1. Місце запису: село Стара Басань Бобровицького району Чернігівської області;
  2. Дата запису: 11.09.2005 р.;
  3. Хто записав: Потернак Олена;
  4. Респондент: Запорожець Марія Іванівна, 17.02.1922 р.н., народилася в селі Стара Басань Бобровицького району Чернігівської області;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Опасань (нині Стара Басань) Бобровицького району Чернігівської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947роках?

Пам’ятаю.

Які на вашу думку могли бути причини голоду?

Причиною були податки та засуха. Забирала урожай влада.

Якщо забирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Були бригади, але імен я не пам’ятаю.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання

зерна?

Не було ніяких винагород.

Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?

Вони забирали все. Але документів не було.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Виселяли, арештували, били і все інше.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Зброї не пам’ятаю. Але були шпихи, якими вони знаходили зерно.

Як люди боронилися?

Я цього не пам’ятаю.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, овочів, продуктів?

Можна. В землі або під підлогою в хаті.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

На той час я була не досить велика, не пам’ятаю, що шукали під землею, в сараях, у дворі.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Чоловік 5-6.

Де можна було заховати продукти?

Продуктів було мало, а ховали у землянки.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Не давали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники.

худобу тощо?

Забирали все.

Що  таке закон про «п’ять колосків»? Чи Ви чули про нього?

Я чула. І знаю, що багато засуджували.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Поля – „об’їжчик”, колгоспи – „сторожі”.

Чи люди хотіли йти добровільно в колгоспи?

Не хотіли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували. Люди сплачували налоги.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Вдома в сараї.

В який час ходили у людей забирать зерно, продукти?

Найчастіше вдень.

Скільки разів приходили до хати?

Дуже багато.

Коли почали помирать люди з голоду?

Приблизно у 1933 році. (Взимку).

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

На мій час не опікувалась.

Хто не голодував у селі і чому?

Не голодували багатші люди. У них були деякі запаси.

Хто зумів вижити?

Вижили ті, кому допомагали у харчових продуктах.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду? Чи ділились продуктами?

Допомагали. І також ділились.

Які засоби вживали для виживання?

Різними травами: кашку з кліверу мололи в жорнах і випікали млинці.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Мали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Щавель, лободу.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Листя малини, смородини і дубову кору.

Яких диких тварин, птахів,плазунів їли?

Різних пташок, навіть їжаків.

Чи можна було щось купити в місті, чи виміняти?

Тоді було не можливо.

Чи був голод у містах?

Ні.

Скільки людей померло у селі, чи є такі відомості?

Померла велика кількість людей.

Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?

Мені невідомі.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Хоронили на кладовищі рідні та близькі.

Чи платили тим,хто займався похованням померлих?

Ні.

Чи є відомі місця заховань померлих від голоду?

Відомі. На вулиці Стадіонна.

Чи поминають померлих від голоду на Проводи,  «Гробки», Зелені свята?

Якщо є родичі, то поминають.

Чи поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Тепер поминають.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду ?

Ні

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр.,чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?

Знають. І я часто розповідала.

Хто винний у загибелі багатьох людей?

Влада.

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду