Борисенко Югина, 1912 р.н.

Сер 16 2021 Published by under

  1. Місце запису: село Соколівка Жашківського району Черкаської області;
  2. Дата запису: невідомо;
  3. Хто передав: Бадрак Тамара Миколаївна, учитель історії загальноосвітньої школи I-III ступенів, с.Соколівка Жашківського р-ну Черкаської області;
  4. Респондент: Борисенко Югина, 1912 р.н., народилася в селі Соколівка Жашківського району Черкаської області;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Соколівка Жашківського району Черкаської області

(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)

До створення колгоспів люди жили досить непогано. Більшість мали якесь господарство, шматок землі. З приходом радянської влади все це відібрали. Забирали навіть посівний матеріал: картоплю, квасолю, просо. Перекопували весь город, шукали сховане зерно. Гострими штирями пробивали стіни, підлогу в хатах, сараях, відбирали хліб у всіх підряд, заможний і бідних. Усіх називали куркулями. А які ж вони були куркулі, коли працювали важко. Відбирали у своїх. Усі, хто вертівся біля начальства, забирали останній хліб. Нишпорили по гороху, квасу чи пригоршнею борошна, знайденого за припічком – не залишали нічого, навіть, дітям. Були випадки, коли вигрибали навіть те, що варилося, на час їх набігу, у печі. До їх мішка летіло все: картопля, каша, пиріжки. Працювали дуже важко, а за свою працю нічого не одержували. Якщо людина не виходила на роботу, то її замикали у так званій «штрафній». Якось я поранила ногу і не змогла вийти на роботу. За це мені довелось довгий час відсидіти у «штрафній». Найтяжче було у 32-му році. Їсти було нічого. Варили борщ з самого щавлю без картоплі, пекли з гречаної полови і квітів білої акації маторжаники, які на сковороді підсихали і ставали знову половою. Рвали лободу, копали коріння аїру, його мололи і пекли оладки. Щойно на городі з’являлася маленька морквинка або бурячок, все це зривали разом з гичкою і варили куліш. Навіть листя на деревах довго не затримувалося. Все зривали та їли. Так і вижили.

Коментарі Вимкнено до Борисенко Югина, 1912 р.н.

Пікуліна Марія Михайлівна, 1923 р.н.

Сер 16 2021 Published by under

  1. Місце запису: село Попівка Конотопського району Сумської області;
  2. Дата запису: 26 червня 2003;
  3. Хто передав: Дудченко Ірина Іванівна;
  4. Респондент: Пікуліна Марія Михайлівна, 1923 р.н., народилася в селі Попівка Конотопського району Сумської області;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Попівка Конотопського району Сумської області

(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр.?

Найтяжчі роки нашого життя – голодомори, через які нам довелося пройти в нашому житті.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?

Все вигрібала влада з наших дворів, Боже, це були жахи.

Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Хтось з влади, когось посилали з колгоспів, які приходили до наших хат.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Да хто його знає, для мене це не відомо.

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?

Показували якісь папери, але від горя ми на них не звертали уваги.

Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?

Били нас малих, коли заставали на полях, ми збирали колоски зерна.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Чи то дубинки, чи щось було за пазухою.

Як люди боронились?

Ховали наш заробіток, ту мізерну зарплату колгоспну, в якому я з 14 років підробляла з мамою.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Да ховали де могли, по коморах, по скринях.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Це були голови колгоспів, з радгоспів.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Ці ж представники сілсовєтів, колгоспів, радгоспів.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ховали в землі, по коморах, в погребах, в сараях заривали в сіні, ховали в дровах.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Пайок 100 гр хліба та вода, оце так нас кормили.

Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?

Забирали й рушники, а на худобу накладали великий податок, якщо не сплатиш – забирали скотину.

Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Не тільки чула, а ще пережила, чула ще зовсім дитиною, коли горе заставляло збирати ті залишки зернят на полях.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ніхто не дозволяв, поля охоронялись наглядачами.

Хто охороняв колгоспні поля і комори?

Наглядачі, посланці від голів колгоспу.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Люди хотіли працювати, але голодними просто не було сили.

Чи змушували йти людей в колгосп і як?

Життя примушувало, той шматок хліба в сім’ї не заважав, але й його не давали.

Де переховували худобу?

Якщо вгадували час, то виганяли в поле на пашу.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

В будинки заходили і в будні і по вихідним.

Скільки разів приходили до хати?

Да, поки все не позабирають.

Коли почали люди помирати від голоду?

Вже з осені 32 року почали пухнути люди помирати маленькі діти.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Не опікувалась, бо будинки для сиріт не мали срєдств для содержанія малих.

Хто не голодував в селі і чому?

В кого щось було в запасах приховано.

Хто зумів вижити?

