- Місце запису: село Андрійовичі Ємільчинського району Житомирської області;
- Дата запису: невідомо;
- Хто записав: Сітайло Максим;
- Респондент: Вознюк Ганна Юріївна, 1926 р.н., народилась в селі Андрійовичі Ємільчинського району Житомирської області;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в Андрійовичах Ємільчинського району Житомирської області.
Опишіть вашу сім`ю.
Мати була вчителька української мови у сільській школі. Батько працював на пожежній станції.
Опишіть вашу оселю та домашнє господарство.
У нас була хата дерев`яна, велика. Жили ми на краю села . Колись на Софіївці (сільська місцевість) у нас була земля ( у батька моєї матері). Були коні, худоба. Хозяйство велике. Але мати, розказувала, що землю забрали, батько ‘добровільно’ став колгоспником. Але коли я ходила в школу, то ще була своя корова та трохи курей.
Чи був у вас хтось в родині членом комуністичної партії?
Був мій батько, тому не забирали корови.
Опишіть ваших сусідів.
Сусідів пам`ятаю погано. Але через дорогу жила моя перша вчителька у неї не було чоловіка, був маленький хлопчик. Ще була моя подруга Галя, ми з нею до школи разом ходили.
Як ви перенесли голод, чим харчувались?
В нашому селі голоду було якось менше, більше в інших селах, Був ліс, річка. Всі ходили і намагалися назбирати або зловити хоча б що-небудь. У нас ще була корова, якби її не було, то, було б нам дуже важко. Так більше нічого не пам`ятаю.
Чи допомагали кому-небудь у той час або хтось допомагав вам?
Пам`ятаю, коли ми прийшли до своєї вчительки, то побачили, що вона на сковородці жарить лушпиння від картоплі на вечерю, а у нас була корова то я їй носила молоко, більше нічого не пам`ятаю.
Чи вважаєте ви тодішнє найвище партійне керівництво СРСР винним у Голодоморі?
Так. Все ж кругом забирали.
Чи можна було уникнути голоду якимось чином?
У нас же такого ніколи не було. Ми ж у лісі живемо, навіть як урожаю немає то можна якусь скотинку прогодувати та й прожити. Не треба, було усе забирати та дати може більше свободи.