- Місце запису: село Шоломки Овруцький район Житомирська область;
- Дата запису: 07.09.2003 р.;
- Хто записав: Гордов Микола;
- Респондент: Войтович Сарафина Павлівна, 1919 р.н.;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Шоломки Овруцького району Житомирської області.
Чи пам’ятаєте ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 рр?
А чого ж не помню, канешно помню.
Які на вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, чи забирала урожай влада?
Мо, скоріш всього, був неврожай в 1933-му. Влада ще й забирала, аж з горшков.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Із сільсовєта приходили, з головою сільради приходили, свої сільські були.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Ой, я про таке не знаю, в нас такого наче не було.
Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирав, мали якість документи на забирання продуктів?
У їх ніхто не просив тих документів.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висікання, арешти?
Канєшно, з нашого села багато повисилали десь далеко, шо ми сами не знаємо куди вони подівались.
Чи мали зброю ті, хто ходив відбирати хліб у людей?
Я не бачила, мабуть, не було.
Як люди боролися?
Вони не боронились, хто мог приховать, до так і було.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Да ховали і на городі, і по кущах, шоб якось спастись од голоду.
Хто і як шукали заховані продукти? Як їх звали?
Прийде до хати винишпорить скрізь, ніде не можна було заховать.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Ходило по 3-4 чоловік.
Де можна було заховати продукти харчування?
Скрізь, і на печі, і в землю закопували, і в хлєві, де хто муг то й ховав.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Шось давали, шоб якось приманить йти до тих колгоспов.
Забирали лише продукти харчування, чи й інші речі: одяг, рушники, худобу тощо?
Все подряд забирали, зайде в хату, бачить лежить горшок з кашкою, то й забере; а скільки одежи виносили з нашой хати, оставили голих і голодних.
Що таке закон про п’ять колосків? Чи чули Ви про нього?
Чула, що давали за п’ять вкрадених колосків по 5 років тюрми, у нас в селі таких случайов було багато.
Чи дозволяли збирати колоски, залишки городини?
Не розрішали.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Ми жили в лісі, то я не знаю.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Нє, хоч не хоч, а туди силой йти заставляли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Да, хто не хотів, то зразу висилають кудись, або все позабирають, то й мусиш іти.
Де переховували худобу щоб її не забрали в колгосп?
В ліс виводили, десь в клуні ще закривали, но результатов це не давало.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень і вночі ходили, коли хоч тоді й прийде до хати.
Скільки разів приходили до хати?
До нас разов 3 приходили.
Коли люди почали помирати з голоду?
Як не стало шо їсти, то йде там і вмирали.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Ніхто ними не заботився, нікому вони не потрібні були.
Хто не голодував у селі і чому?
Хто був багатий, то й тому було легше, він виживав.
Хто зумів вижити?
О то й ті і виживали, а большенство помирало з голоду і холоду.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні, чи ділились продуктами?
Ніхто не ділився, як хто шось вкраде, то тягне додому, бо малиє діти плачуть голодниє.
Які засоби вживали до виживання?
Шо могли ховали, шо могли те й їли і так жили.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Канешно мали, лічно нам помагали родичі з Бєларусії.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Ожину й чорницю їли, їх в лісі хватало, коріння ми то не їли.
З яких дерев, рослин вживали насіння, кору?
Шо було на смак м’яким, то і їли: листя з липи рвали, калину зимою їли, горобину тоже.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
По озерах рибу ловили, то якого зловили, то й таке їли, бо жить хотіли.
Чи можна було щось купити у місті чи виміняти?
Можна було, я поміняла свою тернову хустку на жменю гороху, а другий раз виміняла подушку на 3 буханця хліба.
Чи був голод у містах?
Такого як у нас да не було, але казали люди тоже голодували.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Ой багацько, хіба його хто щітав, в сільсовєтє то знають.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Нє, не було в нас такого, я почула шо десь у восточних областях таке шось було, но не у нас.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладбіщі, де всі були похоронені, а отдєльних могілок не було.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Може шо й дадуть, дарма вони ж їздить не будуть.
Чи відомі у вашому селі місця поховання від голоду?
Немає.
Чи поминають їх на “Проводи”,”Гробки”, “Зелені свята”?
У нас всіх померлих поминають, то їх тоже.
Чи згадують і поминають померлих від голоду у церкві? Тепер і за часів радянської влади?
А хто їх поминає — нє.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Немає, ми до сусіднього ходимо.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Фігури стоять, я знаю чи то солдатам, чи то померлим од голоду.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 років, зокрема, чи розповідали ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Я то своїм онукам розказую, бо вони самі питають.
Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Сільрада забирала все, до й стали голодувать, бо якби не позабирали, то може такого не було.