- Місце запису: село Махнівка (з 1927-го до 2016-го рр. село Петрівка) Борзнянського району Чернігівської області;
- Дата запису: 18.08.2003;
- Хто записав: Люткевич Світлана Іванівна;
- Респондент: Параскофія Михайлівна Товстуха, 1918 р.н., народилась в селі Петрівка Борзянського району Чернігівської області;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Петрівка Борзянського району Чернігівської області.
(У свідченні збережена стилістика та мова респондента).
Чи пам`ятаєте ви, що був голод у 1932-33 або у 1946-47роках?
Ой діти, помню, ще й крепко помню. Як згадаю, як було, так не моду не плакать.
Які на вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки чи забирала урожай влада?
Урожай був, Сталін довів до голоду. Обгородив кругом селом міліцією і не давав нікому вийти з села.
Якщо відбирали у людей, вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Забирали все поліцаї. Котрі труженики були так і розкуркулювали.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда за приховані зерна?
Не буду казати, доносили люди один на одного.
Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Документів, щоб ви знали не було. Нічого так не показували. Так забирали.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, вигнання, арешти?
І били, і катували, і ссилали, гатили як могли. Не дай бог таке пережити.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Мали зброю, та й без зброї тим людям (..), що хай бог милує.
Чи можно було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Харчі заховували, і в погріб ховали, і комірну ховали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх діставали?
Приходили оті поліцаї і геть все чисто забирали, що тільки бачили брали.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали, не буду казать, в обіди в обичному казані кашу варили. Із-за їжі навіть малі діти буряки (…) за черпак супу та 100 гр хлібу. Повесні посапають пообіди, пообідають і в село вертають по екзамена в школу здавать.
Забирали лише продукти, харчування чи й інші речі – одяг, рущники, худобу тощо?
Геть усе чисто позабирали, щоб ви знали, оставили голих і босих. Була в нас пара коней, бо пішли в колгосп то всі повідводили.
Що таке закон про ‘п’ять колосків’? Чи чули ви про нього?
Та й не чули, не буду казать, і били, і катували за колоски, що нам тільки не було. А ми самі ходили. Прийдемо поза пазуху назбираємо колосків, а об`єзжий як побачить, то на нас тільки було і давили, і колотили. Гонили як собак.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Щоб ви знали комори тріщали хлібом, а людям не давали. Комору свої стерегли. Отут вона була. Мій батько стеріг, а взять нічого не можна було. За ніч двадцять копійок платили.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Загнали всіх у колгосп у 1929 році. Примушували , а тоді пойняли що не той, так самі так не буду казати. А як хто і не піде розкуркулювали, на ссилки. Діти попід тинню розлізлися. Діток вигнали і куди хоч. Хату забрали, закрили навіть навіть дітей, в хату не пускали.
Де переховували худобу, щоб не забирали в колгосп?
Ніде не переховували, забрали усю чисто худобу і в колгосп повідводили.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Прихидили на готове, щоб ви знали. Батько було вижав жито, найняв підводу перевіз у двір, склав у котічку, так прийшли готове забрали.
Скільки разів приходили до хати?
Не буду казати, ходили поки все не повиносять, поки не залишились голі і босі.
Коли почали люди помирати з голоду?
Коли не стало що їсти. В 1933 році вимерла половина людей. У 1947 році уже не так було, але не пухлих не було.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Не буду казати, діти були в яслах і там дітей годували до двох-чотирьох ходиків. Зимою дітей в школі годували. Продукти витіскували з колгоспу.
Хто не голодував у селі і чому?
Поліцаї не голодували да ті що позабирали у людей ділили.
Хто зумів вижити?
Хто справний був, що де побачив, що де можно, те і їв. Дітей в ясла водили, щоб там щось поїли, а самі чи роботу в колгосп. Так і виживали, щоб ви знали.
Чи допомогли люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Всякі були, не буду казати. Були що й допомагали. Нас було шестеро дітей. Я третя була. Аби не помогати, то мабудь померли б усі.
Які засоби вживали до виживання?
Крали один в одного , як голодовка була, не буду казать
Чи мали якусь допомогу від родичів, які теж голодували?
Ой тоді така ненависть була наче родичів не було.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Липовий цвіт та попіл – оце такі коржики їли. Свинячі їх не можна давати, а самі їли. Гіркі такі й недобрі були. Листя їли, траву, кору. Страшне що терпіли.
Яких дивних тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Котів і собак їли, що я не їла не буду казать. А люди їли.
Чи можна було щось купити у місті, чи вимітяти?
Ходили на Бахмач, чи Конотоп їздили мінять, куплять.
Чи був голод у містах?
Я не буду казать, у городі голодування не було, це вже нічого казать. Там і гроші платили і годували, це вже нічого казать. Там такого не було.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Та більше половини помердо, щоб ви знали.
Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?
Не було такого, а в інших селах було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Кого де пришлось. Як багатіші на кладбищі, як ні то хто де.
Чи відомі у вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Це тільки родичі і знали, кого де ховали.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
На місці старого клуб побудували, щоб ви знали, а ото в центрі нову зробили з хати.
Чи встановлені в селі хрести, пам`ятники померлим від голоду?
Не має
Чи знає сучасна молодь села про голод, чи розповідали ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Внуки і самі інтересувалися, а я і сама їм розказувала
Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Сталін винен.
Дозвольте зробити у вас фото.
Не треба мене фотографувати. Я така страшна зараз зробилася.