Ми тримались за останню ниточку – їли що трапиться, аби якось підтримати свій організм.

Чи допомагали люди одне одному виживати?

Раніше люди жили набагато скрутніше, але допомагали одне одному.

Які засоби вживали до виживання?

Шукали зерно, колоски на полях, щось мали з власних присадиб.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Люди були добрішими одне до одного, допомагали чим могли.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Їли гнилу моркву, буряки, збирали качани.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

З дубів збирали жолуді, варили та пили окроп.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Варили й мишей, жаб, ловили ворон, горобців.

Чи можна було щось купити чи виміняти в місті?

Можна було купити, але де ж ті гроші, купували хліб, а все інше йшло з городу.

Чи був голод в місті?

Де його тільки не було, був.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

Багато, але таких точних відомостей не знаю. Це були страшні роки голоду.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Жах, але було й таке лихо, це саме страшне, коли батьки їдять своїх дітей.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладовищах, їхні односельчани.

Чи платили тим, хто займався поховання померлих?

Не платили, це люди все робили щоб допомогти сусідам в горі.

Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?

Особливих місць немає, це наше сільське кладовище.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Поминають на всі свята.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Це тяжка сторінка нашого життя, повинні.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Християнська, православна церква.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

У нас в селі таких хрестів немає.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр.? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Знає, бо ця тема розкривається зарах дуже добре, а живих з кожним роком, хто пережив голод, стає все менше.

Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?

Це тогодішня влада винна, що в такій родючій країні люди помирають з голоду.

Чи знаєте ви що таке “Торгсін”?

Торгсін – приховування владою грошей народу у своїх цілях.

Коментарі Вимкнено до Пікуліна Марія Михайлівна, 1923 р.н.

Бережок Марія Назарівна, 1920 р.н.

Сер 16 2021 Published by under

  1. Місце запису: село Сарнавщина Конотопського району Сумської області;
  2. Дата запису: 18 липня 2003;
  3. Хто передав: Дудченко Ірина Іванівна;
  4. Респондент: Бережок Марія Назарівна, 1920 р.н., народилася в селі Сарнавщина Конотопського району Сумської області;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Сарнавщина Конотопського району Сумської області

(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 або у 1946-47 роках?

Ці страшні роки забути не можна, бо скільки лиха принесли ці голодомори, особливо страхітливим був 1932-33 роки.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?

Голод 32-33 був спричинений насильницькою суцільною колективізацією, хлібозаготівлями, а в 46 році влада вилучала залишки хліба, та інші продукти. 

Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Важко відповісти точно, але мабуть це хтось наближений до правлячого уряду.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не можу сказати точно, бо тоді все це було в таємниці.

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?

Відбирання у нас, простих селян продуктів, супроводжувалось, перш за все, моральним знущанням, бо важко бачити як забирають, що ти довго придбавав. Існували і побої населення. Забирали не тільки худобу, землю, а й миски, білизну, нитки, навіть побиті горшки. А при собі в деяких були якісь портмоне, чи підробка, чи справжні нам простим смертним не розібрати.

Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?

Суцільна колективізація кінця 20-х ХХ ст. несла за собою супротив з боку народу, а ціна цьому – понівечене селянське господарство, багато загублених доль, особливо малечі, яка помирала з голоду. У нас, селян, забирали землі, житла, виселяли за межі села, та вдавались у деяких випадках до застосування сили, а то й зброї.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Так, мали при собі зброю.

Як люди боронились?

Ми запирали хату, якщо встигали, ховались у погреб.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ми закопували у великій ямі на огороді харчі, а зерно ховали у одежу, чулки.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Це хтось був з колгоспу, можливо голови колгоспу посилали своїх найближчих.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

По пару чоловік заходили до хати і виманювали.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ховали ми в погребах, у сараї під сіном, у хліву, на городі у бур’янах чи викопували ями.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

На такій їжі люди падали з ніг, бо давали лимішу: вода з розмоченим хлібом.

Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?

Так, забирали посуд, одяг, продукти, хліб, все що бачили, те й брали.

Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Цей закон заборонив колгоспам видавати хліб, щоб харчувати людей. Забирали в нас хліб, все йшло на хлібозаготівлю. Заборонялось збирати колоски на полі, бо за це арештовували.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні, не дозволялось, за це карали.

Хто охороняв колгоспні поля і комори?

Колгоспні наближені, яких посилали голови колгоспу.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Ніхто не хотів іти, бо селяни прагнули самостійно господарювати.

Чи змушували йти людей в колгосп і як?

Людей примушували вступати до колгоспу, і ми сім’ями працювали за копійку. До людей застосовували каральні заходи, які відмовлялись вступати до колгоспу, здавати хліб.

Де переховували худобу?

Худобу зачиняли в хліву.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Ходили або зранку, або пізно ввечері, щоб застати хазяйку, чи сім’ю дома.

Скільки разів приходили до хати?

Поки не повиманюють в нас з хати усе, що маємо.

Коли почали люди помирати від голоду?

Вже з кінця 1931 року – почалось масове голодування селян. Люди гинули від фізичного виснаження, отруєнь, вбивств, самогубств. Люди почали їсти своїх дітей.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Діти, які були в інтернатах, дитдомах, отримували крихітне постачання. Діти почали тікати та ставати безпритульними. Діти тихо гинули, не дочекавшись допомоги.

Хто не голодував в селі і чому?

Хто зумів приховати якісь корма, що саме цікаве з власного господарства.

Хто зумів вижити?

Той, хто якось перебивався кормами.

Чи допомагали люди одне одному виживати?

Ділитись в ті страшні роки було майже нічим, бо у всіх були великі сім’ї, багато дітей, які просили їсти.

Які засоби вживали до виживання?

Варили гнилу картоплю, їли все, що попадалось під руки, від цього й пухли.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Не дуже, бо всі люди ледве ходили голодні по землі.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Ми опухлі з дітьми збирали на колгоспних ланах колоски чи кукурудзяні качани. Нас заставляли їсти траву, [нерозбірливо], кропиву. Їли різну траву: щирицю, лободу.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Доводилось їсти бруньки дерев, жолуді збирали з дуба, качани з кукурудзи (без зерна), корінці.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Розкопували мишаки, ловили ховраків, горобців, жаб, мишей, ворон, граків, слимаків – все, що шевелилось.

Чи можна було щось купити чи виміняти в місті?

У нас не було грошей купувати що-небудь.

Чи був голод в місті?

Звичайно був, голодували всі люди.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

Да звідкіля достовірно знати, це все замовчувалось, ми тільки мовчки хоронили.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Ой були, це страшно, батьки їли дитину, щоб врятувати інших дітей і спастись самим.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Самі люди ховали на наших місцевих кладовищах.

Чи платили тим, хто займався поховання померлих?

Да хто там платив, хіба що за мовчання.

Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?

Окремих місць не відомо, це загальні кладовища.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Звичайно, поминають, [нерозбірливо] на кладовище, ставимо квіти.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Достовірно не можу сказати, але думаю що так.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є гарна церква православного патріархату.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Ні, тільки пам’ятники на могилах.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розповідала і дітям, а тепер вже й онукам про страхітливі роки голоду.

Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?

Тільки владу, яка свідомо позбавляла колгоспників засобів існування впродовж багатьох місяців.

Чи знаєте ви що таке “Торгсін”?

Це були контори, які обслуговували іноземних запрошених для робіт у нас. Більша кількість проживаючих в цьому селі – українці. Приїжджаючих дуже мало, а ця незначна кількість – люди з сусідніх сіл Конотопського р-ну.

Коментарі Вимкнено до Бережок Марія Назарівна, 1920 р.н.

Гребеник Олександра Кузьминична, 1923 р.н.

Сер 16 2021 Published by under

  1. Місце запису: місто Суми;
  2. Дата запису: 29 серпня 2003;
  3. Хто передав: Остапенко Анна Олександрівна;
  4. Респондент: Гребеник Олександра Кузьминична, 1923 р.н., народилася в селі Покровка Краснопільського району Сумської області;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Покровка Краснопільського району Сумської області

(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр?

Пам’ятаю голод 1932-33 рр. я тоді ще дитиною була. А в 1947 р. вже працювала вчителькою в школі.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?

В 1933 р. у нас була колективізація, у людей забирали все хозяйство, у мого батька забрали і лошадь і корову, і хату в нас забрали. А в 1947 р. був неврожай, і зерно не вродило, і картошка.

Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Відбирали комуністи. Приїзжала з Москви спеціальна делігація, которая цим займалась.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Я тоді мала була, не понімала ще. Може і були такі, хто [нерозбірливо]

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?

Приходили, перевертали все, виносили все, що знайдуть. А про документи не знаю. Мали ж таке право від власті.

Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?

[Нерозбірливо]. І били і висилали тих хто сопротівлялся.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Мали зброю.

Як люди боронились?

Як можна боронитись. Ховали що можна, самі ховались… А більше й ніяк.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ховали, но находили все… 

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Комуністи шукали… А як звали не знаю.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Приходило і по 5 і більше чоловік.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ховали зимою в городі в снігу зерно, а [нерозбірливо]. Ховали в заті в усіх углах, в землю закопували.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Може якусь і давали, но мій батько до колгоспу не пішов, то нам і не давали нічого і все хозяйство одібрали.

Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?

Все забирали, що знаходили.

Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Про закон не чула.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли. Даже дітей ловили на полях, забирали зерно, судили родителей.

