- Місце запису: село Обтове Кролевецький район Сумська область;
- Дата запису: 2002 рік;
- Хто записав: Артюшенко Ольга Володимирівна, студентка 2-го курсу історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
- Респондент: Удовенко Анастасія Прокоповна, 1911 р.н., народилася у селі Обтове Кролевецького району Сумської області.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Обтове Кролевецького району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)
Коли в країні почалось страшне лихо мені було 22 роки. Особисто моя родина голодувала не дуже, бо мій батько володів цукроварнею і ми мали цукор, на який потім міняли їжу. Але по селу нашому людей багато голодувало. Їжу, яка була, у них ніхто не відбирав, але її було дуже мало. Збирали у полі гнилу картоплю, яка залишилась, потім її вдома мили, висушували. Вона була гнила, але в ній ще залишався крохмаль; коли з неї лишались грудочки крохмалю, їх товкли і отримували муку подібну масу. Збирали також конюшину, сушили її, товкли на муку, а потім перемішавши її з крохмалем з картоплі пекли пампушки, які були замість хлібу. Якщо була, то готували юшку, де клали трохи молодої картоплі, де в кого була. Чула, що дехто їв дубову кору, бо їжі в домі взагалі не було. Але в багатьох були хоч і поганеньки, але буряки. Їх мили, різали на дрібненькі шматочки і квасили. Потім з них можна було зварити якусь юшку, що нагадувала борщ. На цій юшці взагалом і жили. Квасили також конюшину. Але були і такі люди, які мали корову на господарстві. То вони вже ж і молоко мали, то звичайно ж не так вже голодували. Давали також вони молоко у позику, міняли на їжу, тощо. Цим, взагалі і харчувалися.