Свідчення про
Голодомор-геноцид 1932-1933

1. Місце запису: місто Батурин Бахмацький район Чернігівська область;
2. Дата запису: 22.07.1993 р.;
3. Хто записав: співробітники Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» у місті Батурин Бахмацького району Чернігівської області та зберігаються у фондовій колекції заповідника (інв. № КВ-3-2339/Р-3-1435);
4. Респондент: Стадник Олександра Тарасівна, 1924 р.н.;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Батурин Бахмацького району Чернігівської області.

Сім’я у нас була велика — 9 душ. Ми, діти, були ще малі. Дорослі ідуть на роботу в колгосп, а ми ходимо — просимо їсти, а тоді почали тинятися од голоду, попухли ноги. На полі збирали прошлогодню картоплю, мерзлу і гнилу, пекли з неї блинці, їли липове листя, щавель.

Батьку в колгоспі дали конопляне сім’я, щоб на своєму городі посіяв, виростив і здав у колгосп, а ми те сим’я поїли, посіяли трошки про людське око. З нашої сім’ї з голоду ніхто не помер, були пухлі, а потім пухлини посходили. Чула, що мерли від голоду, але я особисто не бачила і не знаю, хто помер. Людина помирала, коли після тривалого голодування багато з’їдала якоїсь їжі.