- Місце запису: село Марковка Штаповського району (нині Білопільський район) Сумської області;
- Дата запису: 26 липня 2005 року;
- Хто записав: Андрійчук Ольга Григорівна, культорганізатор ТЦ «Берегіня»
- Респондент: Слободенюк Ксенія Іванівна, 1925 р.н., народилася у селі Марківка Штаповського району (нині Білопільський район) Сумської області.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Марківка Штаповського району (нині Білопільський район) Сумської області.
(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?
Пам’ятаємо.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
Податки.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Влада.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?
Чула, що були зрадники, які доносили на жителів села.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Документів не було.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Розкуркулювали сім’ї й висилали.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Зброї не було
Як люди боронились?
Ніяк
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна
Хто і як шукав заховані харчі?
Перетрушували всі шухляди, заглядали в усі кутки.
Скільки їх приходило до хати?
Активісти приходили по 5-7 чоловік.
Де можна було заховати продукти харчування?
Заривали в землю, ховали в колодязях.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Їсти давали.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Забирали продукти харчування та худобу.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Був закон: жорстоко карали хто укривав.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля і комори?
Колгоспники (обіжчики).
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Йшли бідняки в колгоспи, а багатих заставляли.
Чи змушували йти людей в колгосп?
Змушували смиком.
Де переховували худобу?
В ближніх насадках та лісах.
В який час ходили забирати у людей зерно?
З утра до вечора.
Скільки разів приходили до хати?
Коли щось знаходили, то приходили ще.
Коли почали люди помирати від голоду?
В 1933 році.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
За сиротами ніхто не піклувався.
Хто не голодував в селі і чому?
Куркулі та хто приховував продукти.
Хто зумів вижити?
Ті, в кого було поміняти що на їжу.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Не ділилися було нічім.
Які засоби вживали до виживання?
Їли зелень: щавель кінський, лободу, калачики рогі.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ні.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли все, що оточувало.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Липа, вишні, акація, квіти.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Мишей, собак, ворон.
Чи можна було купити чи виміняти в місті?
Міняли даже білизну на сіль, сірники, мило.
Чи був голод в місті?
В містах тоже був голод, їм було ще гірше.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Вмирали сім’ями. Вмирали цілі села.
Чи відомі випадки людоїдства?
У нашому селі не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Їздили по селу возами забирали умерших і хоронили в одну яму де прийдеться.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
Такого місця немає.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Поминають родичі, якщо остались живі.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві?
Зараз згадують, раніше не розрішали.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні. Все зрівнялосью
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Розповідаю відвідувачам відділення ТЦ «Берегіня».
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Влада.