1. Місце запису: місто Чигирин Черкаської області;
  2. Дата запису: 26.09.2005 р.;
  3. Хто записав: Андрєєв Володимир Вікторович;
  4. Респондент: Терещук Павло Петрович, 1919 р.н.;

Під час Голодомору проживав у селі Яблунець Барашівського (нині Ємільчинського) району Житомирської області.

Свідчення з фондів Національного музею Голодомору-геноциду.

– Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 –1933 роках?

– Да, харашо помню.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду?

– Це все зробила влада спеціально.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

– Воєнна бригада. Була назначена у каждому селенії.

– Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

– Я не помню.

– Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали, мали документи на забирання продуктів?

– Хто там спрашував документи, приходили та забирали.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

– Хто ховав, робили обиск, якщо находили, тоді били і все забирали.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

– Мали зброю.

Як люди боронилися?

– Та як боронилися, ховали як могли.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

– Трудно. Все одно находили.

– Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

– Ходили зі спеціальними металічними штирями і штрикали в землі. А звали їх – бригада по заготовлі хлібопродуктів.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

– Це була воєнна бригада. А приходило 8 чоловік – це у нашому селі.

Де можна було заховати продукти харчування?

У помєщенії, у ямах. У нас, наприклад, мати замурувала мішок зерна у піч, він тільки і спас нас від смерті.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

– Да, давали. Я пас коней у колгоспі, то раз у день давали похльобку.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?

– Ні, тільки зерно і продукти харчування.

– Що таке «Закон про п ‘ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

– Був такий закон. Тоді, якщо на полі взяв 5 колосків, то давали 5 років тюрьми.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

– Дозволяли, тільки нужно було здавать усе, собі нічого не оставлять.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

– Лановий.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Ні, не хотіли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Як не йдеш у колгосп, то забирають інвентарь – плуги, борони, молотарні, коней.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

У лісі.

В який час ходили забирати у людей продукти, зерно?

– Большенство ноччю.

Скільки разів приходили до хати?

– До нас приходили три рази. Перший – зерно забрали, другий – воза, плуга і коні, а на третій раз була провєрка, чи нічого не осталося.

Коли почали люди помирати з голоду?

– У 33-му, после уборки.

Хто не голодував у селі і чому?

– У кого не було дітей, ті обходились. А в нашій сім’ї було восьмеро дітей та ще й дід з нами жив, трудно було, але в нас тільки двоє дітей з голоду померло.

– Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Допомагали – родствєніки, сусіди.

Які засоби шукали до виживання?

– Шукали шо-небудь з’їсти, листя, коріння, колоски з поля.

Чи мали якусь допомогу від родичів, що менш голодували?

– Мали.

– Що споживали у їжу з рослин, ягід, коріння?

– Листя з липи, гречневу солому мололи на жорна і пекли оладки, цвіт акації, кропиву.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

– Їли їжаків, ловили рибу.

Чи можна було купити щось у місті, чи виміняти?

– Можна було, та не було за шо.

Чи був голод у містах?

– По Україні був.

Чи знаєте Ви, що таке «Торгсін»?

– Це організація, як у нас кооперація пайщиків. Там можна було щось купити з вєщєй, та ми тоді думали аби щось поїсти.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

– У нашому селі померло 200 чоловік.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

– Да. Якщо помирав батько чи мати, то діти їх з’їдали.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

– Сельсовет назначав людей із лошадями, померлих ложили в ряднини один на одного і в одну яму згрібали.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

– Ні. Просто назначали бригаду і все.

– Чи відомі у Вашому селі місця захоронения людей від голоду?

– Відомі.

Чи поминають їх на «Проводи», «Зелені свята»?

– Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

– Тепер да, а за часів радянської влади все скривали.

Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?

– Правітєльство.

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду