1. Місце запису: село Павлівка Іллінецький район Вінницька область;
  2. Дата запису: 26.07.2002 р.;
  3. Хто записав: Мохнатюк Ігор Олексійович;
  4. Респондент: Вітюк Ганна Іванівна, 1927 р.н.;
  5. Оцифрувала: Анна Крачковська;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Павлівка Іллінецького району Вінницької області.

Нас було п’ятеро дітей: я, Оля, Вася, Катя, Микола, коли почався Голодомор 1932-1933 років. Мені було тоді 5 років. Тато помер перший, але не від голоду. Він їхав додому з села Лугової у ночі і заблудився. Залишився ночувати на баштані. На ранок його завезли в больницю, він був чорний, помер від воспалєнія.

Після тата помер Микола. Ми залишилися з мамою. Мене нянька забирала в ясла, там мене годували , кусок хліба і чаю стакан. Помню, я приносила хліб з ясел і дала Васі, а він мені сказав «Я не хочу їж сама, у мене болить голова» і обняв мене. А на ранок я прокинулася від того, шо мене щось не пускає. Я якось вилізла і плакала. Вася був мертвий. Помню вибігла на дорогу, мама йшла додому, вона ходила в гості до тітки. Я побігла до неї, хотіла сказати що Вася помер, але так плакала, так і не сказала. Ховали кожен окремо. Носили в раднах. Я навіть не знаю де вони поховані. Їли бугилу. Мама насіче дрібненько бугил, кине в окріп і вариться. Цю юшку ми і їли. Парили і їли листя з липи.

Помню, тітка Мотря передавала нам бандероль, а там був хліб, півтори (банки) буханки, то Бердиш був поштальйоном. Відкривав посилку і забирав пів буханки хліба, чи якщо була вермішель, візьме пів кілограма, решту віддає. Він сам сказав що буде брати. Коли мама заслабла, була така чорна, завезли її в больницю. ЇЇ не хотіли приймати, а коли вона впала, всі докторі поставали кругом неї, то прийняли. Потім сказали забрати її. Я з ясел приносила чай з хлібом, який нам давали. Якось посадили Олю мені на коліна, а вона підняла голову, і дивиться на мене. Потім забрали від мене. Вона померла. Ми залишилися з Катею у двох.

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду