1. Місце запису: с. Новосілки Макірівського району Київської області;
2. Дата запису: невідомо;
3. Хто записав: Остапець Валентина Віталіївна;
4. Респондент: Гернец Лілія Дмитрівна, 1921 р.н.;

Під час Голодомору 1932-1933 років респондент проживала в селі Новосілки Макірівського району Київської області.

Мені було на той час 12 років, коли прийшли такі часи, що прийшлося постраждати. Хоча не було тоді ні війни, ні потопу, а була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду лягло у могили старих, молодих і дітей. Була весна 1933 року, а над селом нависала чорна хмара. Діти не бігають, не граються. Ноги тонесенькі, великий живіт, а лиця майже немає – самі зуби зверху. І безкінечна пісня на півголосом: їсти, їсти, їсти…

1932 рік. Того року урожай хліба був гарний, але прийшло розпорядження, щоб хліб забирати з домівок увесь.

Шукали хліб усюди – розривали підлоги, печі, розкидали скирти соломи.

Насунувся голод.

Люди ходили по стерні, шукали нірки мишей, розкопували їх, і коли знаходили хоч жменьку зерна, це було велике щастя.

На той час була колективізація. Організовувались колгоспи. Погрозами і тортурами домагалися вступати до колгоспу.

Для кожного працюючого (і дорослим, і дітям) давали пайок.

Пайок зерна був дуже мізерний. На той час більшість людей обезсилилось від голоду.

Мої батьки та і я ділились зерном із сусідами. Мій батько із матірю працювали у колгоспі, але мали і свою землю – дуже тяжко працювали.

У нашому селі були турксіни – це магазини, де за золото можна було виміняти крупу та інші продукти. Все туди завозили із Києва.

Найстрашніше почалося через рік, весною 1933 року. За зиму закінчились крихти зерна, у селі зявилися перші померлі від голоду. Люди їли все, що можна було жувати. Варили цвіт акації, зелену лободу, змішували із товченими качанами кукурудзи… і щасливим був той, хто міг додати жменьку висівок. Від такої їжі тріскалася шкіра.

Люди тихо вмирали, а живим стало байдуже, бо вони божеволіли і дичавіли теж від голоду. Мої сусіди винесли на цвинтар своїх мертвих дітей у мішках…

На моїй вулиці вимерли цілі родини, особливо, де було багато дітей.

Нас батьки не випускали на двір, ми стали теж погано харчуватися, почалося людоїдство.

Голод переважав у Київській області. У Західних областях голоду не було. Постраждали Херсонська, Харківська, Житомирська області.

Голодомор 1932-1933 років – страшний період в історії нашої держави, в історії окремих міст і сіл.

Третина померлих дітей, які не дали нащадків.

Нині мені 88 років. Але й досі не віриться, що я пережила таке горе, втратила своїх рідних, родичів, тяжко перехворіла. З тих далеких часів линуть до мене голоси односільчан, що померли у страшному 33 році.

Але я ще живу, завдячуючи моєму чоловіку, тому що забрав він мене у Рівненську область.

Україна – це житниця, але їй не дають по-справжньому жити.

1. Місце запису: с. Мотижин Макірівського району Київської області;
2. Дата запису: 26.11.2005 року;
3. Хто записав: Радченко Ігор Анатолійович;
4. Респондент: Снігир Тетяна Степанівна, 1914 р.н.;

Під час Голодомору 1932-1933 років респондент проживала в селі Мотижин Макірівського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Та пам’ятаю трохи, але ж позабувала.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Тоді ж колективізація була, позабирали все, не було чого їсти.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Хіба приходили іменно відбирати? Наче контрактацію накладали, якщо нічого не було, тоді приходили виконавці і якиц мішечок проса, зерна… забірають. Виконавці були із нашого села. Чого ж ти забіраєш, у нас троє дітей і мати. Було мішок проса на печі, прийшли виконавці, ще якісь з ним там з Макарова, забирають того, мішок мати впала, діти вищать. Я сама старша. Я схватилася, а ніж лежав на столі, а я за того ножа до по мішку трох, так просо і росипалось по хаті. Вони знялись і пішли, покинули виконавця, щоб виконавець глядів, сидів він до вечора, вже я попоралась,мати лежить, і він каже: «Чого я буду тут сидіть» – знявся і пішов, а виконавець був з Дамашенкової вулиці, немає їх, побиті, отак осталося у нас просо їсти.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Я вже забулась, чорт його знає.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Приходили виконавці, перевертали все, горшки, що де не є. а які документи, що ти, не було ніяких документів. Он Володька Канутчин до дід його, може і де заховав мішок, я не знаю. Вони приходили у нас шукать його зерна, мішок оцього проса і хотіли його забрать. А як ходили ….