Хто охороняв колгоспні поля і комори?

Сторожа охраняли.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Некоторі йшли, такі що нікого не було в них. Мій батько не хотів іти, бо говорив, що це клеймо.

Чи змушували йти людей в колгосп і як?

Змушували якось…

Де переховували худобу?

Худобу ніде ж не заховати…

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

[Нерозбірливо] їздили по хатах. Ноччю, щоб застать родітєлєй.

Скільки разів приходили до хати?

Не один раз, точно, а скільки й не помню.

Коли почали люди помирати від голоду?

Ще літом почали, а зімою завсім важко було.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

В 1933 р. й не знаю. А в 1947 р, я в школі робила, так нам давали ще 40 чоловік три буханки хліба на день і ми їх дітям ділили і роздавали. Вместо сахара давали патоку і [нерозбірливо].

Хто не голодував в селі і чому?

Хто при власті був той і не голодував.

Хто зумів вижити?

Хто сильніший був, хто везучій, той вижив. Старі й малі померли.

Чи допомагали люди одне одному виживати?

Ми з сестрою малі ходили в друге село – просити хліб, картошку. Аж в Росію ходили. Так і вижили.

Які засоби вживали до виживання?

Батьки покунули нас малих, а самі в Харкові за копійки робили, щоб хліба купити, так і вижили.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

У нас таких родичів і не було.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Лободу у відрі варили і їли, колоски перетирали варили і їли.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Все що с’їдобно було, все і їли.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Ми ж малі були, то нічого такого й не могли зловить.

Чи можна було щось купити чи виміняти в місті?

Можна було і хліба і молока купить. На що батьки і працювали, тільки заробляли копійки.

Чи був голод в місті?

Був і в місті, ну не такий сильний.

Чи знаєте ви що таке “торгсін”?

Туди все цінне здавали, властям за гроші, на хліб міняли.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

У нас брат помер і бабушка. А всього скільки і не скажу.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Про таке не знаю. Хоч пізніше й ходили слухи. Ми дітьми самі жили і не боялися.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

У нас як братик маленький помер, то прийшли сусіди й похоронили за хатою, у садку.

Чи платили тим, хто займався поховання померлих?

Не знаю.

Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?

Хоронили тоді чи де придеться, чи на кладбищі.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Родичі поминали, а тепер уже і родичів не осталось.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Не знаю.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Церква є. А якого патріархату і не скажу.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Ніхто нічого там не встановлював.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Знає мабуть. І фільми є і книжки. Говорять усі. Я про це і не говорю [нерозбірливо] й вспомінать.

Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?

Руководітелі винні.

Коментарі Вимкнено до Гребеник Олександра Кузьминична, 1923 р.н.

Галаздра Василь Артемович, 1920 р.н.

Сер 16 2021 Published by under

  1. Місце запису: село Новосуханівка Сумського району Сумської області;
  2. Дата запису: 26 липня 2005;
  3. Хто передав: Шаповалова Тетяна Василівна (спеціаліст по субсидіям Новосуханівської с/р);
  4. Респондент: Галаздра Василь Артемович, 30 серпня 1920 р.н., народився в селі Новосуханівка Сумського району Сумської області;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в селі Новосуханівка Сумського району Сумської області

(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр?

Пам’ятаю.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?

Забирала влада.

Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Місцева влада.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не пам’ятаю.

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?

Документів не пред’являли.

Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?

Ходили без зброї, викидали людей з хати.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Не мали.

Як люди боронились?

Відбивалися.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Можно було закопати в землю.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Відбивали “активісти” желізною палкою.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

По 3-5 чоловік.

Де можна було заховати продукти харчування?

В землі закопували.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали.

Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?

Відбирали все: ложки, діжу для тіста, утей.

Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Чув, що судили від 3-х до 5-ти років.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли.

Хто охороняв поля і комори?

Охороняли, хто не пам’ятаю.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

По різному.

Чи змушували йти людей в колгосп?

Змушували.

Де переховували худобу?

Ховали по посадках.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Вночі.

Скільки разів приходили до хати?

Ходили часто.

Коли почали люди помирати від голоду?

Весною 1933 р.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Не опікувалась.

Хто не голодував в селі і чому?

Хто сильнійший, той і не голодував.

Хто зумів вижити?

Сильніші.

Чи допомагали люди одне одному виживати?

Не було чим допомогать.

Які засоби вживали до виживання?

Їздили до Росії.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Не допомагали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Варили кашу із [нерозбірливо], барду із Стецьківки.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Не пам’ятаю.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Котів, птахів.

Чи можна було щось купити чи виміняти в місті?

Не було за що міняти.

Чи був голод в місті?

Не чув, не знаю.

Чи знаєте ви що таке “торгсін”?

