- Місце запису: село Киселівка Носівський район Чернігівська область;
- Дата запису: 19.08.2002 р.;
- Хто записав: Ругаль Л.П.
- Респондент: Скрипник Василина Тарасівна, 1921 р.н., народилась в селі Киселівка Носівського району Чернігівської області;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Киселівка Носівського району Чернігівської області
Що ви можете розповісти про 1932-1933рр.?
Нічого не хочу і казать про це, бо це було страшно, да і дещо забулось. Знаю, що всегда хотілось їсти, бо не наїдалась. Нас у батьків було шестеро. Почти все батько заплатив за налоги, да й то сказали, що мало, так прийшли і забрали корову. Скоро нам зовсім не було чого їсти, тоді батько старших двох сестер одправив просить милостиню, щоб вони самі себе прогодовували, ми всі поплакали, да нікуди було діватися. Позже, после голоду Олька вернулась, а Василина. А ми остались дома, збирали різне коріння, травичку – розтовкували це і добавляли в макуху і так їли, запивали холодною водою, сирою. Або ж підем назберем горобців під коморою, принесем, мати обшпарить, обскубає і наварить якоїсь кашки. Ще горобців можно було десь побачити, а голуба не було ні одного у селі. Мати наша часто плакала. А скільки ж тоді людей померло і своїх і чужих. Всіх їх ховали в одну яму. Ой, важке время було. Не дай боже, дати вам це пережить, не хочеться і споминати.
1946-1947 рр. теж були такими важкими?
Ні, тоді було вже легше. Ми всі робили в колгоспі, заробляли. Був невеличкий город. Ми його вручну скопали, засадили. да і налоги тоді не були такі великими. Тоді жилось лучше.