Місце запису: с. Верхнячка, Христинівський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 06.06.2005 р.

Хто записав: Рудь Н. Ф.

Респондент: Фещенко Ніна Петрівна, 1925 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Верхнячка Христинівського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте ви, що був голод у 1932-33 роках?

Я вже тоді доросла була дівчина.

Які на вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Врожай наче був байдуже, але люди голодували. Не знаю в чому причина голоду.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Приходили до двору люди ,вони забирали лишній хліб. Це були 2-3 чоловіка.

Чи були винагороди від влади за донесення за сусіда про приховання зерна?

Всякі люди були, Одні мовчали другі доносили.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Це я не можу сказати, не помню. Ходили «комнезами », вони й забирали усе.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Не одного вислали на «соловки».

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей.

Не знаю, нікого не вбивали.

Як люди боронились?

Сльозами. Плакали і нічим не одбивалися.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Як хто міг. Якщо вдавалось трохи сховати, то мав. А то все забирали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Виконавцями їх називали. Але в нас зерно не шукали і як вони це робили теж не знаю.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Корову забирали з сільської ради. Не помню скільки їх було.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ховали мама з татом, а де – я не знаю.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу.

Була столова, там кормили тільки тих, хто був у колгоспі.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Забирали не тільки їжу, а й корови, хати. З хати все забирали і продавали ні по чому.

Що таке закон про «п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Ні не чула.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ми не ходили збирати, то я й не знаю.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Сторожі були.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Мало хто йшов добровільно. А хто не йшов, тих «розкуркулювали».

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

У мене батьки були робочі, то я не знаю. Але люди здавали коні, вози, реманент всякий. А ті хто пішов у колгосп, то й не жалілися.

Де переховували худобу, що б не забирали в колгосп?

Де ж ти їх переховуєш? У кого мали забрати у того забрали.

У який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Вдень ходили.

Скільки разів приходили до хати?

Один раз забирали корову, а другий – їм вже не було що брати.

Коли почали люди помирати з голоду?

Коли вже не мали що їсти.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

За це я не знаю.

Хто не голодував у селі і чому?

Ми не голодували. Сім’я робоча, давали у заводі пайок.

Хто зумів вижити?

Хто був крепкий, той і вижив.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Наших сусідів, дуже бідних, підтримала Москва. Дочки жили у Москві, вони й передавали їм все, що могли.

Які засоби вживали до виживання?

Як хто міг, так і виживав.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Помагали один одному.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Казали, що люди даже лободу їли.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Ягоди їли, а лободу не їли.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Казали, що люди котів їли, воронячі яйця діставали. Але в нас цього не було.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Не знаю.

Чи був голод у містах?

А я в місті не була.

Чи знаєте Ви, що таке «Торгсін»?

Не знаю.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Сільська рада повинна знати, а я не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не помию такого.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

А хто їх хоронив? Кидали в общу яму.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Не знаю.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Не знаю.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Рідні може поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

За часів радянської влади церкви не було. А зараз не знаю.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Церква є, православна.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Немає.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Ну аякже. Оце тільки по розповідях молодь тепер знає про той голод.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Влада винна.

Місце запису: с. Коржова Слобідка, Уманський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 27.09.2005 р.

Хто записав: Калієвський Дмитро Іванович;

Респондент: Тульчинська Ганна Петрівна, 1926 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Коржова Слобідка Уманського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 33 роках?

Так.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Весь уражай забирала влада.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Робили це комсомольці.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховування зерна?

Винагороди давали.

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали мали якість документи на забирання продуктів?

Вони були без документів.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Застосовували арешт і заслання.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Вони не мали зброї.

Як люди боролися?

Людям нічим було оборонятись.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів

Нічого не можна було приховати хоча деякі люди умудрялись заховати.

Хто і як шукати заховані продукти харчування?

Все в хатах переривали, що найшли забирали на них казали комсомольці.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Приходили по три, а той і по чотири чоловіки.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Ніхто їм нічого не давав.

Де можна було заховати продукти харчування?

Нічого не можна було сховати.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Все забирали.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

У 1932- 1933 роках забороняли, а в 1936 – 1937 почали дозволяти.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Молоді люди хотіли йти і йшли, а старі не хотіли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Так.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Худобу не переховували.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Коли хотіли тоді і йшли.

Скільки разів приходити до хати?

Доки все не забрали.

Коли почали люди помирали з голоду?

У 1932 – 1933 роках.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалися держава?

В Умані був дитячий дім куди і забирали малих сиріт.

Хто зумів вижити?

Кому як пощастило.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ніхто нічим не ділився.

Які засоби вживали до виживання?

Рвали лободу, полову їли.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Ніхто не допомагав.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Саме більше їли кропиву.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Ніяких тварин і птахів не було.

Чи був голод у містах?

Голод був скрізь.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Так.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Наймалась від колгоспу спеціальна людина яка відвозила померлих людей на кладовище.

Чи платити тим, хто займався похованням померлих?

Так.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Так.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

В кого є кому поминати той і поминає, в кого нема кому той не поминає.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

В нашому селі церкви нема той оповідач не знає.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Церкви немає.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Пам’ятників нема.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932 – 1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Молодь знає про Голодомор. 

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Радянський Союз.

Місце запису: с. Верхнячка, Христинівський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 07.06.2005 р.

Хто записав: Рудь Н. Ф.

Респондент: Макарчук Антоніна Іванівна, 1928 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Верхнячка Христинівського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?

Чом не пам’ятаю. Я його пережила. А мій батько і три моїх брати померли від того голоду. Племінниця померла біля нас.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Був врожай, але держава не давала хліба.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Сільська рада посилала чоловіків, вони й забирали.

Чи були винагороди від влади за донесення за сусіда про приховання зерна?

Не доносили, вони самі шукали.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Нічого не показували. Казали щоб давали гроші за податок, а не давали гроші, то забирали те, шо бачили.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Висилали. Приїжджала машина крита, виводили з хати і забирали людей.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Нє, не мали.

Як люди боронились?

Ховалися.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Були люди кому вдалося приховати. Вони мали на жорнах зерно, пекли коржі.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Шукали скрізь, шпичками. Не знаю як їх називали.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Була жінка і два чоловіка.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ховали люди. На городах закопували.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

На полі варили в котлі їсти. Мені мама приносила звідти їсти.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

У нас забрали кожухи, але батько відібрав їх назад.

Що таке закон про «п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Про закон не чула.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли, кого ловили з колосками, то їх забирали і десь дівали, шо ніхто про них не чув.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об’єзчики охороняли.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Мусіли йти.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Хто не хотів іти до колгоспу, то їх забирали і більше їх не було.

Де переховували худобу, що б не забирали в колгосп?

Сховати худоби не можна було.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Вдень ходили.

Скільки разів приходили до хати?

І 2 і 3 рази приходили, Провіряли чи немає схованого.

Коли почали люди помирати з голоду?

В 1933 році дуже багато померли.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Казали, що забирають в приюти, а де вони були не знаю. А ще збирали в одну хату і одна жінка їм варила їсти і стірала їм.

Хто не голодував у селі і чому?

Були такі люди, що не голодували. Добре жили ті, шо ходили по хатах забирали барахло.

Хто зумів вижити?

Виживали люди, а як, сам Бог знає.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Помагали, хто остався в живих, то так і помагали одне другому.

Які засоби вживали до виживання?

Виживали хто як міг.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Батьків брат поїхав до Америки, то висилав нам крупів, се льодки.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Лободу, кропиву, Хміль, калачики.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Бруньки з липи їли, ягоди зелені.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Горобців їли.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Далеко від города було.

Чи був голод у містах?

У городі пайок давали на одну людину.

Чи знаєте Ви, що таке «Торгсін»?

В западну возили міняти, скатерки, ковбики на картошку, зерно.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Дуже мало осталось живих.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Да. Знаю, шо дочка з’їла свою маму і дочку. Тоді тій жінці дали голову мами в руки і вона ходила так по селі. Забрали ту жінку десь.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На старому кладбищі скидами в одну яму. їздили грабаркою та забирали і мертвих і даже живих, щоб завтра вже не їхати.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Не знаю.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладбищі ховали. Були такі, шо вдома ховали.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Родичі поминають на Проводи.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Тоді не було церкви, і зараз не згадують.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Немає там церкви де я жила.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Зараз там даже кладбища того не має, все позаростало.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розказую синам, онукам.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Влада тодішня винна.

Місце запису: с. Верхнячка, Христинівський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 07.06.2005 р.

Хто записав: Рудь Н. Ф.

Респондент: Ксич Ксенія Степанівна, 1912 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Верхнячка Христинівського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви голод у 1932-1933рр.?

Так, помню.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, забирала урожай влада?

І влада забирала, і врожай був поганий.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Влада тодішня забирала.

Чи були винагороди від влади за донесення за сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Їх і так знали всі. Це були люди з нашого села.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Грозили арештами, могли і вдарити.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей.

Один раз грозили батькові пістолетом.

Як люди боронились?

Якби люди одбивались, то їм же було гірше.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Якшо хтось умів сховати, то, канєшно, ховав.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Не помню як їх звали, а шукали скрізь куди могли залізти.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Декілька чоловіків приходили до хати.

Де можна було заховати продукти харчування?

Це було дуже трудно. Але люди і закопували, і під поли ховали, і на горище виносили.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Колгоспників кормила їхня столова , хто робив у заводі ,то тих не кормили.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Забирали все, шо вважали за цінне.

Що таке закон про «п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Це мабуть той закон, шо не дозволяв збирати колоски на полі.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Нє, не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Були спеціальні сторожа.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Люди йшли можна сказати добровільно-примусово.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Я ж кажу шо люди йшли добровільно-примусово.

Де переховували худобу, що б не забирали в колгосп?

Це таке добро що якшо не з їси, то не сховаєш.

В який час ходили забирати у л юдей зерно, продукти?

Казали шо і вночі приходили.

Скільки разів приходили до хати?

Якшо їх шось не устраювало, то приходили не один раз.

Коли почали люди помирати з голоду?

Коли вже зовсім не мали нічого їсти.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Казали шо були були такі притулки, куди забирали таких сиріт.

Хто не голодував у селі і чому?

Може сільська влада і не голодувала, Але всім дуже трудно тоді жилось.

Хто зумів вижити?

Кому назначено жити той і вижив.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Все залежало від людини. Рідня підтримувала одне одного.

Які засоби вживали до виживання?

Їли все, шо їстівне, того і вижили.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

У маминої сестри була корівчина ,то вона піддержувала нас молоком.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Їли все, шо було їстивне. На деревах не було даже ніяких зелепух.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Ми такого не їли.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Кожен харчувався тим шо міг їсти.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Якшо хтось мав гроші, то купляли.

Чи був голод у містах?

Не знаю. Наверно шо був.

Чи знаєте Ви, що таке «Торгсін»?

Я такого й слова не знаю

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не чула про таке. Людей неначе не їли.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Всіх хоронили на кладовищі окремого місця не було..

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Хто їм тоді мав платити ? Ото шоб не валялись трупи на дорозі,то їх забирала підвода.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладовищі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

У кого є ше живі родичі, то, канєшно, поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

У церкві завжди згадують таких померлих.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Християнська церква.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Пам’ятників не бачила.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розповідаю, шоб діти теперішні знали,через шо ми пройшли. Теперішні діти не знають ціни хліба.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Не знаю кого винуватити Але ж посилала тих людей, шо забирали все-тодішня влада.

Місце запису: с. Верхнячка, Христинівський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 07.06.2005 р.

Хто записав: Рудь Н. Ф.

Респондент: Денисюк Микола Юхимович, 1919 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Верхнячка Христинівського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте ви, що був голод у 1932-33 роках?

Пам’ятаю.

Які на вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Неврожай був, контролю не було, хто хотів, той і крав.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

З сільської ради приходили.

Чи були винагороди від влади за донесення за сусіда про приховання зерна?

Ні, не доносили. Всі були однакові.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Нічого не показували, а їх ніхто не питався.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Люди віддавали все що мали, щоб їх не тягала влада.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Нє, не бачив.

Як люди боронились?

Люди сопротівлялися.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Можна, в малі кількості ховали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Не знаю як їх називали. Металічними штирями все проколювали.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Ходили по 3,4,5 чоловіків.

Де можна було заховати продукти харчування?

Закопували на городі.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

За сільською радою була колгоспна столова там кормили колгоспників безкоштовно.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Ні, худоби не забирали.

Що таке закон про «п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Чув про закон. Найбільше каралися старі люди та діти, які хотіли зібрати колгоспів.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об’єщики охороняли, активісти.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Йшли бідніші люди, бо були вимушені.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Боялися, що будуть розкуркулені, тому і йшли до колгоспу.

Де переховували худобу, що б не забирали в колгосп?

Не ховали худоби.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Дньом ходили, але й вночі інколи.

Скільки разів приходили до хати?

Приходили по 2-3 рази.

Коли почали люди помирати з голоду?

В 1933 році.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Був притулок для сиріт, де їх забезпечували їжею.

Хто не голодував у селі і чому?

Не помню таких, були люди, що жили заможніше.

Хто зумів вижити?

Кому було на життя.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Аякже – помагали.

Які засоби вживали до виживання?

На подножному кормі виживали.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Родичі помагали, односельці.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Кропиву, лободу, різну зелень.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Ні кору і листя не їли. Виручали селекційна станція та цукровий завод.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Окремі випадки були.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Ходили в Христинівку на базар.

Чи був голод у містах?

Аякже.

Чи знаєте Ви, що таке «Торгсін»?

Це міняли дорогостоящі метали на продукти харчування.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Багато не знаю скільки.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Були окремі випадки.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладбищі, на свому дворі. Рідні ховали. їздили по селі підводою і збирали трупи.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ні, не писали.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладбищі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Рідні, якщо є може поминають на Проводи.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Не знаю.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є церква.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Хрести ставили.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Аякже, щоб знали, шо жити – треба трудитися, а не розкидатися хлібом.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Влада тодішня винна.

Місце запису: с. Верхнячка, Христинівський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 07.06.2005 р.

Хто записав: Рудь Н. Ф.

Респондент: Березюк Ганна Євсеєвна, 1922 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Верхнячка Христинівського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте ви, що був голод у 1932-33 роках?

То було страшне життя.

Які на вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Податки були, забирали все у людей.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Ну хто приходив? Тих хто робив у сільській раді чи де. їх посилали – вони йшли.

Чи були винагороди від влади за донесення за сусіда про приховання зерна?