Знаю по розмовах.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

Немає.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не відомі.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Де помер, там і ховали, на кладовищі.

Чи платили тим, хто займався поховання померлих?

Платили хлібом по 200 гр.

Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?

Відомі на кладовищі.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Не поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Ні, не поминають.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Немає.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Встановлено хрест на сільському цвинтарі.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Про цей голод знають всі, і малі і дорослі.

Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?

Місцеве керівництво.

Коментарі Вимкнено до Галаздра Василь Артемович, 1920 р.н.

Киричок Ганна Артемівна, 1922 р.н.

Сер 16 2021 Published by under

  1. Місце запису: село Новосуханівка Сумського району Сумської області;
  2. Дата запису: 26 липня 2005;
  3. Хто передав: Кухто Олена Володимирівна, секретар сільської ради;
  4. Респондент: Киричок Ганна Артемівна, 22 листопада 1922 р.н., народилась в селі Новосуханівка Сумського району Сумської області;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Новосуханівка Сумського району Сумської області

(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр?

Пам’ятаю.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?

Влада забирала все, навіть квасолю.

Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Депутати.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Мені це не відомо.

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?

Приходили в хату і забирали, документів у них не було.

Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?

Деяких вислали в Сибір.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Зброї не мали, ходили з палками.

Як люди боронились?

Плакали, просили хоч трішки залишити хворим дітям.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Можна було.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Шукали чоловіки, а як їх звали – не знаю.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Приходили 4-5 чоловік.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ховали під полом, під піччю.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали їжу з собою і годували.

Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?

Збирали тільки продукти.

Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Чула про таке. Судили людей з висилкою на Урал.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли.

Хто охороняв поля і комори?

Охороняли чоловіки.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Хто хотів ішов, але й заставляли.

Чи змушували йти людей в колгосп і як?

Змушували, відбираючи коней, корів, а бідні йшли самі.

Де переховували худобу, що не забрали в колгосп?

Ховали в чагарниках, в верболозі.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Ходили вдень.

Скільки разів приходили до хати?

Не пам’ятаю, але не один раз.

Коли почали люди помирати від голоду?

Весною 1933 року.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Деяких забирали люди, а інші були самі по собі поки й не повмирали.

Хто не голодував в селі і чому?

Багатші не голодували.

Хто зумів вижити?

Вижили сильніші і багачі.

Чи допомагали люди одне одному виживати чи ділилися продуктими?

Не було чим ділитися, самі голодували.

Які засоби вживали до виживання?

Їли що могли.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Ми ніякої допомоги не мали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Шпориш, пирій, свиріпу, полову із насіння буряків, барду.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Такго не пам’ятаю.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Граків, горобців, в ставку доставали ракушки.

Чи можна було щось купити чи виміняти в місті?

Їздили в Росію і міняли полотно на продукти.

Чи був голод в місті?

Не знаю.

Чи знаєте ви що таке “торгсін”?

Про таке не чула.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

Не знаю, але багато.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не було такого.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладовищі біля села. Був спеціальний чоловік і звозив конем за кусок хліба.

Чи платили тим, хто займався поховання померлих?

Хто мав кусок хліба, той і розплачувався.

Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?

Відоме одне місце масового захоронення.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Згадують і поминають.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Немає.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Встановлено в селі хрест на кладовищі.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Знають всі. Своїх дітей не маю. Розповідала племінникам, сусідам.

Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?

Власті.

Коментарі Вимкнено до Киричок Ганна Артемівна, 1922 р.н.

Завгородня (Сербінович) Галина Василівна, 1925 р.н.

Лип 21 2021 Published by under

  1. Місце запису: місто Суми Сумської області;
  2. Дата запису: 26 липня 2005;
  3. Хто передав: Котенко Інною Павлівною, завідуюча відділенням соціально-побутової реабілітації;
  4. Респондент: Завгородня (Сербінович) Галина Василівна, 6 січня 1925 р.н., народилась в селі Новомихайлівка Сумського району Сумської області;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Новомихайлівка Сумського району Сумської області

(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр?

Пам’ятаю, пам’ятаю харашо. 8 років було.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?

Влада забірала та начальство. У сільсовєті забирали, а нас гнали як собак.

Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Предсєдатель колгоспу.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Ні, не було. Була в селі Новомихайлівка Подлесновский сельсовєт. Раньше писали Сумська область, Сумський район, а тепер Новомихайлівка, хуторок, там самі переселенці зараз.

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?

Ні, не мали нічого. Ну, приїжали підводою і забирали, ішли у хату, що там є, зерно яке забірали, ложили на подводу і везли.

Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?

Не помню, не помню цього. Били нас. Малих не били, а тих, ну, матір, батька били потому що вони не давали зерно, що чим годувать, сім’я у каждого по четверо, по п’ятеро дітей, а годувать чим? Треба годувать, а вони…ну і били і били і нам попадало. Арештовували. 

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Цього не помню.

Як люди боронились?

Ні, віддавали все зразу. Забірали то, що найшли там у хаті, яке зерно, що забрали, сіли на підводу і поїхали. Сахар заберуть, теля заберуть, корову забірали.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Якщо б знали ті що знали, дак ті ховали, а ті що…приїхали, увійшли в хату нічого не знавши, а тут зерно стоїть у занічку.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Не помню.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

По 3 чоловіки приходило. По 3, по 2 приходили чєловєка забірали. Предсєдатель сельсовета і колхоза предсєдатель.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ну, так як знаєте, чи в ямі, чи у погрібі де ховають, так хто знав уже, так сховав трохи, а той доживали, а так. Одна тьотка, мамина сусідка так дитина була в садіку записана, не носила в садік, а дома воно лежало неділям, вже черви полізли, а вона ходила получать продукти на дитину. А вона у хату, чи у ямі, а сама їсти хоче, пухла страшенно.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Та давали там зерна по чомусь, і по скікись та давали. Небагато давали.

Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?

Забирали все. І як найшли оце в гардіробі чи в чому, усе забірали.

Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Не чула, не чула.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли. Потому уже підеш, як перезімує, так підеш собереш картошку, а вона чорна, то крохмаль сам, так ото крохмаль отой собірали, де більше, а то червачки, де більше собірали, додому принесеш. Це розрішали. А колоски ні.

Хто охороняв колгоспні поля і комори?

Колхозники охороняли. Так же, виходиш на роботу, то напишуть трудодень чи галочку яку.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Ну, їм же обіщали: все буде, все буде вам багацтво, тільки ідіть у колхоз. Хто согласився, а хто не согласився.

Чи змушували йти людей в колгосп і як?

Ні, ні.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

А…в сараї держали, або десь тамечки, у тому у погрібі, так сховають, а то більше забірали, забірали  все. У нас лісу немає, не було лісу. 

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Зутра зайдуть ото, і як собраніє всє равно ото, походять, провіряють усе, шукають, усі які продукти, усьо і забирають.

Скільки разів приходили до хати?

А хтозна скільки разів, разів мабуть 10 приходили. Корова в нас була, батько робив, так корова нам ото молока давала 3 літри.

Коли почали люди помирати від голоду?

Почвали помірать у 33-му, весной 32-ий не помню що було голодовка, а 33 – дуже люди мерли, коли повиїдали, позабірали. Все, не було, нічого. Отак іде, упало, перевернулось, і всьо.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Багато було дітей…Куди…забрали, куди їх діли – хтозна, якби це було, запоминав би, забрали дітей, повезли, а куди їх повезли – хтозна. Казали, в інтернати. 

Хто не голодував в селі і чому?

Мабуть і ні. У нас село невеличке було, так що мабуть і не було таких, щоб не голодували. Усі пухлі були, пухлі такі, страшенні люди, подивися так прямо хто на що похоже. Таке налите, все аж блестить тіло на йому.

Хто зумів вижити?

Ні. Моя сім’я вижила, батька забрали.

Чи допомагали люди одне одному виживати?

Ні. Ну, як оце прийде, попросе кусочок хліба, дай як єсть дак даси кусок хліба. Ми не мали ніяких родичів, тому що всі були пухлі, це ж батьків, материн батьків і 2 сестри померли в голодовку, ще до нас прийшли, мати на роботі була, а сестра та що і я, і цей брат маленький, скільки йому 2 годи було, а мамин брата чоловік і брат прийшли, кажуть дайте поїсти, а в нас нема нічого поїсти. Прийшли додому померли.

Які засоби вживали до виживання?

Усе старалися, шоб вижити.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Не мали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Рогозу їли, липу їли, і ще якась там, ганнушка називалась, таке, листя як у моркви, і так виросте, так оту траву їли.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Усе що можна було їли.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Та горобців ловили, ловили горобців. Оце одчинили ото хвіртку на хату, вони налетять туди, а тоді зачинили і ловили тоді. Бува то як галушок накидаєш у суп, ото горобців.

Чи можна було щось купити чи виміняти в місті?

Ні, не їздили тоді. Нічого, потому шо були дуже слабі, не могли дойти до того пішки треба було. Ходили, все врем’я пішки, у Суми. А тоді не могли.

Чи був голод в місті?

Казали, шо був голод у Сумах, і скрізь, а ми не ходили, ми не знали, чи був голод, чи шо не було, не знаю…

Чи знаєте ви що таке “торгсін”?

Хто. Та чула… Та ми не представляли шо воно таке.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості? 