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Здавали, а куди його дівали, я не скажу тобі, я вже забула, чорт його знає, я вже забула. Накладали контрактації, скільки було, стільки і платили, бо не було.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

А чорт його знає, не знаю, не бачила.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

А де ж ти його сховаєш, не можна було, ні. І діти плачуть, і люди кричать. Пришов, забираю, а я упала й кричу, дядьку це ж наше, дядьку – «яке воно ваше, це куркульське зерно» – не має вже його, убили. Ото, Нікалянка, той.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Ну то як робили, той давали, який урожай, так і давали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

В нас не брали, я не знаю, може в кого і забирали, у нас не забирали.

А худобу забирали?

Це по кантратації, не виканала, нема у тебе зерна, приходили, є в тебе порося, забирали. Мати то його везла в Макаров, продавала, за гроші купляла зерно і віддавала зерно, по кантратації. Виганяли з хатів, бах не виплатився, з хати виселили, хату продали.

Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Я не знаю цього.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Всяке було, це вже було в голодовку, засуджували. Бувало мати чи батько йде з роботи, да нарве колосків, джорна такі були, крупів надере, наварить, це вже дітей погодувала. А лановй зустрів, бачить що несе колос, от і засудить. Багато таких, жінок, дівчат, батьків в голодовку, сильно багацько таких було що нарве колосків, не то шо кудись вони його дівали, а сем’ю годувать, а їх і засудять.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Зразу конєшно не хотіли, це ще коли воно починалося, боялися, самі люди хазяйнували, а це ж колгосп, забирають що в кого є, і сидить дядько з сімєю отако, люди ж не знали, шо в колгоспі будуть сіять , прироблять до людям давать, через те й не хотіли йти, а вже тоді, от напримєр шоб як зараз, то добро було б. кинься чи посіять, чи поорать чи коні, а в таких як ми, нема, та й жди.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Да, бувало, конєшно шо бувало, не таких як ми, а таких трохи богатших, які ще в руках силу мали, машини мали, худоби по багато держали. Якшо своєю машиною молотили, то конєшно шо вони не хотіли в колгосп іти. Таких шо хотіли іти було багацько  – більш чим тих, які не хотіли.

Скільки разів приходили до хати?

Да скільки разів, навєрно два.

Коли почали помирати від голоду?

Ну навєрно у 33-му шо масово мерли люди, в 46, то це вже не страшна була голодовка, в 46 спасла западна, оце в 33-му сильно мерли, а з голоду коли людина вмирає, вона ж не холоне, до задубне, а токо по 3-2-ві душі везли на могилки, а вони отако, отако. В 46-му не така страшна, наверно разів 5 чи 6 я вернула на западну.

Сироти були?

А чого ж не було, були, багацько було, їх до себе забірав колгосп, я порала свині, а їх забрали в пастухи, колгосп їх і зодягав, і годував, це моя робота була, прийшли пастухи, мені треба получить хліб, получить молоко, дать їм бо їм гнать свині на поле.

Хто не голодував у селі і чому?

Може й були, але це рідко, которі були зажиті, не так як ми з матір’ю, а котрі хазяйни, чого ж вони мерли.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Да, помогали, а чого ж, помагали, помагали, каторі бідні, у таких хазяйнив, як я, то уже переживали, підеш до голови колгоспу, пуд-два випише.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Мене не було, а за когось я не знаю.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Да, да. Я як поїду на западну, Іван проти мене біжить да – «Мамо, баба нічого не варила, одне зілльо».

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Я не знаю.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Ну як було за шо, то солі не було. Солі наміняла, приїдеш, а не можна нічого посилить ні борщу, ні юшки, а воно із щерицею цяя сіль.

Чи був голод у містах?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Багато, багато, сильно багато, були таку, шо полностю сім’ї вимирали.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не знаю, не знаю, цього не знаю.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Як у Києв підеш, то бувало попадалися.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладбищі, тільки на кладбищі. Викопали яму вкинули , законули і всьо, не було ніяких ні поминок, нічого, бо не було за що.

Чи платили тим хто займався похованням померлих?

Ні.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Нє, не знаю, ну бувало разом троє поховало, даже хрестів не ставили.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?

Зараз як беруть, то поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є, а шо ж, є церква, як були партійці, то розкидали, школу построїли.

1. Місце запису: с. Мотижин Макірівського району Київської області;
2. Дата запису: 23.11.2005 року;
3. Хто записав: Рудавка Василь Сергійович;
4. Респондент: Куценко Марія Степанівна, 1924 р.н.;

 Під час Голодомору 1932-33 років проживав в с. Комарівка Макарівського району Київської області

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Пам’ятаю.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Приходили люди, що називалися «буржуазія» і забирали все на світі.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Один був Любанський, що вказував. І ми лазили вночі, щоб ніхто не бачив.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не було ніяких документів, нічого в світі, вони приходили і забирали де-яке просо, де яке пшоно, де яка капуста, а картоплі навесні не було. Все чисто витрушували.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Катували або засилали, як не хотіли віддавать.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не бачила, я зброю. А так руками і язиком забирали все.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

А де ж ти його сховаєш? Як? Які боялися, що якщо хтось скаже, то зажонуть на ссилки і катувать будуть.

Хто забирав продукти?

Всі були свої, зі свого ж села.

Як їх звали?

Невєрно – Безсмертний, я не знаю, як його.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

І по два, і по три, бувало бурсою прийдуть. Перекидають все і в подушках, на речі, скрізь. Діти пухли було страх один.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Не було того, моє дитя! Як же їх давать, як вони все забирають.

Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Чула, а що ж ні. Збирали колоски мої. Катували, заводили їх на Сибір чи що. Збирала я і  колоски. Бувало підем вирвать їх і боялася, щоб не побачили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не розрішали. Крадькома збирали.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Всі охороняли для себе поля, колоски.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Люди хотіли, а буржуазія і куркулі не хотіли. Багатьох людей унічтожали і не приймали у колгосп.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Вони здалися, катували і все забирали, то не було виходу.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Та де х ти приховаєш. Тоді не було ні свиней, ні коров. Тоді не було, дитя моє.

Скільки разів приходили до хати?

Часто. Верталися, вони хотіли зерна сильно багато.

Коли почали помирати від голоду?

32, 33 і 34 поки не виросли свої хліб і картопля.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

А там не розбереш. Були сироти і помирали з батьками разом.

Були люди, що не голодували?

Були, тільки мало. Як ми заховали засік. І боялися, щоб  хто не почув. І спасалися отак.

А люди допомагали одне одному?

А не було чим помагать. Не було, як помагать.

А від родичів отримували допомогу?

І от родичів не отримували. Не було нічого.

А що споживали в їжу: кору, ягоди…?

Все їли: бурян всякий, траву, ходили за гнилою картоплею. Скрізь ходили. Все підряд їли: акацію, траву, усе.

А з тварин щось їли?

Не знаю, я не дуже втручалася, я ж мала була, десятий год.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Ніде нічого. Не було за що. Де ж ті гроші узяти.

Чи був голод у містах?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Дуже багато! Сильно багато!

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не знаю, за це не знаю. Балакали, в лісі хто-кого різав. Але не знаю.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Сам своїх рідних. Копали яму і закопує. На чачанку і без домовини і нічого в світі, і коня не було. Не було кого просить.

Чи є місця масового заховання людей?

Так, є. там багато-багато. Сем’ями повимирали тоді.

А на поминки їх поминають?

