1. Місце запису: село Андрієво-Іванівка Миколаївський район Одеська область;
  2. Дата запису: 10.07.2008 р.;
  3. Хто записав: Коршак Ярослав Миколайович;
  4. Опубліковано: Кушнір В.Г., Петрова Н.О., Поломарьов В.М. У скорботних 1932-1933 р.: (Миколаївський район Одеської області): КП ОМД: Одеса – 2008, С. 49-52;
  5. Респондент: Ярован Віра Олексіївна, 1924 р.н.;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Андрієво-Іванівка Миколаївського району Одеської області.

Чи пам ’ятаєте Ви, що був голоду 1932-1933роках або 1946-1947роках?

Помню, не мали шо їсти, не було чим палити, було холодно, голодно, що було в дома забирали в нас. Приходили і забирали.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: Неврожай, податки, засуха, чи забирала урожай влада?

Це був вимушений неврожай, весь врожай забирала влада.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Но був в нас такий, Геврочук його фамілія, його звали Архип, і ще з ним ходило два чоловіки, їх посилали від райкому партії.

Чи були винагороди за донесення на сусіда про приховання зерна?

У нашому селі цього не було, а вообще було. Вечером є людина, а утром не має, вже забрали.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Ніхто ніяких документів не брав і не показували ніяких документів. І відносились до людей з великою грубістю, дітей стягували на землю, бо шукали під ними, все перевертали і нічого не залишали, все находили.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Щоб били, то цього не було, я не помню, а то шо висилали, я помню. Сусідів вислали кудись в Сибір, і без сліду.

Чи мали зброю ті, що приходили відбирали хліб у людей?

Ні, вони приходили без зброї. А може, і з зброєю, не знаю, бо вони не показували, чи є в них зброя, чи нема.

Як люди боронились?

Ніхто нічого не казав. Видно, люди знали, який буде результат, та й не боронилися.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

А вони шукали кругом, де яке сіно, чи горище, вони кругом рили, шукали; як найдуть, то

все заберуть, нічого не лишуть.

Хто і як шукав заховані продукти харчування?

З лопатами прийшли до нас три чоловіки, а за хатою в нас була яма, там була фасоля, зерно,

й один подивився, каже: «Нічого там немає», а другий подивився, пішов турнув, найшов то

зерно і забрали всьо шо було.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Да, тим, хто пішов до колгоспу, давали їжу один раз на день якусь латуру. І люди йшли в колгосп, бо де вони ще поїли б.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Одяг не брали, бо його тоді і не було, а шо й було, то його і повимінювали на хліб. Тоді не так як щас, в той час, щоб взяти якусь матерію, потрібно було дуже довго стояти в черзі за нею.

Що таке закон про «п ’ять колосків»? Чи чули ви про нього?

Ну да, чула, це судили за колоски. За п’ять колосків могли дати п’ять років ув’язнення. Мій дядько назбирав відро колосків, та його взагалі кудись безслідно вислали, і не було від нього ні звісточки.

Чи дозволяли збирати з полів колоски, залишки городини?

Ніхто нічого не розрішав, а якщо людина украде трішки зерна, щоб тільки ніхто нічого не побачив, бо люди боялися друг друга, ото ж в краде та й поїсть,а так у відкриту Боже спаси взяти.

Чи люди добровільно хотіли йти в колгоспи?

Хто хтів – ішов, хто не хтів, то до нього приходили всьо забирали: і скотину і хліб. Прийшли, всьо нахалом забрали та й усьо.

Це переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Я не знаю, чи можна було сховати худобу, бо ми добровільно все віддали в колгосп, бо понімали, що противитись безполєзно.

В який час ходили забирали у людей зерно, продукти?

Приходили в основному ввечері або дньом, щоб можна було щось знайти сховане, бо шо ж вони вночі знайдуть.

Скільки разів приходили до хати?

Ну ось до тебе раз навідались, всьо забрали, а потім приходять через неділю подивились, що нічого немає і знову їх чекай через пару днів.

Коли люди почали помирати з голоду?

Ну, в 1933 році почали вмирати, но на нашій вулиці так щоб через голод померли, то я даже і не знаю, ну люди ходили опухлі.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Ну, таких дітей забирали в колхоз, там їх кормили і роздавали людям, і ще їм роздавали пайки на дитину.

Хто не голодував в селі і чому?

Ну, не голодували в селі ті люди, які були угодні власті. І ті шо, наверно, забирали у людей зерно.

Хто зумів вижити?

Ну, вижили ті, хто щось сховав, чи мав гроші або мав що міняти в Троєцькому на Торгсіні.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Один одному помагали родичі, ну в кого була якась можливість помогти, то помагали. Люди раніше були добріші, не так як зараз.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

А у нас родичів не було, такі, щоб могли помогти, які теж не голодували, ще батько в мене був сиротою, так що не було в нас ніякої допомоги від родичів.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Охота на то время була закрита, бо в мене дядько був охотником, но він не охотився ні на шо, наверно, не розрішали.

Чи можна було щось купити в місті, чи виміняти?

Можна було, це можна було, канешно, там люди на заводі робили і їм платили гроші і кормили їх, так що можна було щось виміняти.

Чи був голод у містах?

Ну, ходили в Одесу, носили вєщі, і так купляли, в городі був якийсь хліб.

Скільки людей померло в селі?

Я знаю, що тільки вмирали старі люди, малі діти, пухли люди з голоду, я сама бачила пухлих

жінок дітей.

Чи відомі випадки людоїдства в вашому селі?

Ну, була, кажуть, жінка Цябиха, вона вроді би їла дітей. А чи це точно, я сказати не можу, бо

в нас тут людей не їли.

Це і хто хоронив померлих від голоду?

Я не знаю, на кладбіще.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ніхто нікому нічого не платив. Родичі свої самі ховали та й все. Родичі обмотали покривалом і все.

Чи встановлені в селі хрести, пам ‘ятники померлим від голоду?

У нас немає, а в Миколаївкі мають поставити пам’ятник Голодомору. А в нас, наверно, ніколи й не поставлять.

Чи знає сучасна молодь села про голодомор 1932-1933 рр. ? Чи розповідали ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Не знаю, но, наприклад, мої внуки знають. Я їм розповідала. А про молодь, мені здається, що вони нічого не знають. Вони тільки про дискотеку думають.

Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Я вважаю винною державу. Кажуть, що Сталін винуватий.

Чи ви знаєте, що таке Торгсін?

Так, це магазин, де міняли товар на хліб. Мої батьки їздили в Троїцьке, щоб щось поміняти в Торгсіні.

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду