- Місце запису: село Райгородок Бердичівський район Житомирської області;
- Дата запису: 14.08.2003 р.;
- Хто записав: Сироїд Інна Валентинівна, ІІІ-й курс історичного факультету Київського Національного університету імені Тараса Шевченка
- Респондент: Зозулінська Юлія Миколаївна, 1910 р.н.;
Під час Голодомору 132-1933 років проживала у селі Райгородок Бердичівський район Житомирської області;
Свідчення з фондів Національного музею Голодомору-геноциду.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 роках або у 1946 – 1947 роках?
Та помню сама, а то ще мати розказувала.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
Не знаю, чи був тоді неврожай, а оті ходили по хатах та все забирали, ходили власті, і свої, і чужі.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Із села влада, колгоспна, а ще казали, що й приїздили з району.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?
Знаю, що були такі, хто вислужувався, але чи їм за то платили? – певно, що так.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Без усяких документів, їх і так вже впізнавали.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Забирали до сільради, змушували силою, та й було, що висилали.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Не помню.
Як люди боронились?
Тікали, ховалися, а їх все одно знаходили.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ховали в горшках, закопували в хлівах, на гноярці.
Хто і як шукав заховані харчі?
Приходили від властей, нишпорили кругом, все ставили вверх ногами і знаходили.
Скільки їх приходило до хати?
Було й п’ять чоловік приходило, а то по два-три чоловіки.
Де можна було заховати продукти харчування?
На городі, в смітниках.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Щось давали, але мало, а то все забирали і були змушені люди йти.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Їжу й худобу.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, були сторожі і нікого не пускали.
Хто охороняв поля і комори?
З колгоспу приставлені.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Спочатку силою гнали, одбирали все, а вже потім люди й самі стали йти.
Чи змушували йти людей в колгосп?
То я ж і кажу, що все забирали і мусили йти, а нє, то висилали із села.
Де переховували худобу?
Її не ховали, бо ж так і так знаходили.
В який час ходили забирати у людей зерно?
Могли і цілий день ходити.
Скільки разів приходили до хати?
Приходили, поки усього не заберуть.
Коли почали люди помирати від голоду?
Як вже нічого не стало, на зиму і весною.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Вже потім забирали десь в приюти тих, хто вижив.
Хто не голодував в селі і чому?
Голодували всі, а хто, може, нє, то я не знаю.
Хто зумів вижити?
Хто зміг протриматися, той вижив.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Ні.
Які засоби вживали до виживання?
Йшли в город, міняли олію, щось варили, шукали їстівного і виживали.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Горе було всім.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли все, що росло, варили колотуху з листям.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Все, що бачили, голодні, не перебирали.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
І собак, і котів били, мама юшки варили, то вона смердить, а ми їмо.
Чи можна було купити чи виміняти в місті?
Можна.
Чи був голод в місті?
Там людям пайки на заводах давали, було легше.
Чи відомі випадки людоїдства ?
Нє, в нашому селі не було, казали, що десь мати поїла своїх дітей, а в нас не чути такого.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Призначали з колгоспів, вони хурами забирали всіх мертвих і тих, хто доходив, і везли на цвинтар. Там всіх скидали в одну яму.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
Знаю, що на старому цвинтарі, та вже ніхто туди не ходить.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Поминають на «Проводи».
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві?
Зараз поминають, а тоді в нас і церкви не було.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква є, а я не розберу яка, Бог один, то й церква одна.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Були, та вже зогнили, старі, мабуть уже немає.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
До мене часто зі школи приходять, питають, а я всім кажу – не дай Господь нікому, навіть ворогові, того пережити.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Казали, що Сталін хотів усіх загубити.