- Місце запису: місто Ніжин Ніжинського району Чернігівської області;
- Дата запису: 20.11.2005 р.;
- Хто записав: Зимненко Анна Дмитрівна;
- Респондент: Яковець Наталья Тимофіївна, 1925 р.н., народилася в місті Ніжин Ніжинського району Чернігівської області;
Під Час Голодомору 1932-1933 років проживала у місті Ніжин Ніжинського району Чернігівської області.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?
Я пам’ятаю, що у 1932-1933 роках був голод, у 1946-1947 роках тоже було трудно, але легше, чим у 1933 році.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
Я думаю, що власті забирали врожай.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Наверно, у людей забирали вирощене в полі чи городі якісь начальники.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?
Я не знаю такого, щоб були винагороди за донесення на сусіда за приховування зерна.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Лічно у нашій сім’ї нічого не брали, до нас не приходили. Але я знаю, що до людей ходили, забирали худобу, продукти і навіть одежу, але хто це робив і чи були у них документи, я не знаю.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Сусідка мені розказувала, що якось ночую до них прийшли якісь люди і забрали батька за що, невідомо. Наверно, його вислали, але він не вернувся.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Я не знаю, чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб.
Як люди боронились?
Як боронилися люди, сказати не можу.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Якусь частину продуктів можна було заховати, люди якось ховали.
Хто і як шукав заховані харчі?
До нас не приходили шукати продукти і я не можу сказати, як вони шукали продукти, скільки і хто це був.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Тим, хто пішов у колгосп, давали їжу. У нас у сім’ї в колгоспі робили і мама і батько, нас було четверо дітей. Я зі старшою сестрою помагали матері в колгоспі. Нам за це давали обід, я помню, ріс великий в’яз, в обід вивішували флаг і кормили нас якоюсь юшкою. Ще з собою давали матері кусочок хліба, вона приносила його додому і нас кормила.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Я чула, що у людей забирали все: продукти харчування, худобу, навіть одяг. Мені розказували, що з одного мужчини даже зняли той одяг, що був надітий на ньому.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Я пам’ятаю, що був якийсь закон про колоски. Збирати колоски не можна було, но люди збирали. Кого ловили – судили.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля і комори?
Поля і колгоспні комори охороняли, але хто я не знаю, наверно, люди, які робили в колгоспі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Я не знаю, як ото, но ми в колгосп ішли добровільно то нас там хоч трохи годували.
Чи змушували йти людей в колгосп?
Я не знаю такого, щоб людей заставляли іти в колгосп.
Де переховували худобу?
У нас худоби не було, то й ми її не ховали. Де ховали люди худобу, я не знаю.
Коли почали люди помирати від голоду?
Я не можу сказать, коли почали люди помирати з голоду.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Тоді ніхто на сирот не дивився, я не знаю конкретних случаїв, але думаю, що вони просто помирали.
Хто не голодував в селі і чому?
Я думаю, що не голодували в селі люди, які лучше жили, в яких були і корови і коні. У багатьох забірали худобу, але ж не у всіх.
Хто зумів вижити?
Наверно зуміли вижити люди, які, як ми, наприклад, робили у колгоспі.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Хто як, но люди старалилася помогти друг другу, ділилися їжою.
Які засоби вживали до виживання?
Люди їли всякі рослини, ягоди.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Ми їли акацію, варили з крапиви юшку, мололи, їли квіточки-медунки, вони були солоденькі.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ми не їли диких тварин, птахів, но бувало таке, що, коли мати в колгоспі жала жито, я помагала їй, тягала снопи, то находила яйця перепілок, це був празник.
Чи можна було купити чи виміняти в місті?
Мати міняла золотий хрест і сережки на їжу.
Чи був голод в місті?
Я не знаю, но думаю, що у великих городах голоду не було.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Наверно є відомості, скільки померло людей, але я не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства ?
Я не чула про те, щоб у нашому селі їли людей.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Померлих просто закопували, без пам’ятників, хрестів, але на кладбіщі.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Я не знаю, чи платили тим, хто ховав померлих. Я думаю, що ховали сусід сусіда, просто помагали люди один одному.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
У нас уже нове кладбіще і місця, де поховані померлі від голоду, наверно, вже нема.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Хто остався живий, поминає своїх померлих родичів.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві?
Не поминають так, як тільки родителі подають, то поминають.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
У нас церков багато. Є і Московського патріархату, є і Київського.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Я не можу сказати, може десь у городі і є якісь пам’ятники чи хрести, але я не знаю.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Я розказувала про голод дітям своїм, сучасна молодьож села знає, що був голод у 1932- 1933 рр.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Я вважаю винною державу, власті.
Чи знаєте що таке ТОРГСІН?
Я не знаю точно, но думаю, що ТОРГСІН – це магазін, де міняли на їжу золото. У нас такий магазін був, і нам там поміняли хрест і сережки.