Все село вимерло. Як Вам сказать (рахує двори).

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Було чи в другому селі, а в нашому не було.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

У нас кладбище було, і зараз воно є, так воно там позаростало сіренню все, а тоді ото яму викопають, глибоку яму, і ото накидають яму повну, тоді закидають ізверху землею, шоб лиси не розгорнули.

Чи платили тим, хто займався поховання померлих?

Це так, сусіди прийшли, привезуть коняку, запряжуть, одвезуть на кладбище, покинуть у яму і пішли. Нічого не платили. Счітай ,сусід, то знайомий, то родич, прийде, жалко, пухла, беруть на повозку і везуть на кладбище.

Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?

У садках дома все ховали, того що, як нічим уже привезти, ніде-нічого, так у дворі, у садку ховали.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

З 47-го году жила. Не поминали.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Згадували, як трошки вже нова власть началася, луччє вже стало жить, так плакали, ходили вбирать могилки, де наложено там, скільки, і ваші, і наші, повна яма душ, чоловік 15 накидано, так хто там буде, чий дитина захована, чи не захована. А ходили уже з 34-35 году.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Не було. У Подлєсновкі було.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Ні, нічого не встановлювали.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Хто зна. Може якій і розказували дома, як оце голодовка була сяка й така, так а воно вірять молоді. Ну а якже, із сусідами балакали, шо голодоморка була, їсти нічого було. І це розказували. І на заводі розказувала, страшно подумать як жили.

Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?

Хто зна хто воно. Начальство, конешно. А шо, робочий, робе в колгоспі, і вас винить іще, вас не будуть.

Коментарі Вимкнено до Завгородня (Сербінович) Галина Василівна, 1925 р.н.

Лимарь Іван Михайлович, 1922 р.н.

Лип 21 2021 Published by under

  1. Місце запису: село Беєве Липоводолинського району Сумської області;
  2. Дата запису: 27 липня 2005 року;
  3. Хто передав: -;
  4. Респондент: Лимарь Іван Михайлович, 1922 р.н., народився в селі Беєве Липоводолинського району Сумської області;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживав селі Беєве Липоводолинського району Сумської області

(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?

Пам’ятаю.

Які на вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки чи забирала урожай влада?

Забирала урожай влада.

Чи відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Сільські комнезами.

Чи була винагорода від влади за донесення на сусіда про приховування зерна?

Так.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Грузили на підводи всі хлібопродукти зерно, квасолі і др. Нікому документи не пред’являли, лякали владою.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Так.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Зброї не бачив.

Як люди боронилися?

Просили не забирати останні продукти, плакали.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Це неможливо, все у дворі і в постройках був ретельний обшук, металічні штрикалки.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Було десь по 5 чол. односельці.

Де можна було заховати продукти харчування?

Це неможливо.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Не знаю.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

В загальному продукти, хліб.

Чи дозволяли збирати в полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли, відбирали сумочки висипали і приорювали.

Хто охороняв поля, колгоспі комори?

Об’їзчики, сторожі комер.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Дуже примусово.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували всякими обіцянками і погрозами.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Де хто як міг.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

В любий час суток.

Скільки разів приходили до хати?

Було що й подекілька разів.

Коли почали люди помирати з голоду?

Почали люди мерти в 1933 році.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

В загальному забирали на догляд рідні.

Хто не голодував у селі і чому?

Плени.

Хто зумів вижити?

Ті, що були у владі.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

По можливості.

Які засоби вживали для виживання?

Вимінювали продукти харчування. За все, що можна.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Так.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Листя дерев (липа, клен, акація).

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Листя акації, клена, польва.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Що можна їсти все їли. Дохлих курей, корів, др.

Чи можна було щось купити в місті, чи виміняти?

Обміняти на товар.

Чи був голод у містах?

Не був у місті.

Чи знаєте Ви, що таке “торгсін”?

Це обмінні пункти дорогих металів.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Не знаю.

Чи відомі відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не було.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На загальному кладовищі села; назначені люди.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Мабуть, думаю, що ні.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Уже важко згадати. Мочили опали, без догляду.

Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, Зелені свята?

Так.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Є ще такі рідні.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є Київського патріархату.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Не має.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 роки, зокрема чи розповідала Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Так, багато.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Державна влада.

Коментарі Вимкнено до Лимарь Іван Михайлович, 1922 р.н.

Стеценко Іван Іларіонович, 1928 р.н.

Лип 21 2021 Published by under

  1. Місце запису: село Терешківка Сумського району Сумської області;
  2. Дата запису: 24 серпня 2005;
  3. Хто передав: Цявук Тетяна Василівна;
  4. Респондент: Стеценко Іван Іларіонович, 1928 р.н., народився в селі Терешківка Сумського району Сумської області;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в селі Терешківка Сумського району Сумської області

(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?

