1. Місце запису: село Євминка Козелецького району Черніговської області;
  2. Дата запису: 04.08.2003 р.;
  3. Хто записав: Адаменко Олена Вікторівна;
  4. Респондент: Власик Віктор Тимофійович, 1924 р.н., народився в селі Євминка Козелецького району Черніговської області;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала у селі Євминка Козелецького району Черніговської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1933-34 роках або у 1946-47 роках?

1928 году, батько був другим человеком у селі — це мій батько. Ми 33 года голодовки не знали. Пачему? — патамушо батько получив указаніє іти в колгосп. В його було хороший питальник сад, і він посадив в селі Евминці 8 гектаров саду, і його не розкуркулили, і ми були в колгоспі. У 33 году хто не пішов в колгосп, тих була така, ну як тобі сказать, — указ гасударства, шо налог на кристяна, раз наложили — він одвіз, вдруге наложили — він одвіз, а в третій раз уже нічого везти, так вони кажуть везти, він не повіз і його вигнали з хати, патамушо він був должен хліб государству, і їх повигиняли з хати. Позабирали од їх корови, как і землю, і із хати вигнали: мужчін, батьків, а других і цілими сім’ями вигнали на Сибір — цілими сім’ями. А других, батька забрали, а матка із дітьми зустрілась у селі, і ходила по хатах, і жила в чужих людей. От такий був 33 год. У 32-33 году була основна сила на колективізацію, і хто не йшов у колгосп, тих людей заставляли йти в колгосп. Їм оставили картоплі трохи. Банди були великіє, а картоплю вкрали.

Для себе, чи для колгоспу забирали?

Колгосп одне робив, своє діло, а банда своє діло, як зладєї, і тепер, і колись такі самі приходили, то шо забирали гасударство ЧК забирало, як тоді казали, оперупалнамочені хліб забирали, а що осталось — і банда ходила забирала.

Хто цим займався, хто шукав ці продукти і в селах забирав?

Це був таки особий отдєл

В нашому селі цим займались?

А як же, раз людей разкуркулювали виганяли з хати, так само, і в нашому селі.

Приблизно скільки приходило їх до хати?

Скільки?

Так.

Цих уполономочених чоловік 2 чи 3, до наших активістов – чоловік 5.

Забирали лише продукти харчування, чи інші речі, одежу?

Значить так. Того каторого за несплату налога, сільхосподатку, так його виганяли з хати, і продавали це все, і яка була одежа, а був, і даже який був інвентар чи бані, чи хамут — ето всьо продавалось. І продавали так — общіє торгі: полушубок чи якась там свитка, чи пентак, какиє 3 рубля, хто больше. Єслі за 3 рубля більш ніхто не дав 4 рубля до третього разу 3 рубля раз, 3 рубля два, 3 рубля три — за три рубля продавалося усе це. Отак продавали всяку одежу, і так чоботи ті, ну безразлічно: чи шапка, чи картуз. Оце такіє були торги.

Чи дозволяли у полі збирати залишки їжі?

Даже судили за це. Єслі ти взяв якийсь, назбирав колосся ілі жито, пшеницю чи овес, ячмінь, чи картошки перекопав — за це карали, за це даже судили. І так само у 33 году не давали, і так само уже й в 46 году. Хто пішов і назбирав, відбирали, а єслі сопратівлялись — так даже це було прєступлєніє, як то кажуть.

Хто охороняв ці поля, колгоспні комори?

Колгоспні комори охороняли нашиє люді, самі колгоспники. Почему? — потомушто, значить, казали колгосп — це усе наше і його треба охоронять. Значіть були виділениє той чоловік ходив, косив і плав, а той стерог комору. Почему? — патамушто хліб гасударству вивезли, здали, а що асталось, то кажуть наше, і ділили на трудодень, і що виходило на 100гр дак на 100гр, на 200 так 200, на 300 дак на 300, так само і картошку, так само і зерно.

У кого хліба не було — ішов на роботу, робив, там варився катьол, який обід давали обідать і писали на список. Єслі хліба нема значить брав хліб, а тода у кінці года, коли на трудодень получали етот печений хліб, там продукти припьок, зернам удержували, а гроши були дуже малими! А так картошку, хліб оце зерно видавали даже усе, що можна було, я ж кажу: любу зерновие із пашні видавали на трудодень, а вже, яку колічєство в одному колгоспі більше, у другому менше. Це вже завісило од руководства колгоспа.

Були випадки коли люди помирали від голоду?

В нашому селі не дуже багато, но помирало і помирало, і даже було так, що намолотив чоловік хліба, напік, наївсь і помер. Пачему? — патамушто він був істощьонний і худий, і він з’їв лишнього, а так шоб, як тобі сказать, вимерло те люди, яких розкуркулили і повиганяли з хат, те люди жили у землянках і повмирали, а то кто ходив у колгосп і був у колгоспі — із них людей ніхто не помер, бо в колгоспі трошки давали, я ж тобі, що кажу, даже обід варили і хліб пекли, і пожалуста: якщо в тебе нема хліба — прийди, і записували тебе, і в кінці года, пудбивали чи 100кг, і тоді удержували тебе зерном.

Кого ви вважаєте винними у загибелі багатьох людей?

На мою думку, як і насьогоднішний день, до Бога далеко, до царя високо, мєрзавцав і тоді було і тепер. Укази то ми не читали, а тепер укази читаєм, одно пишуть, а роблять друге. Но доля правди єсть та, шо хто пішов у колгосп, тому трошки легше, а хто не пішов, тому плохо. Із государством не спорять.

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду