- Місце запису: cело Хутори Черкаський район Черкаська область;
- Дата запису: 4 жовтня 2005 року;
- Хто записав: Марієва Юлія Володимирівна;
- Респондент: Вологай Наталка Андріївна, 1915 р.н., народилася в селі Хутори Черкаський район Черкаська область;
Під час Голодомору 1932-1933 років респондент проживала в селі Хутори Черкаський район Черкаська область.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 рр.?
Так. Мені було 16 років.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала влада?
Податки. Все забирала влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Забирали колективісти.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Нагороджували хлібом.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?
Не знаю.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Застосовували. Висилали до Сибіру, били людей.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не знаю.
Як люди боронилися?
Ніяк не оборонялися, бо боялися за дітей.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Це було неможливо.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Штрикали шпичаками: стіни, печі, підлогу. Хто – не пам’ятаю.
Скільки приходило до хати? Хто це був?
Було по 10-15 чоловік.
Де можна було заховати продукти харчування?
Закопували в землю, замуровували в стіни печі.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали. Хліб.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Забирали і худобу, і одяг, і деякі знаряддя праці.
Що таке закон «п’ять колосків»? Чи чули ви про нього?
Ні, не чула.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли. Якщо назбірали, то все забирали.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Охороняли селяни.
Чи люди хотіли добровільно іти у колгосп?
Заставляли йти.
Чи змушували йти людей в колгосп?
Так, змушували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніде не переховували.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень, після жатви.
Скільки разів приходили до хати?
Не пам’ятаю.
Коли люди почали помирати з голоду?
Не пам’ятаю.
Що було з малими сиротами? Чи ними опікувалася держава?
Держава не опікувалася. Опікувалися родичі (дядько, тітка)
Хто не голодував у селі і чому?
Хто доносив про переховування їжі – ті не голодували.
Хто зумів вижити?
Ті й виживали, хто допомагав владі, а не людям.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ніхто не ділився. бо не було що ділити.
Які засоби вживали до виживання?
З окації рвали цвіт, сушили його і пекли з нього оладки.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ні. Ніхто не ділився.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
З дерев корні не їли. Їли листя лише.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Дикі качки.
Можна було щось купити у селі чи виміняти?
Не можна було.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Помирали майже всі.
Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?
У нашому з’їли 14-річну дівчинку. Наприклад, у сусідньому селі, у Бузукові, їли дітей.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Комезани [комнезами – припущення оцифровувача] (селяни).
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Платили харчами або одягом.
Чи відомі у вашому селі місця захоронення людей, померлих від голоду?
На кладбищі. Хоронили в одну яму.
Чи поминають їх на проводи, «гробки», зелені свята?
Поминають обов’язково.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Поминають. Проводить службу в церкві батюшка. За радянських часів не поминали.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є християнська церква.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Встановлені хрести.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідала всим. Але не вся молодь про це знає.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Я звинувачую владу – Йосипа Сталіна.