- Місце запису: село Левченки Роменського району Сумської області;
- Дата запису: 15 вересня 2009 рік;
- Хто передав: не вказано;
- Респондент: Козел Ольга Іванівна, 5 липня 1925 р.н., народилась в селі Левченки Роменського району Сумської області;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Левченки Роменського району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)
Наприкінці 1928 року наше село колективізували. У людей забирали сільськогосподарський реманент, коней. Комуністи організували бригади комсомольців, які заходили дворами і забирали одяг, посуд, подушки, курей, не кажучи вже про корів та коней. Я була одна у батьків, тому обходилось легше. У сусіда, дядька Кузьми, в якого було 12 дітей, сім’я дуже голодувала. Старші дочки-близнючки 1912 р.н. та їх мати вижили. Син Микола у липні 1933 р. наївся «молочної» пшениці в полі і помер. Інших дітей не стало протягом лютого-серпня. Їх поховали у шести могилках у садку. Кузьма взяв останнього гусака і поніс на базар у Ромни, щоб купити насіння для городу, але по дорозі помер. Пам’ятаю ще красиву дівчину, яка заходила у чорній хустці по хатах і міняла її на хліб. Їй дали поїсти, але вона померла. Поховали нещасну дівчину у лузі, накрили чорною хусткою і землею. Замолоду ми в клечальну суботу клали на її могилу явір і польові квіти.