Доносили, але чи були винагороди – не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Вони нічого не показували.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Кого считали куркулями – висилали, а хто й сам виїжджав.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей.

Нічого не було. Як не виконували люди, то їх забирали.

Як люди боронились?

Не боронилися. Казали, шоб шукали, як находили, то й забирали.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Шо ж ти сховаєш? Все одно другі побачать і заберуть.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

їх назначали але не помню як їх називали.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

По 2-3 чоловіки приходило. Вони приходили з сільської ради.

Де можна було заховати продукти харчування?

Не було шо ховати.На поле йшли сапати буряки, шоб дали похльобки поїсти.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Оце ж в колгоспі давали їсти, то й люди йшли, шоб поїсти,а не стільки робити. Люди вже не могли робити.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Хто не виплатив хліба, то й забирали в нього худобу.

Що таке закон про «п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Хлопець насилу доліз до поля, шоб зібрати колосків,і його там вбили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об’єзчики охороняли поля.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

А куди ж ти підеш?

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Самі йшли люди. А кого считали куркулями -то не приймали їх.

Де переховували худобу, що б не забирали в колгосп?

Ніхто її нікуди не ховав. Куди ж ти її сховаєш.

У який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Вдень ходили. Назначать скільки треба здати-принесуть бумажку. Як не здасиш, то самі забирали.

Скільки разів приходили до хати?

Йшли, якшо не вірили, шо вже більше немає.

Коли почали люди помирати з голоду?

У1933 році почали помирати люди. Це самий тяжолий рік.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Хто ж тоді опікувався? 3 голоду вмирали.

Хто не голодував у селі і чому?

У нашому селі не було таких, шоб не голодували.

Хто зумів вижити?

Виживали ті ,у кого була корівчина.

Чи допомагали люди один продуктами?

Хто чим міг, тим і ділився.

Які засоби вживали до виживання?

Виживали, як могли.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Аякже, помагали. Ділилися чим могли. Кожне спасалося, як могло.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Заварували лободу, ягоди різні їли. Але коріння з трави не їли.

Яких тварин, птахів, плазунів вживали їжу?

Їли пташині яйця, хто міг дістати з дерева. Казали, що їли навіть собак і котів, але ми не їли.

3 яких дерев , рослин вживали їжу?

Різні ягоди їли, горіхи, в кого вони були.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Купляти ходили в район, там був базар. Там можна було і обміняти шось з одежі на їжу.

Чи був голод у містах?

Був. Там тоже люди мучилися.

Чи знаєте Ви, що таке «Торгсін»?

Це коли якісь дорогі речі, могли обміняти на їжу.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Я не знаю, але людей померло багато.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Ні. Я не чула про таке.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Хоронили на кладовищі. Бувало, шо багато людей скидали в одну яму.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

По селу їздила підвода, на неї скидали всіх померлих, Не знаю чи платили за це.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Наче тільки на кладовищі ховали.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Мабуть більше поминають їх на „Проводи”, якшо в когось остались родичі.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Не знаю. В церкву я вже давно не ходила.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Християнська церква є в селі.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Не знаю.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Аякже. І своїм онукам розказую,і сусідським тоже.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Гинули люди. А кого я можу винуватити в тому?

Місце запису: с. Верхнячка, Христинівський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 08.06.2005 р.

Хто записав: Рудь Н. Ф.

Респондент: Антонюк Марія Матвіївна, 1928 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Верхнячка Христинівського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте ви, що був голод у 1932-33 роках?

Хоч я тоді ше дитина була, але помню.

Які на вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Врожай тоді збирали не хужий за попередні роки, але забирали в людей зерно, та і податки високі були.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Приходили до двору 2-3 чоловіків, вони й забирали.

Чи були винагороди від влади за донесення за сусіда про приховання зерна?

Цего я не знаю Але були такі сусіди, шо доносили на других.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Та хто тоді показував ті документи? Люди були місцеві, шо батькам казали те вони робили.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Угрожали шо арештують, але люди самі віддавали , хто скільки міг хліба.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей.

Не знаю. Я не бачила.

Як люди боронились?

Одні самі все віддавали,другі може й не хотіли та були змушені. 

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Треба було кормити дітей,то люди і приховували шось трошки.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Чоловіки ходили попід хати. А як їх звали -не знаю.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Люди старалися сховати, але все одно знаходили.

Хто і як шукав заховані продукти?

Приходили до хати чоловіки. Шукали скрізь куди могли залізти.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Ходили по 3-4 чоловіків. Це були посильні сільської ради.

Де можна було заховати продукти харчування?

І в городі закопували, і в підвалах старих ховали. Та все одно знаходили і забирали.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Колгоспників кормили у столові.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі — одяг, рушники, худобу тощо?

Де у кого і корову забрали,  і коні забирали.

Що таке закон про «п’ять колосків?» Чи чули Ви про нього?

Нє, не чула.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Воронь боже. Нічого не дозволяли збирати.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Колгоспне начальство ставило людей, ті й охороняли.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи? 

Не знаю чи добровільно. Але йшли до колгоспу.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Я ж кажу вам шо треба було кормити сім’ю, самі люди йшли.

Де переховували худобу, що б не забирали в колгосп.

А хіба худобу сховаєш? В мали забрати то й забирали.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Вдень ходили.

Скільки разів приходили до хати?

Чого туди ходити? Якшо забирали вже раз.

Коли почали люди помирати з голоду?

Мабуть ближче до весни.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Багато дітей пухло з голоду. Не знаю чи хтось про них піклувався, крім рідних.

Хто не голодував у селі і чому?

Голодували всі, та не всі однаково.

Хто зумів вижити?

Ті, хто зміг шось сховати, або у кого не забрали корову.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Помагали. І продуктами ділилися.

Які засоби вживали до виживання?

Шо це за запитання? Кожен по різному старався вижити.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Помагали, хто ж поможе, якшо не родичі.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Ягоди їли всі, які можна було, а коріння-не знаю.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Не знаю .Шо нам давали мама те ми і їли.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Голубів їли, пташині яйця їли .Казали шо котів і собак їли,але ми не їли.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Да, ходили мама до міста. Звідти приносили поїсти.

Чи був голод у містах?

Люди кругом голодували.

Чи знаєте Ви, що таке «Торгсін»?

Ні, не знаю.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Тоже не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

У селі-не знаю. Але був случай у районі, шо мати хотіла вбити свого сина, який тільки вернувся з армії.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Всіх померлих за один день ,кидали до одної ями, або рідні хоронили окремо.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Нє не платили. А хіба за це треба платити?

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладбищі всіх хоронили.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Як всіх померлих поминають так і їх.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за радянської влади?

Я чогось не ходила тоді до церкви, а тепер вже і не можу. Не знаю.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься.

Церква є. Християнська церква – християнська і віра.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Так як і всім померлим ставили хрести.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розказую, якщо мене хтось питає.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Хто був при власті – той і винен.

Місце запису: м. Канів, Канівський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 23.06.2005 р.

Хто записав: Петренко Антоніна Михайлівна.

Респондент: Бобир Марія Андріївна, 1918 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в місті Канів Канівського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 33 роках?

Пам’ятаю.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Влада, забирала урожай влада, в селах. Називали куркулі, їхали розкуркулювали, вобщем забирали все. Так що, врожай був, але ж забирали, та знаєте, голод, тоді як жив.

Хто це робив? Хто забирав?

Ну хто, влада забирала.

Ну хто саме? Якісь люди були чужі чи свої?

Нє, свої нє, це приїжджали.

Откуда вони приїжджали?

Ну десь, я знаю, чи з Черкас. Ні, Черкас тоді не було. З Києва, мабуть, бо тоді області ще не було.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Ні, не була я в такому.

Ні, ну хтось інший, хтось когось, так сказать „закладав”?

Ні.

Не давали їм нічого, просто ходили, забирали і все?

У нас і в сусідів так не забирали, це забирали по селах, по куркулях, щиталися вони, що землю пахали. А такі як я, та другі, та треті, як ми жили, то що ж у нас брать було? У нас же зерна не було.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не знаю. Не помню, не бачила такого.

А як люди оборонялися?

Ну як люди оборонялися? Чим оборонялися, харчами чи убивствами чи чим?

Ні, ну от приходили у них забирать – вони ховалися, чи плакали, чи там закривались у хаті?

А, у селах, у селах то як забірали, то люди ховали все, прикривали і не показували де воно, що воно.

А де ховали?

Ховали? І в городах, і в погребах і закопували. Все робили, що мали. Тільки які це там люди мали. Це ті мали, що землі мали. Ті, що мали огороди по 10 гектарів, по 15, по 20, а такі, як останні, що в них робили, то ті нічого не мали.

А хто і як шукав заховані продукти?

Не знаю.

А як звали тих, хто ходив шукать, нікого не пам’ятаєте?

Не знаю.

А в скількох вони ходили?

Смотря коли. Коли вдвох, коли п’ять, коли як.

А в яку частину дня вони приходили, чи вночі?

Ні, ночью не були, днем.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Якщо вже зробились колгоспи, як установились колгоспи, давали, канєшно.

У колгоспі давали, да? 

Давали у колгоспі, давали і виділяли хліба, а там і зерна потрошку, усього давали. Як уже колгоспи організувалися, то давали.

А що таке закон про п’ять колосків.

П’ять колосків? Це я знаю, може, як кража була. Було, хто як украде, то судять ото. А так, п’ять колосків, я не знаю, що це таке.

Чи дозволяли збирати у полі колоски і залишки городини?

Дозволяли, єслі вже все убрали, а оставалося там, то люди ходили.

Хіба ж воно в Голодомор оставалось?

Оставалось трошки.

Чи хотіли люди добровільно йти в колгоспи?

Смотря які. Такі як ми були, незаможники, такі пішли добровільно всі. А такі як мали своє хазяйство, і городи і скотину й коні й усе, то ті сперечалися трохи.

А худобу забирали в колгоспи?

Пока їм дойшлося забирать худобу, то її вже в тіх не було. Вони вже її розквартирували.

А коли почали люди помирати з голоду?

В 33-му. В кінці 33-го, в началі. Боже, як валялися. Оце отуто ось, на углу, протів „Ветерана” була аптека, якщо ви ще помните. Там, коло аптеки, а я ж там була, то бігала, то шо, дивлюся, лежить дитина, хлопчик ну год 5-6, пухле бідне, вже таке, помер. А там іще, де насип був, де желєзна дорога проходила, якщо знаєте, де до Бобриці було йти, дорога була, ще не було цього ж моря, ще не строївся цей… То там була дорога. А мій батько був в рибартілі сторожем, то було я туди хожу, то батькові їсти несу, то шо. А там на березі він сторожував од рибартілі. То йду, коли на дорозі лежить мій брат, не брат, а племяннік, із Бобриці…, із Селища. Ішов на Бобрицю, помер. Ішов дорогою і з голоду помер. Я прийшла, кажу батькові, тату, оце так і так. Ну що ж каже… а потом отут було Лимарка така, якщо ви ще помните, така Лимарка була. Пішли ми якось із дітворою гулять на Лимарку, дивимся, на березі готовий лежить чоловік. Це страшне діло! Ну, а отут у мене дядько жив, може, ви і знаєте, Залєвська Маруся, може чули, не чули? Василь був, Коля, а тут дядько Дмитро, Ситник Дмитро, тоже помер з голоду. Ну і що ж іще? Ну, а наші рідні, мої батьки. У 33-му році почав строїться мост у Каневі через Дніпро. І в нас була у хаті контора, у старій. Батько робив там, мати уборщицею, а батько сторожем. То ми ж получали там якийсь пайок, вони получали, то ми так коє-как вижили – троє дівчат, і батько і мати. Вижили. Ну, а мати здавала ж то сережки, то кольца, то хрест, то шо – були „Торгсіни”. Хліб получали, муку давали за золото.

За дорогоцінні метали?

Да, за оці метали. То було мати піде, возьме, то так ми вижили, що ми не померли. А то ж страшне! Не припомниш, що робилося.

Чи відомі вам випадки людоїдства?

Людоїдства? Ні.

А хто хоронив померлих від голоду і де?

Ну хто? Тіх, що я знаю, то хоронили родичі. Брата в Селищі, дядька ось тут у Каневі, на кладбищі, а дітей тоже тут у Каневі сім’я хоронили. Може їм сообщили, що дитина пішла, та не вернулася, чи що.

Чи відомі місця захоронення таких людей? Єсть які масові місця захоронення?

В нас у Каневі масових нема, у нас кладбища.

А пам’ятник у нас є в Каневі?

В нас пам’ятник єсть, що німці повбивали людей, ото стоїть навпроти того, то той пам’ятник, а що од голоду, Голодомору…немає? 

Чи знає сучасна молодь про голод 1932 – 33, розповідаєте про це дітям, онукам, сусідам? 

Да, це да. Я то розповідаю, по моєму, що такі як я, батьки, діди, розповідають. Це не тільки було що у 33-му. Осьо ж пожалуйста, 45, тоже, 47 тоже. Але, ну, не такий же, канєшно. Таки ж давали хліба там норму. Все таки не так, а це ж був вообще страшний.

Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Владу, кого ж.

Хто тоді керував в Москві?

Бог його зна, хто. Мабуть, Сталін.

Місце запису: с. Івахни, Монастирищенський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 17.11.2005 р.

Хто записав: Горчинський Дмитро Петрович.

Респондент: Годун Тодось Хомович, 1913 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Івахни Монастирищенського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Да.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Спеціально зроблено було, шоб на Вкраїні виморити народ. Понятно? Хліб був і врожай був, тіко Сталін Кагановича прислав, щоб викачати хліб який є, зробити Голодомор.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Государство, послані з району були, оббирали, щоб голод був. А врожай був і вродив хліб. В 32 році врожай був, то люди понаїдалися свіжого хліба і повмирали. Паслися на бур’яні, картошку гнилу збирали, спасались і ніхто не міг спастись.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не було.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Ніяких. Приїжджали й забирали всьо без ніяких документів. Лазили, свої були підкуплені такі дядьки, і вивозили з України, щоб голод був.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Застосовували. Людина голодна лізла тай били, карали, не давали їсти по сутки по двоє, пухли люди, помирали – це таке покарання було. Були арешти, в тюрму забирали. То шо він, як він готовий уже мерший. А висилки були, людей багатих забирали, які щитали куркулі в 37, а в 32 не забирали. Шо його він його візьме як він ни живий.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не було ніякої зброї. Свої месні дядьки підкуплені такі

Як люди боронилися?

Просили, ни боронилися. Шо оборонися як він ни може нічо робити, а вони приїжджали, на гору вилазят на гору, під мітьолку всьо замітали і забирали, шоб ни було нічо хліба, шоб пухли і мерли.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Добували, шукали й забирали. Шпичками шпигали на городах на обісці ось. Тих хто шукав вже нема. Коломієць Коля, Годун Григорко, їващук Семен – це ці активісти сільські, помагали їм – государству. Це Каганович посланий на Вкраїну, це всьо голодомор ше в триціть другім році. Ше з осені началось.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

По двох, по трох. Вони хліб забирали, шоб ніде не було – ні на горі, ні в сараї.

Де можна було заховати продукти харчування?

В зимлі, і під полом – і то шукали, і находили, й забирали. І в берізі. То шо воно полеже, зогниє та й спортиця.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

По 200 грам хліба, або суп – баланда, так казали на ню. Чирпачок. Люди ходили на столову, пухли, просили, а він чирпачок всипе і більш ни дасть.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Одягу ни брали, а забирали худобу: коняку, корову, кури.

Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Хто вжне та й били, вбивали за п’ять колосків, да, на полі. Людина голодна, а пішло, прилізло рачки, нажало п’ять колосків, а активісти ці зловили і побили. Вже дадуть, шо він вже не встане, шоб ни ліз нігде, вбивали.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Нє, нє ни давали, гонили. Хай пропадає – ни лізь.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Були наняті, охрана була – нікого ни допускали.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Канєшно хотіли, а є ни хотіли

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Упиралися, але заставляли, обкладали податком, нігде ни давали скотини пасти тей мусили люди йти.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Нігде не переховували, усно забирали: коні, корови, упраж. Я сам мав коняку – здав, заставили записати.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Коли схотіли вони, тоді йшли: і ночою, і дном.

Коли почали помирати від голоду?

Ше із зими начинали, з госені, бо вже ни було шо. Ну ше мирилися, а весною полностью, весною, триціть третій полностью голод, падали, підбирали грабарками і закопували. Просили: убий мене або шо – голод. Не могло ні ходити ні лижати. Пухли люди, деякі ни пухли.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Опікувались, но мало опікувались. Давали (суп якийсь зварат),дивилися за малими, а за взрослими ни дивилися.

Хто не голодував у селі і чому?

А хто не голодував? Активісти. Вони у дядьків вимітали хліб, зирно – то їм давали. Вони охраняли їх (активісти).

Хто зумів вижити?

Люди виживали. Я якось вижив. Бог так дав, а я знаю як? Нічо я ж тоже і не спух – нічо і вижив, перемучився, траву їв, як скотина пасся (хтів їсти) на траві. Ося трава підросла, лопуцьки і того… на ставку рвали, їли. І я вижив. Нігде ніякої помочі ни було і я вижив.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Помагали, ну рідко. Хто жив ше трошки багато. Хто жив був, то давали – там хліба дасть кусочок, чи супу, чи картошки – допомагали, давали їдно другому, которі мали, а которі ни мали, то шо ж він допомагає, допоможе.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

А родичі тоже так само як і я. Чим він поможе як він тоже пух. Є родичі, як в нього тоже нічого нима – в другім силі, чи десь.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Трава й лопуцьки, оце як скотина паслись. Лопуцьків наїсися. 

А ягоди якісь їли на деревах?

А хто їх нарве? Я вилізу на те дерево? Де впало на землю, то… 

А якісь коріння їли? Нє, коріння ни їли.

Листя, то з любого дерева їли, варили траву, листя. Оце всьо, оце суп такий був

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Мишей ни їли, собак їли, криси – люди всьо їли. Криси тоже тоді голодували, ни було людей, а де людина помре, там криси й їдять. Убирати нема кому, не вспівали убирати, синок. Такі грабарки, грабаркою накидає, як скотина, викопають рова тако, траншею і туди… братська могила.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

В кого це виміняти? – ні в кого ни було. Купити ни було за шо, грошей ни було, а поміняти шо я поміняю як в нього нима шо.

Чи був голод у містах?

Голод був скрізь, і в містах – на всій Вкраїні, раказніци нима.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

О-о-о-о-о-о-о, людей дуже багацько померло, Боже мій. З половина померло, може ше й більше. Голод, подали люди, як на бойні.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Їден брат, брат гладкий був, помер і в нього ляшку одрізав він і сам варив, їв. Чув. У нас в Ївахнах таке було. Один такий був. Може ше, а я знаю?

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Хто? А є з колгоспу наймали, грабарки, посилали дядьків і дядьки возили. Нагружали у грабарки по п’ять душ на купу і везуть, як скотину, на могили, скотомогильник.

А де були могили? 

На кладьбищі. Вирили канаву, не так ямку, як тепер, викопали їдного, зробили труну і ховали, а то нє так і в годежі кидали туди, як салдати на фронті.

Чи платили тим хто займався похованням померлих?

