Про місце масового поховання в селі Громуха співробдітникам музею розповіла свідок Голодомору Тетяна Іанівна Кротова 1928 р. н.

Уривок з її спогадів:

“Голова колгоспу був такий, шо загнав більше половину села на той світ. Горба, чорні воли і наряд, там, два мужики сильніші каждий день об’їжджають село, в кажду хату. І приказав, шо не тіки вже мертвих, а вже живий, ну вже він не жилець на білому світі, і тіх кажуть, ето, ну це ж уже розказують люди, вже ж я підросла, і тіх вивозили на кладбище, ніякої ями, ніякого, у кучу скидали, аж у 1935-му році викопали яму, і граблями кості згорнули у ту могилу.”

Про місце масового поховання в селі Зубані співробітникам музею розповіла свідок Голодомору Кумейко Ганна Отропіївна 1926 р. н.

Уривок з її спогадів:

“А вмірали, то так умірали — ніяких гробів ніхто не робив, потому що не було кому робить. Люди немочні були. Так оце під’їжджає підвода, хто хоч трошки ногами плутав, забрали людину. Як єсть у що ввернуть, ковдрина яка-небудь, ряднинка, увернули, на воза положили і собірают по селу. Собрали мертвих людей, на кладовище привезли, одну яму викопали і ото так і ложили у яму, у яму, а тоді загортали і той.”

Про місце масового поховання на цвинтарі села Градівка співробітникам музею повідомила свідок Голодомору Кротова Тетяна Іванівна 1928 р. н.  Ось що вона розповіла:

“Градівка, Мостовський район. І це село, мій чоловік, так він, все життя він по-російськи говорив, тей, як сказать, українець російськомовний. /…/ А уже в 1939-му році школа повністю перейшла на українську мову. То він, і це, там же у них ракушечняк, це ж дно моря. І кладбище було обгороджене — забор із ракушнячика складений. То це каже, гарба приїхали, під’їхала гарба до того забору, ну, вони говорили мур, до мур — перекинули через мур і поїхала за новою порцією гарба. Отаке було. Це на батьківщині чоловіка.”

Про місце масового поховання на цвинтарі у селі Боромля співробітникам музею розповів свідок Голодомору Вовк Микола Іванович 1928 р .н. Також його свідчення підтвердив краєзнавець Артюшенко Микола Миколайович.

Про місце масового поховання на цвинтарі у селі Бакирівка співробітникам музею розповіла свідок Голодомору Хоменко Парасковія Павлівна 1927 р. н.

Про місце масового поховання на цвинтарі у селі Жигайлівка співробітникам музею повідомила Лагоша Устинія Антонівна.

Про місце масового поховання на цвинтарі у селі Литовка співробітникам музею повідомила свідок Голодомору Білоконь Ганна Іванівна 1928 р. н.

Про місце масового поховання на території старого кладовища села Пустовійтівка співробітника музею повідомив краєзнавець Діброва Григорій Володимирович.

Про місце масового поховання на цвинтарі у селі Андріївка співробітникам музею повідомив свідок Голодомору Гончаренко Василь Миколайович 1929 р.н.

Про місце масового поховання на цвинтарі в селі Янишівка співробітникам музею повідомила свідок Голодомору Лідія Станіславівна Рабоволенко 1929 р. н.