- Місце запису: село Северинівка Сумський район Сумська область;
- Дата запису: 26 липня 2005 року;
- Хто записав: Коломиєць Т.І., бібліотекар;
- Респондент: Ульяненко Зінаїда Гордіївна, 15 січня 1925 р.н., народилася у селі Северинівка Сумського району Сумської області.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Северинівка Сумського району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?
Пам’ятаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
Неврожай.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Представники влади.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?
В нас такого не було.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Не було.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Не було.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Не було.
Як люди боронились?
Не було.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не було чого приховувати.
Хто і як шукав заховані харчі?
Комсомольці.
Скільки їх приходило до хати?
По 2-3 чоловіки комсомольці.
Де можна було заховати продукти харчування?
Не було чого ховати.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали батьку 5 пудів муки на місяць.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Цього в нас не було.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чули, ганяли з поля, за зібране судили.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Хто охороняв поля і комори?
Комсомольці.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Були такі, що і не хотіли.
Чи змушували йти людей в колгосп?
Хто не йшов в колгоспи, виганяли з хат, висилали з села, судили.
Де переховували худобу?
Ховали в лісах, посадках, водили по розиграх в сусідні села.
В який час ходили забирати у людей зерно?
В нас нічого не було брати.
Скільки разів приходили до хати?
Ходили, один, два рази.
Коли почали люди помирати від голоду?
Весною.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Ніхто не опікувався.
Хто не голодував в селі і чому?
У кого була влада і ті що забирали у людей продукти.
Хто зумів вижити?
Ті, що були багаті, і ті у кого були гроші.
Чи допомагали люди одне одному виживати? Чи ділилися продуктами?
Ні.
Які засоби вживали до виживання?
Хто, які міг.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Не мали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли лободу, щирицю, бурячні висадки, пасльон.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Липа.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ловили горобців, граків, голубів.
Чи можна було купити чи виміняти в місті?
Можна було в Курську поміняти одежу на продукти.
Чи був голод в місті?
В містах була карточна система.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Умерло багато, а точних відомості не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства?
Так, одна жінка порізала своїх двох дітей, засолила і їла.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Їздили мужики збирали померлих і закопували.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
Так на кладовищах, в садках, на городах.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Всі люди, які залишились живими поминають своїх померлих.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві?
Згадують і поминають і зараз і за радянських часів.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є, до Київського патріархату.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Так, встановлений хрест.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр.?
Розповідала і молоді, і своїм дітям.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Владу.