Та ніхто не поминає. То може своїх осталася яка десята доля, то і поминуть. Але усі пзабували.

А за радянського союзу говорили про голод?

Аякже, ще й часто говорили!

Чи є у вашому селі церква?

Є.

До якого патріархату вона відноситься?

Українського, по нашому вони праву.

Як Ви вважаєте, хто винен в голодоморі?

Тоді придумали колгосп, то повикачували все і був голодомор. Не було що сіять. Все в колгосп забрали.

А Ви чули про Торгсін?

Та все міняли все що було на хліб і на все. Носии все, отдавали, спасали свою жизнь. Новили.

1. Місце запису: с. Дениси Переяслав-Хмельницького району Київської області;
2. Дата запису:  05.07.2003 рік;
3. Хто записав: Пахарєва Олександра Сергіївна;
4. Респондент: Олексій Лукович Павлюченко, 1921 р.н.;

Під час Голодомору 1932-33 років проживав в с. Комарівка Макарівського району Київської області

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?

Так.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Бог его знает.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Власть яка тоді була, свої місцеві що руководили .

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Були, всякі були, сусід на сусіда может заложить, що хочет.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Не якої довідки, я такого не помню, не бачив.

Чи застосовували до людей покарання побиття, відсилання, арешти?

Да було і таке.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирали хліб у людей?

Були озброєні.

Як люди боронилися?

Нікого нічого не боронився.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Було, ховали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Загін штрикачів.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

По 2- 3 з району; був спеціально уполномоченний, керував штрикачами.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ховали по клунях.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

на полі хто робить, то давали пайок – макуху, чичевиці чи сої.

Забирали лише продукти харчування чий інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Де багатьші були забирали все одяг , скрині, розпродували між собою.

Що таке закон про “П’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Якщо поймають за колоски то давали 3 роки.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

охорони були більші ніж ті, що робили.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Щитай, що примусово.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Розкуркулят, якщо крупний хозяїн то вивозили зимою.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Здавали у колгосп, в лісі не ховали.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Та це воно почалося з 32 року, а в 33 році не було що забирати.

Скільки разів приходили до хати?

У нас нічого не брали ; батько рано вступив у колгосп тих не чіпали , ото нас так обминули.

Коли почали люди помирати з голоду?

Саме дужче весною 1933 року.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Ні, ніхто , не помню.

Чи поминають їх на “Проводи”, “Гроби”, Зелені свята?

Да ні, ніхто туди і не ходить.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Ні.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Раніше була.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Де по 10 чоловік то там ні.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам сусідам?

Вони не вірять , що можна було пережити такий голод.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Черт його знає, правительство зверху, а ще коли коликтивізація, а погода тоді така була.

1. Місце запису: с. Дениси Переяслав-Хмельницького району Київської області;
2. Дата запису:  05.07.2003 рік;
3. Хто записав: Пахарєва Олександра Сергіївна;
4. Респондент: Мрія Іванівна Павлюченко, 1923 р.н.;

Під час Голодомору 1932-33 років проживала в с. Комарівка Макарівського району Київської області

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?

Так.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Бог знає, оббірали, позабірали хліб і тряпки.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Сільрада.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

У нас ніхто такого – ні.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Та нічого ніхто не давав.

Чи застосовували до людей покарання побиття, відсилання, арешти?

Не карали , щоб карали , але позику накидали , город не давали орать.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирали хліб у людей?

Ні-ні.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Можна було , було у клуні закопана картошка.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Коли в ранці приїхали знайшли у діда Івана , комсомольці тоді були.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Коли три , коли два не чужі а сельскі були.

Де можна було заховати продукти харчування?

У нас у колодязі було.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Годували, варили в селі, в полі.

Забирали лише продукти харчування чий інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Тряп’я позабирали , а тоді повернули.

Що таке закон про “П’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Збирали в мешочки колоски, засушували.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Охороняли , як же об’єзчики були.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Як добровольно заставляли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Не ідеш в колгосп не дають тобі нічого, ні орють огорода ;

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Як же не можна , куди сховаєш?

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

В осені.

Скільки разів приходили до хати?

