- Місце запису: село Піски Бобровицький район Чернівецька область;
- Дата запису: 05 серпня 2002 р.;
- Хто записав: невідомо;
- Респондент: Волошин Іван Сергійович, 1922 р.н.;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживав в селі Піски Бобровицький район Чернівецька область.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).
Голодомор – це страшне горе, лихо, яке прокотилося по селу, і не лише по нашому.
Що я можу розказать? Пам’ятаю, визираю через лани, бачу – віз стоїть. Тирса лежить на возі, а на ньому пухлі ноги, як колодки. Злякався дуже… мерщій до батька. Підійшли – двоє дітей лежить, зовсім малі. Мало не померли на руках…отхайлучили…живі остались…хоч і без батьків, бо вони все для дітей носили, а самі поопухали, з голоду померли.
Що я можу сказати? Оця картина все життя стоїть перед очима, не дає нормально жити. А ми ж владі вірили, а вона нас обманула, таке горе на землю принесла. До капосту гнала, нишпорала, все, що бачила забирала. Починаючи від зерняти і закінчуючи плугами та рогами. Всю худобу, що була, в кого корови, в кого коні на спільне майно забирали, не залишаючи жодної можливості на виживання. Я одне скажу : мучали і продовжують мучати бідний народ. Скільки можна таке терпіти? Але на все суд Божий. Там вони отвітять за всі зламані людські життя.