- Місце запису: місто Чигирин Черкаської області;
- Дата запису: 26.09.2005 р.;
- Хто записав: Андрєєв Володимир Вікторович;
- Респондент: Терещук Павло Петрович, 1919 р.н.;
Під час Голодомору проживав у селі Яблунець Барашівського (нині Ємільчинського) району Житомирської області.
Свідчення з фондів Національного музею Голодомору-геноциду.
– Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 –1933 роках?
– Да, харашо помню.
– Які на Вашу думку могли бути причини голоду?
– Це все зробила влада спеціально.
– Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
– Воєнна бригада. Була назначена у каждому селенії.
– Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
– Я не помню.
– Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали, мали документи на забирання продуктів?
– Хто там спрашував документи, приходили та забирали.
– Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
– Хто ховав, робили обиск, якщо находили, тоді били і все забирали.
– Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
– Мали зброю.
– Як люди боронилися?
– Та як боронилися, ховали як могли.
– Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
– Трудно. Все одно находили.
– Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
– Ходили зі спеціальними металічними штирями і штрикали в землі. А звали їх – бригада по заготовлі хлібопродуктів.
– Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
– Це була воєнна бригада. А приходило 8 чоловік – це у нашому селі.
– Де можна було заховати продукти харчування?
– У помєщенії, у ямах. У нас, наприклад, мати замурувала мішок зерна у піч, він тільки і спас нас від смерті.
– Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
– Да, давали. Я пас коней у колгоспі, то раз у день давали похльобку.
– Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
– Ні, тільки зерно і продукти харчування.
– Що таке «Закон про п ‘ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
– Був такий закон. Тоді, якщо на полі взяв 5 колосків, то давали 5 років тюрьми.
– Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
– Дозволяли, тільки нужно було здавать усе, собі нічого не оставлять.
– Хто охороняв поля, колгоспні комори?
– Лановий.
–Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
– Ні, не хотіли.
–Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
– Як не йдеш у колгосп, то забирають інвентарь – плуги, борони, молотарні, коней.
– Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
– У лісі.
– В який час ходили забирати у людей продукти, зерно?
– Большенство ноччю.
– Скільки разів приходили до хати?
– До нас приходили три рази. Перший – зерно забрали, другий – воза, плуга і коні, а на третій раз була провєрка, чи нічого не осталося.
– Коли почали люди помирати з голоду?
– У 33-му, после уборки.
– Хто не голодував у селі і чому?
– У кого не було дітей, ті обходились. А в нашій сім’ї було восьмеро дітей та ще й дід з нами жив, трудно було, але в нас тільки двоє дітей з голоду померло.
– Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
– Допомагали – родствєніки, сусіди.
– Які засоби шукали до виживання?
– Шукали шо-небудь з’їсти, листя, коріння, колоски з поля.
– Чи мали якусь допомогу від родичів, що менш голодували?
– Мали.
– Що споживали у їжу з рослин, ягід, коріння?
– Листя з липи, гречневу солому мололи на жорна і пекли оладки, цвіт акації, кропиву.
– Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
– Їли їжаків, ловили рибу.
– Чи можна було купити щось у місті, чи виміняти?
– Можна було, та не було за шо.
– Чи був голод у містах?
– По Україні був.
– Чи знаєте Ви, що таке «Торгсін»?
– Це організація, як у нас кооперація пайщиків. Там можна було щось купити з вєщєй, та ми тоді думали аби щось поїсти.
– Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
– У нашому селі померло 200 чоловік.
– Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
– Да. Якщо помирав батько чи мати, то діти їх з’їдали.
– Де і хто хоронив померлих від голоду?
– Сельсовет назначав людей із лошадями, померлих ложили в ряднини один на одного і в одну яму згрібали.
– Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
– Ні. Просто назначали бригаду і все.
– Чи відомі у Вашому селі місця захоронения людей від голоду?
– Відомі.
– Чи поминають їх на «Проводи», «Зелені свята»?
– Поминають.
– Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
– Тепер да, а за часів радянської влади все скривали.
– Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
– Правітєльство.