- Місце запису: село Петрівка Щорського району Чернігівської області;
- Дата запису: 19.09.2005 р.;
- Хто записав: Зеленим Вадимом Костянтиновичем;
- Респондент: Зверєва (Сорока) Анастасія Єфімова, 1921р.н., народилася в селі Петрівка Щорського району Чернігівської області;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Петрівка Щорського (нині Сновського) району Чернігівської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод 1932-1933 року?
Так, пам’ятаю.
Які на вашу думку могли бути причини голоду?
Засуха.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це робив?
Не відбирала.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не було такого.
Як це відбувалося! Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання
продуктів?
Такого не було.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Такого не було.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не мали.
Як люди боролися?
Не знаю. .
Чи можна було приховувати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна було.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Такого не було.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Не було нікого.
Де можна було заховати продукти харчування?
У хаті.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали.
Забирали лише продукти харчування чи інші речі – одяг, рушники, худобу
тощо?
Такого не було.
Що таке закон «про п’ять колосків»? Чи чули ви про нього?
Чула, але не пам’ятаю.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Не знаю.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Не знаю .
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Не па`ямтаю.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не знаю.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Не знаю.
Скільки разів приходили до хати?
Не приходили.
Коли почали вмирати люди з голоду?
Не пам’ятаю.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Опікувалась .
Хто не голодував у селі і чому?
У кого були достатки.
Хто зумів вижити?
У кого були достатки.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Допомагали одне одному.
Які засоби вживали до виживання?
Допомагали одне одному.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Звичайно.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Пуччя із щавлю.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Листя липи розтирали на муку.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Не пам’ятаю.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Звичайно.
Чи був голод у містах?
Звичайно, був.
Чи знаєте Ви, що таке «торгсін»?
Звичайно, був.
Скільки людей померло у селі?
Не пам’ятаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Такого не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронили на кладовищі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні, не платили.
Чи відомі у вашому селі місця захоронения людей від голоду?
Кожен своїх поминає.
Чи поминають їх на «проводи», «гробки», «зелені свята»?
Звичайно.
Чи згадують і поминають померлих від голоду у церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Так.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона?
Церква є.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні, не встановлені.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про своїм дітям, онукам, сусідам?
Звичайно.