- Місце запису: село Кровне Сумського району Сумської області;
- Дата запису: 23 липня 2005 рік;
- Хто передав: Дем’яненко О.О.;
- Респондент: Павловська Наталія Іллівна, 1921 р.н., народилась в селі Кровне Сумського району Сумської області;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Кровне Сумського району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви голодомор 1932-33 рр.?
Так.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Збирала врожай влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це робив?
Сільське начальство.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Були.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Приходили до хат і без спросу відбирали зерно, продукти харчування.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Били людей, ви ганяли з домівок.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Не бачила, але били пугами.
Як люди боролися?
Боронилися здебільшого чоловіки за жінок та дітей, але після цього результати були плачевні.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна, але все сховане знаходили.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Імен оповідач не називає.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Місцева влада та їх прихвостні.
Де можна було заховати продукти харчування?
Закопували на городі, ховали в кущах, бур’янах.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Небагато, і ту, яка швидко пропадала.
Збирали лише продукти харчування чи інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Забирали корів, свиней, овечок, кожухи, чоботи.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Місцеві жителі, які працювали на владу.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Ні.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Гнали гоном, хто не хотів іти, але за роботу не платили.
Де переховували худобу, щоб не забирали в колгосп?
Ховали в лісі, вели вночі, щоб ніхто не бачив.
В який час ходили забирали у людей зерно, продукти?
Будь коли.
Скільки разів приходили до хати?
Якщо за один раз все не забирали, то приходили декілька разів.
Коли почали люди помирати з голоду?
Хто не витримував і по 2 тижні, а хто більше.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Ні.
Хто не голодував у селі і чому?
Ті, хто відбирав крадене, місцеві активісти, влада.
Хто зумів вижити?
Ті люди, які мали добре здоров’я.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Так.
Які засоби вживали до виживання?
Їли жом, відходи від їжі, ходили по мусорках збирати відходи.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Так.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Кропиву, кору.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Спочатку були дикі качки, далі навіть миш та крис їли.
Чи можна було купити щось у місті, чи виміняти?
Міняли одежу на продукти.
Чи був голод у містах?
Був.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Людей-односельців померло багато.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні, але в сусідніх (Степанівка, Северинівка) були.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Родичі ховали своїх померлих.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На кладовищі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Так.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Так.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Ні.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?
Ні.
Чи знає молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так.
Кого Ви вважали винним у загибелі багатьох людей?
Владу.