Хто? В колгоспі давали по нараду правління. Писали їм трудодні якісь, давали гроші, може, ну посилали їх, спеціально посилали – дві коняки, дві грабарки і по силі гайда попід хати.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На старому кладьбищі, в рові, де попало, воно там вже заросло.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминают, поминают і сходяця бабки, дядьки і поминки роблять, поминают. Батюшка ходит, наймали бабки батюшку, шоб правив, батюшці платили – поминки.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Їх зараз в церкві згадують. За радянської влади згадували. Бабки сам, государство нічо ни мало, а самі бабки. Сяде собі, там “Троїца,”на Святу Ниділю, це ідут на проводи тей згадуют так. В церкві тоже наймали там шось правити, батюшка правив. Хто міг, то наймали і рідня була, а в кого рідні ни було, то… (є такі шо рідні ни було), похоронили,померли всі, вся рідня.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

В силі церква є. Ни знаю. В нас туто церква була де школа зараз, от церква була. Висока, двохетажня з дзвонами. їден дзвін дві тоні важив. У триціть третім році розібрали ці активісти-комуністи. В нас туто був ліс дубовий, то завод різав дуби, палив і сахар виробляв . Церква гарна була, дирив’яна – ні одного ґвоздя ніхто ни забив.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Його нима, він погнив, дубовий був такий здоровий і він погнив. Стояв посеред кладьбища. Там новий поставили, був на відкритті, да.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

О-о-о-о-о, нарозказую як воно було, шо діти їли, в чому ходили. Шо? Розказуєм ми дітям, гонукам

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Кого? Сталіна. Сталін Кагановича послав з Москви, шоб викачував, Сталін.

Що таке “Торгсін”?

Це “Торсін” був. Це рідня були в Америці і перисилали, спіцяльно є такий магазин називався “Торсін”, давали продукт, Америка перисилала там ше для родичів. Приходило звіщеніє і ця рідня ходила і забирала. Було в Цибулеві, в Ївахнах ни було.

Місце запису: с. Новоселиця, Чигиринський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 14.10.2005 р.

Хто записав: Калюжна Галина Степанівна, Білазерська Тоня, Колісник Таня.

Респондент: Коваленко Мотря Гнатівна, 1924 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Новоселиця Чигиринського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Голод зроблений своїм начальством. Бо врожай був добрий, а приходили й вигрібали все до зернини.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Забирали зерно сільські активісти.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Мабуть, були. Бо злорадствували один на одного.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Ніяких документів ніхто не показував.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Дітей маленьких стягли з печі, де у вузликах лежало трохи проса, гречки і забрали все до чиста.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не знаю, не бачила.

Як люди боронилися?

Просили до рідного батька, плакали і старі, й малі – ну їх ніхто не слухав.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ховали й у сараях, і в погрібах, у горшках, проте мало що можна було сховать.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Шукали Друзяка Оляна і її сестра, Андрій Гончаренко, Ничипір.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

І по 3 і більше.

Де можна було заховати продукти харчування?

Та ховали хто де міг, а тільки багато й знаходили.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Не знаю.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали зерно, худобу, одежу яку новішу .

Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Про такий закон знаю. Не можна було і зернини чи колоска взять з поля чи току, бо зразу судили, штрахували.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні, боже борони.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Охранніки, даже в лісі сухеньких гілочок не давали збирать. 

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп? Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Добровільно йти не хотіли, але доводили до того, що люди мусили йти в колгосп.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Ми не ховали.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

І вдень, і ввечері.

Скільки разів приходили до хати?

Ходили безліч раз, аж поки вступали в колгосп.

Коли почали помирати від голоду?

В 33-му.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Не знаю.

Хто не голодував у селі і чому?

Не голодували активісти та їх близькі родичі.

Хто зумів вижити?

Виживали, хто сильніший здоров’ям, хто зумів щось десь зберегти з хліба.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Помагали один одному, особливо родичам, ділилися хоч не було чим ділиться, бо в кожній хаті купа дітей.

Які засоби вживали до виживання?

Шукали й варили все, що тільки можна було їсти.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Не було од кого ждать помочі, бо всім було трудно.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння? З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Жолуді мололи на жорнах, пекли оладки, їли листя і цвіт акації, ягоди пасльону.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Все, що живе, ловили, варили і їли.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Ходили в города Олександрівку, хто в Черкаси міняли полотно, рядна чи якусь одіж на сіль, крупу чи хлібину’.

Чи був голод у містах?

Та всім жилось трудно, ну в городі якось легше.

Що таке “Торгсін”?

Ні.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Дуже багато. Точних даних немає.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Так. Іван Панченко з сім’єю.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Ховали на кладовищі. Спочатку рідні, а якщо вже нікого не було, то звозили підводою та ховали в одній ямі.

Чи платили тим хто займався похованням померлих?

Не знаю.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Окремо немає.

Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Згадують і поминають.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Церква тільки організовується.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Ні.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Про всіх не скажу, а багато хто знає. А своїм дітям та онукам розказую.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Місцеву владу.