Не пам’ятаю , до нас двічі приходили.

Коли почали люди помирати з голоду?

В 33 починалося на весні.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Тоді доглядав сам за собою, хоть і мале.

Хто не голодував у селі і чому?

Так как сейчас теперечко , кто добре живет.

Хто зумів вижити?

Которие в верху були все вижили , керівництво.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

було таке , як своє.

Які засоби вживали до виживання?

Спасались кто як может.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Було.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Ходили в дуброву , копали якісь корені.

3 яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?

Листя брали со всего.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Ми некуда тоді не їздили, грошей не було.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Багато померло з голоду.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Може і було , у нас такого не чула.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Підводою звезуть, ямку викопають, некому було ховать.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Не знаю.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Знаємо, тільки позаростало все.

Чи поминають їх на “Проводи”, “Гроби”, Зелені свята?

Да , а як же , рідні всі ходять.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Нема церкви.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Нема церкви

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Знаємо.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам сусідам?

Оні верят, щось їм розповідаю

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Бог ее знает ;

1. Місце запису: с. Жовтневе Переяслав-Хмельницького району Київської області;
2. Дата запису:  05.07.2003 рік;
3. Хто записав: Пахарєва Олександра Сергіївна;
4. Респондент: Остапенко Ганна Прокоповна, 1923 р.н.;

Під час Голодомору 1932-33 років проживала в с. Комарівка Макарівського району Київської області

Чи пам’ятаєте Ви, що був голоду 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?

Так.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Все вроді і було , а де він взявся я не помню.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Хліб вивезли , забирали у людей , тоді ще колгоспів не було.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Було таке , хто в колгосп не йшов – описувать ходили.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Без документів сільська рада.

Чи застосовували до людей покарання побиття, відсилання, арешти?

Було, їх ссилали десь на ссилку.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирали хліб у людей?

Нібуло.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Да можна ш, до сусіда десь віддасть.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Один кривий був.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

В 33 вже варили на полі якійсь суп… в колгоспі.

Забирали лише продукти харчування чий інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Викидає із скрині одяг , а другий за скринею ховає , щоб менше описали.

Що таке закон про “П’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Да отож було,трішки судили , люди годами сиділи , якщо хтось візме.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Судили за колоскі, гоніли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об’єзчик.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Є добровольно , а є.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Так отож , оббірали ,ні корови ні було, нічого.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Не було , бо де ж ти сховаєшь.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Не пам’ятаю.

Скільки разів приходили до хати?

Один раз.

Коли почали люди помирати з голоду?

Весною.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Патронат називався, забирали малих дітей і годували.

Хто не голодував у селі і чому?

Та були ж такі , які хліб добре приховали , або не пішли до них.

Хто зумів вижити?

Батько два рази в Калугу їздив , так ото привозив кукурузяні, корова доїлася.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ніхто нічого.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Не було лучших від наших.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Та все їли тоді люди.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Та воно скрізь ото голод був.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Багато померло, хати пусті стоять.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

В сім’ї де 2-3 дітей, одне не нужное, то не давали їсти, бо багато їсть.

Людоїдство : я цього не знаю.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Підводу дають , наперед дається , два чоловіки і тоді на воза кладуть і в одну яму.

Чи платили тих, хто займався похованням померлих?

Я за це не знаю.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладовищі, бувало на возі кладуть-кладуть людей.

Чи поминають їх на “Проводи”, “Гроби”, Зелені свята?

Ніхто-нічого.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Ну хто знає, я цього не знаю.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам сусідам?

Три класи кончила, то як там расказують.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

То зробили нарошно голод той. Той Сталін.

1. Місце запису: с. Жовтневе Переяслав-Хмельницького району Київської області;
2. Дата запису:  05.07.2003 рік;
3. Хто записав: Пахарєва Олександра Сергіївна;
4. Респондент: Манова Катерина Самилівна, 1922 р.н.;

Під час Голодомору 1932-33 років проживала в с. Комарівка Макарівського району Київської області

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?

Так.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Чого воно так полупилося. Чи недороди…

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

кого посилали ;

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

У нас не траплялося.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Нічого не давали.