Пам’ятаю.

Які на вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки чи забирала урожай влада?

Влада забирала врожай.

Чи відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Активісти відбирали вирощене.

Чи була винагорода від влади за донесення на сусіда про приховування зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Ні, документів не мали.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Висилали, заарештовували.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Ні, не мали.

Як люди боронилися?

Не боронилися.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Де б не ховали, скрізь знаходили.

Хто і як шукали заховані продукти? Як їх звали?

Як звать, не помню, Шукали скрізь; у піч заглядали, по хаті.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

По 2 чоловіки.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ховали на комині, закопували.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Збирали також і одяг.

Що таке закон про “п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Не можна у полі брать колоски.

Чи дозволяли збирати в полі колоски, залишки городини?

Ні.

Хто охороняв поля, колгоспі комори?

Колгоспні комори – сторож, поля – об’єзчик Дерновий.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Люди толком не знали, шо це таке.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували, якщо не хочеш в колгосп, тоді і місця тобі не буде.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Де сховаєш? Ні, не ховали.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Вдень.

Скільки разів приходили до хати?

Один раз.

Коли почали люди помирати з голоду?

У 1932 році.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Помирали, чи опікувалися – не знаю.

Хто не голодував у селі і чому?

Не було таких.

Хто зумів вижити?

Хто хоть чуть-чуть ворушився.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ні.

Які засоби вживали для виживання?

Ходили в сусіднє село, ходили на поле і викопували мерзлу картоплину, пекли драники.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Ні.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Липове, вишневе листя, калачі.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Липи, вишні, лободи.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Хто, що поймає: горобців.

Чи можна було щось купити в місті, чи виміняти?

Нічого було мінять.

Чи був голод у містах?

Не знаю.

Чи знаєте Ви, що таке “торгсін”?

Не знаю.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Не знаю.

Чи відомі відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Ні.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Звозчик був і хоронив померлих.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Платили, 1 кг. хліба за одного померлого.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Старе кладовище.

Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, Зелені свята?

Ні.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Тепер поминають, за часів радянської влади – ні.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Православна церква Московського патріархату. Церква Християн баптистів-євангелістів.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Встановлений хрест.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 роки, зокрема чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Знає, розповідав дітям, онукам.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Владу.

Коментарі Вимкнено до Стеценко Іван Іларіонович, 1928 р.н.

Погрібний Григорій Васильович, 1926 р.н.

Лип 21 2021 Published by under

  1. Місце запису: село Осоївка Краснопільського району Сумської області;
  2. Дата запису:  28 жовтня 2008 року;
  3. Хто передав: Бондар Тетяна Миколаївна;
  4. Респондент: Погрібний Григорій Васильович, 1926 р.н., народився в селі Осоївка Краснопільського району Сумської області;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в селі Осоївка Краснопільського району Сумської області

(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?

32-33 р..

Які на Вашу думку, причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забрала урожай влада?

Забирала урожай влада.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це робив?

Наші осоївські люди. Були організації.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховування зерна?

Невідомо.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Ні, не мали.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Мабуть.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Ні, не мали.

Як люди боронилися?

Ховали.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ні, не можна. Знаходили все.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Бобир Петро, Заїка Кузьма, Заїка Ганна.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

2-3.

Де можна було заховати продукти харчування?

В землі.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Так, в обід давали.

Забирали лише продукти харчування чи інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Забирали все.

Що таке закон про “П’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Не давали дітям збирати колоски якщо попадалися судили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Свої люди.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Не всі.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували.

Де переховували худобу, щоб забрати в колгосп?

Ніде.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Вдень.

Скільки разів приходили до хати?

1 раз.

Коли почали люди помирати з голоду?

Зима 1932-1933 р..

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Ніхто не опікувався.

Хто не голодував у селі і чому?

В кого було золота чи серебро, їздили до міста і міняли на харчі.

Хто зумів вижити?

Вижили ті, в кого була корова.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Родичі можливо і ділилися.

Які засоби вживали до виживання?

Були страшні і тяжкі.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Родичі, які мали змогу допомагати.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Так.

З яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?

Липа, кінський щавель.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Ні.

Чи можна було щось купити в місті, чи виміняти?

Так.

Чи був голод в містах?

Ні.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Дуже багато.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Були.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Були виділені спеціальні люди збирали померлих везли на кладовище.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Мабуть так.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладовищі.

Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, Зелені свята?

Так.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

За часів радянської влади ні.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Так.

Чи знає молодь села про голод 1932-1935 р.р., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Так.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Влада.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

В місті міняли золото чи серебро на харчі.

Коментарі Вимкнено до Погрібний Григорій Васильович, 1926 р.н.

« Prev - Next »