживала у селі Лемешівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Помню.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Влада забирала, узлик маленький – і той забирали. Схотіли людей умертвить – і зробили.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Влада посилала.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Я не знаю. Одне одного не видавали.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

На зборах приказували. Не мали документів.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Наче цього не було.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Без оружія, з ключками.

Як люди боронилися?

А як же боронитися, коли сім’я і діти малі.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Може хто де й ховав, а то все забирали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Все одкривали, під піччю дивилися, ключками скрізь штиркали. Як Звали не знаю.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Не багато, 2 чоловіки, а більш не помню.

Де можна було заховати продукти харчування?

Не знаю. У нас що було – батько оддав.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Хто ходив на роботу – давали пайки. Я ходила полоть баштан.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Хліб викачували.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Я цього не знаю.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли, а люди збирали, особенно діти, бо були голодні. А об’єзчик забирав. А в жнива матерки десь під копами намнуть собі пригорщу колосків, а дома на жорнах змелють.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об’єзчики.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Батько добровільно пішов, а другіх заставляли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Хто не хотів – тих примушували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Де їх заховаєш. Коні, упряж, борони – все здавали.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

У любе врем’я. А на збори в ввечері згонили.

Скільки разів приходили до хати?

Як побачать, що уже немає, то не ходять.

Коли почали помирати від голоду?

В 1933-му году.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Не помню.

Хто не голодував у селі і чому?

Начальнікі не голодували.

Хто зумів вижити?

Не знаю.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Конєшно, шо помагали один одному і не тільки родичі.

Які засоби вживали до виживання?

Усе, як корови доїлися – легше було.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Так, мали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння? З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Кукурудзяне стебло чистили од шкурки, а серединку у ступі товкли, на сито пересівали, а тоді замішували і пекли, воно не таке вредне, а качани вредні.

рогози.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Хто що зловить. Кожний свою душу спасав, як міг.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Їздили міняли. Наш батько не їздив.

Чи був голод у містах?

Цього не знаю.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

У нас у селі не дуже багато. У нас в селі був колгосп. Батько мій робив у колгоспі. І радгосп. Туди наймалися люди, щоб вижити.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Ні, не було.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Хоронили скраю на кладовищі. Грабаркою звозили. У радгоспі робив Білоус Іван, то його скинули у яму, а він проситься:  «Я ще живий, дайте їсти».  Його витягли і одвезли до дівчат у пікарню – там він рубав дрова їм, вижив, а тоді ще посватав дівчину з пікарні.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ні,не платили.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладовищі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Мо і поминають.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є.

Чи встановлені хрести, чи пам’ятники померлим від голоду?

Поставлений хрест.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розказувала і правнукам.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Владу.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Лемешівка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 19.09.2005 р.;

Хто записав: Матушко Надія;

Респондент: Клименко Іван Кіндратович, 1920 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр.  Клименко Іван Кіндратович, 1920 р. н., проживав у селі Лемешівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Аякже, пам’ятаю.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Іскуственна голодовка.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Влада, комнезами.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Було. 

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не показували, але наверно мали.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Застосовували.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Було.

Як люди боронилися?

Ніяк.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Хіба що закопаєш.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Партійні.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Чоловік 2-3. Комнезами.

Де можна було заховати продукти харчування?

Закопати.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Не давали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали все.

Що таке  «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Чули. Судили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Люди обнаковенні.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Не хотіли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Розкуркулювали, забірали. Висилали.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Не скажу. Ніде не ховали.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Вдень, і вночі.

Скільки разів приходили до хати?

Поки найдуть і заберуть усе.

Коли почали помирати від голоду?

В 1933-му году.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Не опікувалася.

Хто не голодував у селі і чому?

Комнезами, які забирали все.

Хто зумів вижити?

Виживали всякими способами. Більше виживали ті, в кого сім’ї менші.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ділилися.

Які засоби вживали до виживання?

Трудом. Ішли в радгосп, був Папіров директор, він допомагав людям їжею.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Допомагали. У нас такого не було.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Рогозу, цвітки акації, од кукурудзи качани товкли.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Окацію.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Граки ловили.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Можна було, як було за що.

