- Місце запису: с. Долинка, Монастерищенський район, Черкаська область;
- Дата запису: 11,09,2003 року;
- Ким записано: Курченко Наталія Василівна II курс;
- Респондент: Якобчук Павло Іванович 1908 р.н., народився у селі Долинка, Монастерищенського району, Черкаської області.
Під час Голодомору респондент проживав у селі Долинка, Монастерищенського району, Черкаської області.
(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках, або у 1946-47-рр.?
Помню голодомор у 1932-33 і 1946-47 рр.
Які на вашу думку могли бути причини голоду і неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Влада сама зробила штучний голодомор, бо урожай був.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це робив?
Ходила НКВД, комсомольці і вимітали все, ще була “Червона мітла”.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?Ті, що ходили мали документи, ходили в голіфе, забирали кожухи і самі в них ходили.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Коли люди не давали забирати останню їжу, зерно, то били і десь вивозили.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Мали при собі нагани.
Як люди боронилися?
Хто як міг ховав зерно і картошку.
Чи можна було приховувати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не можна було заховати нічого, шкали в погрібах, в ямах, даже в пазухах.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Ходили комсомольці із шпичками, штрикали землю, заглядали в печі, в хліви, де тільки можна.
Скільки їх приходили до хати? Хто це був?
Приходило двох-трьох. Казали на них “Червона мітла” НКВДисти.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ніде не можна було заховати нічого.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Тим, хто пішов у колгосп давали по мисочці супу і по кусочку хліба. Забирали все: продукти, худобу, дрантя.
Що таке закон про “п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Хто зірве п’ять колосків давали по 10 років!
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не давали збирати у полі нічого у 1933-у, а в 1947-у. уже можна було щось десь узяти.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Комори і поля охороняти ціж представники і комсомольці.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ті, що були бідні ішли в колгосп зразу, а ті що мали хоч трошки землі, (звалися середняки) мали коні, плуги, в колгоспи не йшли.
Чи змушували людей іти в колгоспи і як?
Примушували йти тим, що забирали все, розбирали хати, клуні і навіть десь висилали.
Де приховували худобу, щоб не забирали в колгосп?
Худобу не можна було десь сховати.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Забирати ходили, коли їм вздумається і серед ночі і рано.
Скільки разів приходили до хати?
Ходили скільки хотіли, поки не бачили, що вже немає що брати.
Коли почали люди вмирати з голоду?
Коли все кінчилося із продуктів, почали вмирати.
Що було з малими сиротами?, чи ними опікувалась держава?
Дітей, що залишилися забирали в дитбудинки.
Хто не голодував у селі і чому?
Ті, що лишилися живі, то в колгоспах організовували кухні варили в котлах якусь похльобку і давали людям.
Хто зумів вижити?
Оце так і вижили.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Давали пайки в колгоспі і складали дві, три сім’ї докупи і перше одним, потім другим.
Які засоби вживати до виживання?
Збирали мерзлу картошку на полях, перетирали і їли.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше годували?
Родичі як було звідки, те помагали одне одному.
Чи споживати в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли лободу липиху, татарське зілля (коріння).
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Листя липи вживали в їжу.
Яких деяких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Все, що можна було зловити, все їли.
Чи можна було щось купити в місті, чи виміняти?
У 1947-у їздили в Западну Україну і на одежу міняли їжу, там люди не голодували, але задаром не давали нічого
Чи був голод у містах?
У містах голоду такого не було через те, що їм давали пайки.
Скільки людей вимирало в селі? Чи є такі відомості?
Вимирало багато, але точно не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
В нас такого не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На цвинтарі копали ями, звозили туди людей на підводах і скидали їх туди.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Два чоловіки, що звозили мертвих получали пайки.
Чи відомі у вашому селі місце захоронення людей від голоду?
Нє, в нашому селі невідомо куди звозили цих людей!
Чи поминають їх на “Проводи” “Гробки”, Зелені свята?
Цих людей поминають на Проводи, через тиждень після Паски.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
В церкві тепер поминають людей, що померли від голоду тепер, а за часів радянської влади про це неможна було говорити!
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
В селі церква є. Вона відноситься до Українського патріархату.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
В нас в селі таких хрестів немає.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Про ті страшні часи голоду я розказую своїм дітям і онукам.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Винною в загибелі багатьох людей вважаю владу.