- Місце запису: село Андрієво-Іванівка Миколаївський район Одеська область;
- Дата запису: 10.07.2008 р.;
- Хто записав: Димура Олександр Миколайович;
- Опубліковано: Кушнір В.Г., Петрова Н.О., Поломарьов В.М. У скорботних 1932-1933 р.: (Миколаївський район Одеської області): КП ОМД: Одеса – 2008, С. 39-40;
- Респондент: Тищенко Микола Володимирович, 1929 р.н.;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в селі Андрієво-Іванівка Миколаївського району Одеської області.
Чи пам ’ятаєте ви, що був голоду 1932-1933рр.?
Звісно, пам’ятаю, хоч малим був, але пам’ятаю, мені розповідала мама, а дещо сам бачив.
Чи був в той рік врожай?
Врожай був, не так щоб великий, непоганий врожай, ніхто і не думав, що такий голод буде. А що, як вивезли в голубінки все зерно, приставили охоронців – і не підійти.
Чи пам ’ятаєте ви, щоб ходили бригади і забирали зерно?
Ходили по хатам, все забирали: зерно, коні, реманент. Ходили по 5 чоловік, не наші вони були, приїздили, а звідки – ніхто і не знає, а з ним і предсідатель ходив з гармошкою, а позаду підвода їхала. Все забирали, шукали щупами, все тикали, всю хату перетикали. До нас прийшли, а мати коржиків напекла, а вони і те забрали. Люди ховали, як що було що ховати. В землю закопували, в комен замуровували, хто вивозив за село, ховав там. Приходили по 3-4 рази. Коли захочуть, тоді і прийдуть. Ніяких документів у них не було, ото прийдуть і говорять, що вони комуністи і для страни треба, і забирали. Ну яка в них зброя, у головного був револьвер! У нас була земля, коні, корова, сівалка – прийшли все забрали. Батько вивіз пару мішків за село заховав, а вони і там знайшли, тільки два мішки не знайшли, і так ми і вижили. До нас як прийшли, то зразу з хати вигнали, все забрали, батька кулаком називали. То ми без хати залишились. Аж через рік батько пішов до колгоспу, то тоді і вернули нам хату, а до того жив у сестри у другому селі.
Чи добровільно люди йшли до колгоспу?
Заставляли йти до колгоспу, той, хто бідний був, то ті говорили: «Ми за комуністами», виступали за розкуркулення, то ті і самі йшли. А як в багатих, то все забирали, то люди вимушені були йти до колгоспу. Колгоспники отримували якусь баланду.
Чи чули ви про закон «п’ять колосків»?
Колоски збирали, хто пов’яже снопи, де який колосок упаде, то ми ходили збирали і здавали до колгоспу. А втаїти не можна було. Був випадок, що мій друг, з яким ходили разом збирати колоски, сусідами були, то він зірвав колосок, ще й жнив не було, і ото йому дали 5 років. Він жизнь спасав свою. Ото об’єзчик помітив і розказав председателю колгоспу. І головне, що свої були, але здали.
Чи допомагали люди один одному в виживанні? Чи ділилися продуктами?
Родичі допомагали, я ж говорю, що жив у селі у сестри батька в Левадівці, поки нам хату не віддали. То там і кормили мене.
Чим ви харчувались, які засоби вживали до виживання?
Їли ми все що було, де яка травинка, кокиш, щир, жолуді, горішки копали, і їжаків їли, а воно як свинина, таке м’ясо, собак їли. Збирали картоплю і сирою їли, ото такі голодні були. Помню, на корову давали якусь макуху, то така, що як кинеш у воду, а вона сутками кисне. Сестра якісь кандерики зробе і зразу поїмо, бо прийдуть і заберуть.
Хто опікувався сиротами?
Сиротів у нас багато і не було, ну я не знаю, ходили по людям і просили їсти, а хто більший був, то вже робили.
А були такі люди, що не голодували в селі?
Були такі, що й не голодували. Які поховати встигли, ті і не голодували. В кого щось було, то їздили та міняли на зерно.
Помирали люди від голоду? Хто хоронив померлих?
Люди помирали, не багато, але помирали, хоронили свої, як не було кому, то вже лежати так не буде, люди поховають, хто крепший. Хоронили на кладовищі, хрести не ставили, можливо, хто багатий був, ті ставили, але ж ті від голоду не помирали. Висилали до Сибіру, хто не подчінявся власті, хто оборонявся, куркулі, які виступали проти колгоспів. Он в нас був сусід куркуль, то його з сім’єю вислали до Сибіру, і так ніхто не бачив і не чув про них. Хто погано робив в колгоспі, тих теж судили.
Поминають померлих від голоду на Проводи?
Люди поминають, підуть на Проводи панахиду роздадуть, а тоді бідні були, тоді такого не було, як Проводи.
Ви розповідали своїм дітям, онукам про Голодомор?
Ну, внукам розповідаю, дітям, як приходять, та воно їм і не нужне.
Хто винний у смерті людей та організації голоду?
Винна влада, тільки вона, а більше нема кому. Ходили НКВД розстрілювали, забирали все і до Сибіру висилали. Вони хотіли винищити нас. Це Сталін давав укази.