Чи був голод у містах?

Був.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Торгсін – це де здавали золото, у кого було.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

У Лемешівці не дуже багато вимерло.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

У нас такого в селі не було.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладбищі копали одну яму. І звозили мертвих туди підводами.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Давав совхоз пайок.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Кладовища.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Поминали рідні під час радянської влади. В церкві поминають.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є, до Московського патріархату.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Є на кладовищі хрест.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розповідали і дітям і онукам.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Правітельство.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Лемешівка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 19.09.2005 р.;

Хто записав: Матушко Надія;

Респондент: Карпенко Михайло Олександрович, 1925 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр.  Карпенко Михайло Олександрович, 1925 р. н., проживав у селі Лемешівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Пам’ятаю, був учасником.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Власть забирала врожай.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Влада, комітет незаможних- комнезам.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не помню.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Було покарання. Наказували.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Була зброя. Залізні штирі.

Як люди боронилися?

Не було ніякого захисту.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Старалися заховати, закопати.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Міліція.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Чоловік 10.

Де можна було заховати продукти харчування?

Закопували в землю.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали один раз вдень.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали все, зерно, продукти харчування, худобу, свиней.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Якщо вкрав, чи зрізав 5 колосків судили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли, за це судили.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Місцева охорона від влади.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Не хотіли. Хто не хотів висилали в Сибір.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Обмежували, принуждали, робили такі умови, що мусив іти в колгосп, робили з його ворога.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Не встигали переховувати.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

І днем, і ніччю. В любий час доби.

Скільки разів приходили до хати?

По кілька разів. Нападом.

Коли почали помирати від голоду?

В 1933-му году, десь серед літа – перед жнивами.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Ніхто не опікувався.

Хто не голодував у селі і чому?

Комнезам.

Хто зумів вижити?

Хто мудріший.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Не допомагали, не було чим ділитися.

Які засоби вживали до виживання?

Ішли люди до радгоспів, бо тут годували, давали суп та й хліб не стандартний.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Ніякої, точно не помню.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Лободу, з акації цвіт.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Липове листя їли.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Не помню.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Їздили міняти в Западну. Одежу на хліб, на продукти.

Чи був голод у містах?

Навєрно був.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Торгсін – це де приймали золото.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Не особо багато людей померло, бо тут був радгосп.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Було мабуть, не помню.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладбищі в общу яму на третьому участку.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Наверно давали дополнітєльний пайок.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На третьому участку на кладбищі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

А як же поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Згадують. А за Радянські часи не згадували.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є церква, Московського патріархату.

Чи встановлені хрести, чи пам’ятники померлим від голоду?

Є і хрест на кладбищі.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розказував дітям та онукам.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Влада, керівництво КПРС.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Лемешівка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 17.09.2005 р.;

Хто записав: Бондаренко Любов;

Респондент: Грушник Григорій Гаврилович, 1922 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр.  Грушник Григорій Гаврилович, 1922 р. н., проживав у селі Лемешівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Помню.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Влада забирала.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Спеціальні люди, які во главі були в те время.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Просто приходили без ніяких документів.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Висилали, було таке. У нас був сусід Бондаренко Яков, був у нього млин і дві коняки, три сини і жінка. Вислали в Сибір.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Без оружія, з ключками ходили.

Як люди боронилися?

Ніяк не боронилися, їхня сила була.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

В оселі не можна, найдуть і заберуть.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Комнезами називалися. Скрізь рилися, ключками шторпали.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Чоловік 4-5, предані тій власті люди.

Де можна було заховати продукти харчування?

Скрізь находили. Правда у сусіда був погріб, укритий соломою, то ми у солому заховали і не знайшли.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Люди жили навмируще.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Продукти особенно, а скотини не одбирали.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Судили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли, а збирали. Я сам збирав у полі. Кончилися жнива, а колоски були здорові. Насобирав торбинку, а тут їде фаетон з директором, мене забрали, привезли у совхоз, зважили колоски і забрали їх, а мені дали стакан молока і трошки хліба. Директор Папіров – це була людина для народу і шли до нього люди і він підгодовував, а коли приїхав до нас Постишев в 1933-м году – після того його забрали і нихто його не бачив. 

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об’єзчики.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Нихто не хотів.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували. Мої батьки довго не йшли в колгосп, особенно мати була противниця. А я ходив у школу – там було вистроять нас і поошряють, у кого батьки в колгоспі, а в Грушника, казали, батьки єдінолічники.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Куди ти її заховаєш. Скрізь находили.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

У разне время – для їх приград не було.

Скільки разів приходили до хати?

Якщо немає подозренія – то не прийдуть, а якщо є – то в любе время прийдуть.

Коли почали помирати від голоду?

Пухнуть почали в 1932-му году, а помирали в 1933-му году.

Що було з малими сиротами? Чи ними опікувалася держава?

Ніхто не опікувався.

Хто не голодував у селі і чому?

При власті хто був.

Хто зумів вижити?

У кого корівка була – ті спасалися.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Помогали одне одному.

Які засоби вживали до виживання?

Їздили в Западну, їздив батьком мій.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Не було таких родичів, щоб чимсь помогти.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Споживали все, що можна було їсти.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Пикли галєтки з споришу і рогози. Латання волики, ті, що на болоті ростуть, їли.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

На болоті велися пташки – лиски, так ми драли яйця з їх гнізд. Драли граченят з братом, дома мати напарить у чугунку і їли.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Не знаю. Не їздили. Не міняли батьки.

Чи був голод у містах?

Знаю.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Це де здавали цінний метал – серебро, золото. Я чув про це.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Точно не знаю. Багато.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

У нас такого не було.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Спеціально виділяли пару чоловік, коняка і грабарка їздили по селу збирали. Скраю біля кладовища викопали яму і туди скидали.

Чи платили тим хто займався похованням померлих?

Не платили. По наряду виділяли.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладовищі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають зараз.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

3а радянської влади – ні, а зараз не знаю. Не хожу до церкви.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є, Московського.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Встановлений хрест.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Не знають. Хай запишуть у історію.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Совєтську власть.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Кулябівка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 22.09.2005 р.;

Хто записав: Явтушенко Галина;

Респондент: Сташук Петро Пилипович, 1917 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Сташук Петро Пилипович, 1917 р. н., проживав у селі Кулябівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?

Пам’ятаю, що був у 1932-1933 роках Голодомор.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Був неурожай, хто працював в колгоспі, за літо заробляли 1 мішок зерна.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Забірала влада, назначали людей, які ходили по хатах і забирали все від людей.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Доносів при моїй пам’яті не було в селі.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків? Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Документів не показували, а тільки залякували людей, могли і бити, відривали пуговиці на одежі. Щоб людину за непокору не забрали, люди ховалися в скиртах, коли ловили людей забирати і кудись вивозили.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Ходили, наверно були без зброї, бо я такого не пам’ятаю.

Як люди боронилися?

Боронитися люди не могли, вони йшли як “свині”, реготали, і ніхто нічого не міг зробити.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Приховати зерно або картоплю можна було тільки закопавши в землю.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Шукали продукти де хотіли: і в хаті, і в сараї, і в дворі. Імена тих людей, хто ходив і все забирав – забулися.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

До хати приходило 2-3 чоловіки приїжджали на підводах, або на коні їздили по городах, щоб ніхто не ховався.

Де можна було заховати продукти харчування?

Продукти ховали в землю, а муку в діжці розводили водою, щоб осталось хоть таке.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Хто працював в колгоспі – тому давали жменю квасолі і води, більше ніякої їжі.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали все, і так, що люди бувало і не бачили, що брали, рушники знимали з ікон. Все, що було – те й брали: і скотину, і коней.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Щоб не м’яли колоски, бо люди були дуже голодні.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не пам’ятаю цього.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Сторожі охороняли поля й комори.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

В колгоспи йшли такі люди, що аж хліб їлися, думали, що їм буде добре, а через місяць тікали назад.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

В колгоспи йти заставляли. Хто не хотів здавать коней в колгосп – то і людей давили кіньми.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Заховать худобу не можна було ніде.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

В любий час ходили забирать зерно, продукти.

