- Місце запису: село Бандурове Олександрівський район Кіровоградська область;
- Дата запису: 26.11.2005 р.;
- Хто записав: Задирака Олександра Юріївна;
- Респондент: Сродня Агрипина Трохимівна, 19.02.1914 р.н., народилася в селі Бандурове Олександрівського району Кіровоградської області;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Бандурове Олександрівського району Кіровоградської області.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору)
Чи пам’ятаєте ви що був голодомор 1932-1933р?
Пам’ятаю, що був. Вся моя сім’я голодувала, а батько помер в 1933р.
Які на вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки чи забирала урожай влада?
Урожай був нормальний, а представники влади (місцеві активісти) відбирали всі запаси продуктів (зерно, огородні продукти, квасолю і ін.)
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, то хто це робив?
Місцеві активісти (свої люди з села) все відбирали з продуктів.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Ніяких винагород не було.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Документів не пред’являли. Заходили і забирали.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, арешти, висилання?
Не застосовували у нас в селі ніякого покарання. Приходили й приходили багато разів доки не заберуть усе.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Зброї у тих, що відбирали продуктів не було.
Як люди боронились?
Люди закривались в хатах і не відчиняли дверей, але ті що відбирали продукти приходили знову і знову. Стукали у вікна, двері, ламали двері, били шибки.
Чи можна приховати якісь частину зерна, продуктів, овочів?
Нікуди не можна було нічого приховати, все знаходили і забирали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Пам’ятаю одну особу – Давніченко Фрося Панасівна, що відбирала продукти.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходили по 2, 3, 4 чоловіка. Свої люди.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали, але даремно. Дехто закопував. Але все знаходили.
Чи давали їжу тим хто пішов до колгоспу?
Давали. Варили робочим в колгоспі похльобку з трави. Називали «зеленкою».
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу?
Крім продуктів нічого не брали.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули ви про нього?
Чула. За кражу колосків на ниві засуджували й карали.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишені городними?
Не дозволяли нічого брать.
Хто охороняв поля, колгосп, комори?
Не пам’ятаю.
Чи люди хотіли добровільно йти у колгосп?
Основна частина селян не хотіли йти в колгосп, але під тиском влади (залякування, висилання) йшли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Залякували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Приховувать худобу не було де. Але після того, як її забрали, люди вночі худобу приводили назад у свій двір. Бо корова годувала сім’ю.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Забирали і в день і в ночі.
Скільки разів приходили до хати?
Приходили по декілька разів на добу, поки не заберуть усе.
Коли почали люди помирати з голоду?
Помирали в кінці 1932 і весь 1933р.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Сиріт опікали родичі, сусіди. Не держава.
Хто не голодував у сім’ї і чому?
В основному голодували у селі всі. Трохи менше ті, що мли корову.
Хто зумів вижити?
Всі намагались вижити. Я, наприклад з братами молодшими ходила за 10км до скирти мішія (бур’ян) і набирали його в мішки, а дома з зерна мішія варили кашу.
Чи допомагали люди один одному, чи ділились продуктами?
Ніхто нікому не допомагав. Кожен намагався вижити.
Які засоби вживали до виживання?
Якщо не могли вижити, від’їжджали кудись, шукали кращого життя, але голод був кругом.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Всі голодували. Чим могли ділилися (маю на увазі родичів).
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Листя з бур’яну (лободи), кропиви, ягоди з пасліну.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Не знаю.
Яких диких тварин, птахів вживали в їжу?
Їли ховрашків, горобців.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Не було грошей купляти. Помню батько в місті виміняв і привіз додому картопляні лушпайки.
Чи був голод у містах?
Був.
Скільки людей померло у селі, чи є такі відомості?
Померло людей багато, вимирали сім’ї. Але точних відомостей нема.
Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?
У нашому селі випадків людоїдства не було. А в сусідньому – Дяківці були такі випадки.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Померлих хоронили родичі і сусіди. З великими зусиллями викопували неглибоку яму.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ніхто нікому не платив.
Чи відомі у вашому селі місця захоронення людей від голоду?
В селі є досі цвинтар, горбик до горбика, без пам’ятників та хрестів, де захоронені жертви голоду.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Родичі померлих в 1932-1933 поминають й досі на «гробки» весною кожного року.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
У нас немає церкви.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Не встановлені.
Чи знає сучасна молодь села про 1932-1933р, зокрема чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Я часто розповідаю молодим, сусідам, дітям, внукам та правнукам про той страшний голод, який ми пережили.
Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Я вважаю, що влада винна.
Чи ви знаєте, що таке Торгсін?
Не знаю, не чула.