Чи застосовували до людей покарання побиття, відсилання, арешти?

Не траплялось такого.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Не було чого ховати.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?  

Ні, не можна було заховати продукти харчування.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Варили в полі.

Забирали лише продукти харчування чий інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Не було чого забирати.

Що таке закон про “П ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Ну то прогоняли , а люди по-троху збирали.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Збирали , не дуже дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Був сторож ,був об’єзчик.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Це я не знаю.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Не пам’ятаю.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Ні.

Хто не голодував у селі і чому?

Були зажиті, чи корова була, чи що.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Було таке, допомагали один одному.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Пекли лепешки із акації.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Було, а як же і в нашому селі.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не чула.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладовищі.

Чи поминають їх на “Проводи”, “Гроби”, Зелені свята?

А як же.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

І в церкві, і на проводи і на гробки, помінають.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Роблять. В ті часи була – згоріла.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Є кажуть, а у нас в селі немає.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи

розповідали Ви про це своїм дітям, онукам сусідам?

Було таке що балакали.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Не можу я там поняти, чи воно так зробили, чи воно не вродило. Воно мені не доходило в голову. А так ото жили собі та робили.

1. Місце запису: с. Студеники Переяслав-Хмельницького району Київської області;
2. Дата запису:  05.07.2003 рік;
3. Хто записав: Пахарєва Олександра Сергіївна;
4. Респондент: Лисенко Катерина Марковна, 1926 р.н.;

Під час Голодомору 1932-33 років проживала в с. Комарівка Макарівського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?

Так.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Не давали нічого, заробітку ніякого.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Сільрада.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю цього.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Ні, не знаю, не давали.

Чи застосовували до людей покарання побиття, відсилання, арешти?

Я була годів, не пам’ятаю.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирали хліб у людей?

За це не знаю.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Так.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Не знаю, мала була.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Два кажись.

Де можна було заховати продукти харчування?

Батько закопував клумачок у засипі, і в колодець з мукою.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Не давали тоді, пізніше.

Забирали лише продукти харчування чий інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Ні.

Що таке закон про “П’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Засуджували за те що збирали колоскі.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Ті хто командував.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

А як же.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Ні, сказали – у колгосп.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Всі здавали.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Мов літом.

Скільки разів приходили до хати?

Раз приходили, а тоді.

Коли почали люди помирати з голоду?

В осені 33.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Не знаю, в інтернати здавали, баба набирала цих сиріт і колгосп годував.

Хто не голодував у селі і чому?

Да може ж й були, я не знаю.

Хто зумів вижити?

У нашому роді ніхто не помер с голоду.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Да ні, цього не знаю, чи ділилися чи ні.

Які засоби вживали до виживання?

Толкли качани у ступі, жолуді.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Щавель їли.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Ні.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Не було за що.

Чи був голод у містах?

А як же.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не чула.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Не знаю, я не замітила.

Чи поминають їх на “Проводи”, “Гроби”, Зелені свята?

А як же.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Була православна гарна церква.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам сусідам?

Казала онукам.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Вже їх нема, їх позабирали вже сільрада.

1. Місце запису: с. Жовтневе Макарівського району Київської області;
2. Дата запису:  05.07.2003 рік;
3. Хто записав: Пахарєва Олександра Сергіївна;
4. Респондент: Коваль Іван Григорович, 1922 р.н.;

Під час Голодомору 1932-33 років проживала в село Комарівка Макарівського району Київської області

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?

Так.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Зробили спеціально, своі местна власть зробила.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Свої, комсомольці.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Оце я за це Вам не скажу. Чи давали винагороду….

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Ні комсомольці, местна власть.

Чи застосовували до людей покарання побиття, відсилання, арешти?

Там була одна баба, приходить комсомолец ,то він до неї ходив-ходив , та нічого не знайшов , так він там на заборі вінок цибулі вісить – взяв і пішов.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирали хліб у людей?

Ні якої.

Як люди боронилися?

Як же я можу боронитися , якщо власть якась прийшла.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ховали люди , ховали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

В хаті ховали, даже 2 кіла пшена і те забірали. Все забірали.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

1-2.

Де можна було заховати продукти харчування?

Десь в колодязі.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Годували нас.

Забирали лише продукти харчування чий інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Одяг-ні, тільки продукти. Це було як раскулачували забірали все і тіж местние с подводи продавали.

Що таке закон про “П’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Було таке.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Забирали нишком , коли об’єзчик не бачив.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об’єзчик.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Хто йшов того не раскулачували.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Ні.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Забирали худобу , якщо йшов у колгосп , а якщо не йшов , то ні.А якщо раскулачували – тоді забирали.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Весною.

Скільки разів приходили до хати?

Сьогодні і завтра ходять…

Коли почали люди помирати з голоду?

На весні.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Та доглядали дітдоми.

Хто не голодував у селі і чому?

Жили тут у лісі, не голодували , тому що ховали зерно.

Хто зумів вижити?

Влада не голодувала.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Нічого, та ні дуже , не було чим ділитися.

Які засоби вживали до виживання?

Виривають бур’ян і їдять коріння.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Їли полову й крапиву.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Якщо було за що , бо все було дороге.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

У нас дві хати чужих померло, небагато.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

У нас одна сім’я , казали , що дітей своїх з’їли.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладбіщі, без ніякої труни, у яму.

Чи платили тих, хто займався похованням померлих?

Їм по-моєму давали: чи буханку хліба…

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладбіщі.

Чи поминають їх на “Проводи”, “Гроби”, Зелені свята?

Помінають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Я не хожу в церкву.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Нема ніде нічого.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам сусідам?

Буває таке.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Влада.

1. Місце запису: с. Дениси Макарівського району Київської області;
2. Дата запису:  05.07.2003 рік;
3. Хто записав: Пахарєва Олександра Сергіївна;
4. Респондент: Динисенко Ольга Тимофіївка, 1916 р.н.;

Під час Голодомору 1932-33 років проживала в селі Комарівка Макарівського району Київської облісті

Чи пам’ятаєте Ви, що був голоду 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?

Так.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Було побачив де сховане зерно і прислав мого брата із підводою забрали.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Колодяць такий – опускали , соломки послали , води не було , так ми туди клунки.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

В ями ходять штирхачи. Були і сільські й чужі штирхають.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Та-партія, декілька.

Де можна було заховати продукти харчування?

В ямі.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Да варили ж.

Забирали лише продукти харчування чий інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Да ні .одежу не брали.

Що таке закон про “П’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Судили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

За те що колоски збирали- судили.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Та ні. Але якщо побачили судили.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Та яке там , хто дуже не йшов забирали корову, так все позабирали.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Ми довго не йшли в колгосп і тоді забрали коняку.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Ні, не можливо.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

В літку перед жнивами.

Скільки разів приходили до хати?

Та разів три приходили.

Коли почали люди помирати з голоду?

Уже в осені було , а уже в жніва було.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Да ні хто їх не забирав , може яке рідні, а то мерли.

Хто не голодував у селі і чому?

Тю , та були. І голови , і комірники- а це такі.

Хто зумів вижити?

Та вже ж жили. У кого корова була.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Комусь може і допомогали.

Які засоби вживали до виживання?

Просо товкли, лепєшки пекли.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

І мені родичи трохи допомогали. Брат був комірником родичі трохи допомогали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Щавель, ботвину.

3 яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?

Ні.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Ні.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Я не знаю. Брат мій отось кудись їздив та привіз просо.

Чи був голод у містах?

А як? Так оно на Україні тільки була голодовка…

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Багато ; ось у Ганни Пиліпової-7 дітей померло від голоду і чоловік , а вона вижила.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Ні.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Ховали люди ти що дужищі. Яму викопують і по 2 клали на кладовищі.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ніхто їм не платив , у нас з роду не платили за поховання.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Нема.

Чи поминають їх на “Проводи”, “Гроби”, Зелені свята?

А як, рідні пригадають

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Ото кладовище , так хрест там зробили, як пам’яток.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам сусідам?

Да, балакаю.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

А хто знає хто винний, зробили та й все.