Скільки разів приходили до хати?

Ходили кожний день і різні люди.

Коли почали помирати від голоду?

Люди почали мерти на весну, як почав розтавати сніг.

Що було з малими сиротами? Чи ними опікувалася держава?

Про дітей сиріт ніхто не опікувався, даже і не говорив.

Хто не голодував у селі і чому?

Під голод корів не забирали і в кого була корова, ті не голодували, з села 15% було таких сімей.

Хто зумів вижити?

Виживали ті, хто мав корову.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Люди не помагали одне одному, не було чим допомагати, хто що мав – то їли самі.

Які засоби вживали до виживання?

Виживали як могли. Були такі випадки, що мати убивала своїх дітей і їла.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Таких родичів у мене не було.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння? З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Окацію їли – квітки і листки, з клеверу м’яли листки і млинці пекли, з лободи варили суп.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Тварин не помню чи їли, а граків їли, малих граченят із гнізд забирали і несли додому.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

В місто ходили, щоб хто-небудь щось дав. А так люди не дуже ходили, бо були слабі.

Чи був голод у містах?

За город нічого не пам’ятаю.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Перший раз чую.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Про це не хочу вспоминать.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладовища возили багато, в погреба кидали.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ні, нікому нічого не платили за поховання.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладовищі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Церкви в нас немає.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Встановлення хрестів і пам’ятників в селі не має.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розповідали.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Такий період був.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Кулябівка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 24.09.2005 р.;

Хто записав: Явтушенко Галина;

Респондент: Сташук Параска Федотівна, 1920 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Сташук Параска Федотівна, 1920 р. н., проживала у селі Кулябівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Пам’ятаю.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Був неурожай.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Активісти.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Ні, не було.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Все було.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Ні.

Як люди боронилися?

Нічого зробити не могли.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Можна.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Шукали скрізь. Сташук М., Заєць І.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Ходили по чотири чоловіки.

Де можна було заховати продукти харчування?

Закопували в землю.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Не знаю.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали все. У нас забрали всю худобу.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Чули.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні. Мене одного разу навіть побили.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Кабаненко Лаврентій охороняв.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Були такі, що йшли, а інші боялися.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Ніде не переховували.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

І вдень, і вночі.

Скільки разів приходили до хати?

Коли хотіли, тоді й приходили.

Коли почали помирати від голоду?

В 1933-му, навесні.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Не знаю.

Хто не голодував у селі і чому?

Не голодували тільки начальники.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Кожен був за себе.

Які засоби вживали до виживання?

Їли все: буряки, мерзлу картоплю.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Голодували всі.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Їли лопухи, макуху.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Їли липові листки.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Їли горобців.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Ні.

Чи був голод у містах?

Не знаю.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Багато померлих.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Людей не їли.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладовищі.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ні.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Відомі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Рідні поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Буває.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Немає.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Встановлено хрест.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Знає, розповідала багато.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Не знаю.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Кулябівка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 20.09.2005 р.;

Хто записав: Явтушенко Галина;

Респондент: Сидоренко Ганна Олександрівна, 1925 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Сидоренко Ганна Олександрівна, 1925 р. н., проживала у селі Кулябівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?

Так пам’ятаю Голодомор.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Старіші казали, що Сталін голод зробив, збирали ходили по

хатах.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Одбірали свої сільські активісти, з Переяслава один главной приїде, скаже їм, а свої тоді ходять по хатах.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не помню.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не мали ніяких документів.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Висилали людей (куркулів).

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не знаю, чи була у них зброя, чи не було.

Як люди боронилися?

Люди ніяк не боронились, тільки плакали.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Хтось може й приховував зерно чи овочі, як у кого було що ховать.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Сташук Альоша ходив шукав, перевертав усе у хаті, а Заєць Іван кожен день приходив у хату і требував гроші.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

2-3 чоловіка приходили до хати.

Де можна було заховати продукти харчування?

У нас дома помню жито ховали під піччю.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

У 1933 році варили у колгоспі баланду і давали людям. Баланда – нетовчене просо.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

У куркулів забірали все і одежу.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Помню, що у 1947-му році за колоски засудили одну жінку.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли, гонили з поля, щоб не збірали колосків.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Були об’їждчики, Кабаненко Лаврентій.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Хто йшов у колгосп, а хто не хотів.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Примусово заставляли іти в колгосп.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Ніде не переховували.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Зимою і напровесні ходили по хатах збирали продукти.

Скільки разів приходили до хати?

Коли хотіли годі й приходили.

Коли почали помирати від голоду?

В 1933-му році люди масово почали мерти.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Забірали дітей у патронат, хата була в селі і там вони жили.

Хто не голодував у селі і чому?

Не знаю.

Хто зумів вижити?

Кому Бог смерти не дав – той і вижив.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ніхто продуктами не ділився.

Які засоби вживали до виживання?

Їли все: буряки, мерзлу картоплю, щоб вижить.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Від родичів ми не мали ніякої допомоги.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Рогозу, шовковиці, спориш, акацію, спичаки.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Їли липові листки, цвіт з липи, будяки.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Диких тварин, птахів ніхто не їв.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Купить і мінять не було за шо.

Чи був голод у містах?

Не знаю.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Багато померло людей, а точно не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

В нашому селі людоїдства не було.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Ховали на кладовищі, без труни, як ходив у чому – у тому і ховали.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ніхто не платив.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Відомі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Церкви в нас немає, то я не знаю.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Немає.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Є хрест на кладовищі.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розказувала своїм дітям і онукам.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Не знаю, хто винуватий у цьому.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

#Голодомор #Активісти #Смертність від Голоду #Виживання #Сурогати #Подвірні обшуки 

Місце запису:  с. Кулябівка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 20.09.2005 р.;

Хто записав: Явтушенко Галина;

Респондент: Онищенко Марфа Григорівна, 1917 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Онищенко Марфа Григорівна, 1917 р. н., проживала у селі Кулябівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так, помню, що був у 1932-1933-х роках Голодомор.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Була засуха і гряд усе вибив.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Вирощений урожай відбирали у людей.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не було.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не помню, щоб таке було.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Висилали людей (куркулів).

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Зброю не помню, щоб була, а хліб одбирали.

Як люди боронилися?

Бабу Дернову розп’яли на дручках, а вона не могла нічого зробити. Люди ніяк не боронились.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Продукти, зерно, закопували в землю.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Не помню.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

2-3 чоловіки приходили одбирать.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ховали на чердаку, в погріб закопували.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Потроху довали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

У нас не забірали, бо не було чого брать, а в куркулів забірали і рушники – все, шо було. Помню, що моєї хрещеної матері рушники приховували ми дома в себе, бо вони були «куркулі».

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Не було, не помню.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дуже дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Не можу сказать, хто стеріг комори і об’їжджав поля.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Люди зразу не хотіли йти в колгосп.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Примусово заставляли іти в колгосп, зганяли.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Ніде не приховували худобу.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Не помню в яке время.

Скільки разів приходили до хати?

Не помню.

Коли почали помирати від голоду?

В 1933-му році люди масово почали мерти з голоду.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Забірали дітей у патронат.

Хто не голодував у селі і чому?

Верхушка села не голодувала.

Хто зумів вижити?

Їли, що попало, щоб вижить.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Не було чим ділиться.

Які засоби вживали до виживання?

Їли що попало.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Ніхто нам не допомагав.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Листя з липи, акацію, будяки.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Не помню.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Не можу сказать.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Помінять можна було, а купить не було за що.

Чи був голод у містах?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості? 

Не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі? 

Не було.

Де і хто хоронив померлих від голоду? 

Ховали на кладовищі, у яму по декілька чоловік.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих? 

Не платили. Супу давав колгосп.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята? 

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади? 

Не помню.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься? Немає церкви в нашому селі.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду? 

Так, встановлений хрест на кладовищі.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Так, розказувала своїм дітям і онукам.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Нікого. Погода.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).