- Місце запису: село Яструбине Сумський район Сумська область;
- Дата запису: 26 липня 2005 року;
- Хто записав: Чечель Надія Миколаївна;
- Респондент: Жарик Поліна Михайлівна, 1917 р.н.;
Під час Голодомору 1932-1933 років респдент проживала в селі Яструбине Сумського району Сумської області.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
Був урожай. Забирала влада
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Виконавці
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?
Вони були б раді якби їм донесли.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Не мали документів,голодранці забирали усе собі.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Угрожали,били
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Зброї не було.
Як люди боронились?
Ніяк.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не можна, нічого не сховаєш.
Хто і як шукав заховані харчі?
Виконавці.
Скільки їх приходило до хати?
Виконавці, чоловік п’ятнадцять двадцять.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ніде нічого, все находили.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Не давали.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Забирали усе, робили ницими.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
За «П’ять колосків» судили кріпко.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли, перепахували.
Хто охороняв поля і комори?
Охорона, виконавці.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Заставляли.
Чи змушували йти людей в колгосп?
Примушували,люди не знали і боялись.
Де переховували худобу?
Де несховаєш,находили скрізь і забирали.
В який час ходили забирати у людей зерно?
Вдень, весною, і коли їм схочеться поживитися не трудженим.
Скільки разів приходили до хати?
Багато разів приходили.
Коли почали люди помирати від голоду?
Весною.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Мерли.
Хто не голодував в селі і чому?
Виконавці.
Хто зумів вижити?
Хто їв галети з полови, бур’яни.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Не допомагали.
Які засоби вживали до виживання?
Бур’яни їли, полову.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ніхто.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Усе споживали.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Не пам’ятають, бур’яни їли.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Люди їли усе.
Чи можна було купити чи виміняти в місті?
Не виходили з села, не було нічого і ні защо купить.
Чи був голод в місті?
Не такий як у селі, там були гроші і пайки.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Багато.
Чи відомі випадки людоїдства?
Не будо такого в селі.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
По улиці,канаві, на кладбищі.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Не платили ,нічим було.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
Пам’ятають.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Не поминають.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві?
Згадують рідні.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква є. Не хожу.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ніхто не ставив.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Розповідали, знають.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Государство виннє.