- Місце запису: Стаціонар для людей похилого віку;
- Дата запису: 18.07.2005р.;
- Хто записав: нвідомо;
- Респондент: Задорожня Олександра Ігнатіївна, 1920 р.н., народилася в селі Кам’янка Очаківського району Миколаївської області;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Кам’янка Очаківського району Миколаївської області
(Свідчення з фондів Музею Голодомору)
Помните ли Вы, что был голод в 1932-33 годах?
Помню.
Какие были причины голода: неурожай, засуха, налоги или забирала урожай власть?
В 1993 году голодовка не була, сама власть так издевалась над людями. В 33 году. А в 47-м году был – неврожай, була крепка голодовка. Люди мерли, знаэте, по дороги, як мухи падали. эли таку гадость, знаэте, що ходили в степ и оте подсолнухи, де були и вони мололи через м’ясорубку те подсолнухи, варили и тем питались. Вмирали, конєшно.
Вот, если забирали у людей, выращенные в поле, огороде, то, кто это делал?
Власть.
Были ли награждения от власть за донесения на соседа, который прятал зерно?
Були.
Как это происходило? Те, которые забирали имели какие-то документы на забирание продуктов?
Никаких. Вони приходять в 3 часа ночи, описують шо, які продукти. Не тільки продукти, а й забирали и вэщи, всьо.
Было ли какое-то наказание: били людей, высылали, аресты?
Висилали на висилку, моєго дєдушку покойного сослали.
Имели оружие те, которые отбирали хлеб у людей?
Конэшно имэли.
А как люди защищались?
Как люди защищались? Никак. Не могли.
А можно было что-то спрятать: часть зерна, овощей?
Шукали ходили з щупами. Такі щупа. Батько мій покойний закопав трошки зерна, прибив собаку на тому мэсти, щоб було незамєтно. Так вони шо? Вони і там найшли, щупом щупали, шо мягкая земля.
А кто искал эти продукты, как их звали?
Називали їх коммунистами.
Сколько их приходило в дом?
По два, по три.
А где можно было спрятать продукты?
А де? Кромє шо закопать. Больше нигде нэльзя було спрятать.
Давали еду тем, кто в колхоз пошел работать?
Чем? Та давали – похльобку варили, знаєте, таку сдєлали кухню, и там так зварять шо-небудь, як свиням. Лижби люди…
А забирали только продукты питания или одежду тоже?
И одьожду забирали, всьо, всьо. Из сундука.
Скотину тоже?
І скотину тоже. В нас, осьо я говорю, мого дєдушку, в нас, лічно мого папу — приїхали в три часа ночі, описали. Науторо мама в лєтній кухні з батьком спали, а ми всі в хаті, я і сестра старша мене, приїхали утром пораньше, ноччю, і под флагами, і були в них такі спецально люди, знаєте шо. Все забрали: і сундуки, і гардєропи, всьо подряд брали з хати, шо було. Моя сестричка, батько справив, старша, мебель її. Заказував тут, в Кам’янкі. Кочерижка жив, хорошу мєбєль дєлав. Комод. Мода була комоды для одьожі. Гардєроб сдєлав, стуля були. І шо ви думаєте? Забрали. Подчисту забрали, хати осталися пусті. Шо ми, в чому були, мама, я и сестричка в кухне лєтньої, то у нас и осталось.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Нє. А “пять колосків”? Судили. Да, да.
Разрешали собирать с поля колоски, остатки урожая?
Собирали, якщо дадуть – підуть заберуть. Всьо равно.
Хто охороняв поля і комори?
Нихто не охраняв.
А люди хотели добровольно идти в колхозы?
Хто хотів, канєшно. А хто и не хотів. Хто хотів сам, хто сам хазяйнував, мав якусь лошадку собі, та землю, земельку трошки.
А заставляли людей идти в колхозы?
Аякже. Обязатєльно заставляли. Нахально заставляли. Отбирали все, я ж говорю, і скотіну, і все чисто, брали і корови, і свині, шо було.
А где прятали скотину, чтоб не забрали ее в колхоз?
А наде не спрячеш її. Ніде.
В какое время ходили забирать зерно, продукты у людей. Ночью?
Нє, дньом. Ноччю описували приїжджали. Ноччю опишуть, шоб не ховали. Знаєте, шоб знали, шо уже не заховають. А дньом з флагами у двір, подводили с красними флагами і давай… Моя сестричка старша потєряла сознаніе. Закрила на ключ двері, двері у нас закривались на ключ, там у неї така хороша була мєбєль, батько справив, мала уже замуж іти, кавалєра мала. Вот. І вона закрила і вони виломали двері ломом, а вона як упала бєдна, сознаніє потєряла и розвалилась. Добре, шо старший сказал: “Девушка была без сознания”. Вона була без сознанія, як упала. “Она не виновата”. Ще б судили ее. От все, як робилося. “Хороша” власть была.
Коли почали люди помирати від голоду?
Ага. Когда начали умирать. І в 30-м году умирали, і в 33-м чи в 47-м ? В 47-м крепко умирали. По дорогі валялись, бєдні. Не знаю, хто їх підбирав. Їх собаки їли чи, Бог його знає, де вони.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
А хто за них? Никто не заботився.
Кто не голодал в селе и почему?
Не голодали оте, которие, як вам сказать, шо забирали, брали для себя, вони. Одбирали в людей, забирали собі, жили і все. В горшочку було зерно, щось мама дєлала, на полочкі лежало. Висипали із горшочка то зерно на землю і топтали ногами.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Не було чим ділитися, дєтка.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
У меня родствєніки в Кам’янкі були. Мама каменська сама родом, а в Веселку вийшла заміж уже, в Веселкі я жила. В Мариціно вийшла заміж уже. І тьотя як узнала, мамина сестричка, чи їм переказав хтось, чи Бог його знає, то вони принесли і хліба печеного, і сала, всього. Прийшли і плакали, і помогали нам. Тогда пока шоб. Всим помогали нам: и одьожею, и всем.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Шо їли в голодовку? А шо їли? Подсолнухи їли, терли з подсолнухов бодилля. И варили. И ото тим питалися вот этим питались. Ну вмирали, конєшно.
С каких деревьев употребляли листья, кору?
Нет, никого не було такого.
Диких животных, птиц?
Та де вони вже були, не було, чим держать.
Чи можна було купити чи обміняти в місті?
А за вєщи? За вєщи – да, можно було в городе помєнять що-небудь. У кого что эсть.
А в городах был голод?
Конєшно, тоже бул. Город є город. Вони получали пенсию чи зарплату, а в деревни ж ми тогда зарплати не получали, на получки робили. На трудодни.
Вы знаете, чо такое “торгсін”?
А чо не знаю? Торгсін — це здавали вєщі.
Сколько людей у вас умерло в селе?
Я не знаю.
Были случаи людоедства?
Нет.
А где и кто хоронил, умерших от голода?
От голода? А хто де шо. Бувало, одна женщина… хоронили их у тому, где свежа могилка, та щоб легше копать яму и прикопували на ту могилку. А одна бідненька жіночка — умерла дитина з голоду. Та вона взяла і занесла в скотомогильник туди. А собаки притянули. Це жуть! Собака притянула то дитя. Та и хорошо, що в неї брат був председатєлєм якимось. Та її затащив, ще судили б. Хай Бог милує и одводе. Щоб наші враги не знали те голода.