- Місце запису: село Собич Шосткинського району Сумської області;
- Дата запису: 21 липня 2005 року;
- Хто записав: Ільєнко Людмила Миколаївна, учитель історії Собицької ЗОШ I-III ступенів Шосткинської райради Сумської області;
- Респондент: Скорик Ольга Федосівна, 1927 р. н., народилася у селі Собич Шосткинського району Сумської області.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Собич Шосткинського району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?
Да, помню.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Не знаю даже. Батько Федос казав, шо шоб у колгосп собрать людей придумали таку політіку.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, то хто це робив?
Мєсни власті.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю, сама не бачила, бо мала була, а старші не казали.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання податків?
Цього не знаю точно. Мати казала, шо пришли і сказали, шо ваш ток (гумно ще кажуть) тепер буде не ваше, а колгоспне.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Расказували, шо людей висилали тих, хто сопротивлявся колхозам.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не знаю.
Як люди боронилися?
Видно, хто як мог. Точно не знаю.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Хто ховав, все равно забирали. Ну умудрялись потрохи.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Казали, комсомольци.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Не помню я. А розказували, шо ходили групами, артельно.
Де можна було заховати продукти харчування?
У ямках у лісі. Ховали ноччю, шоб нехто не бачив, де.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
У бригадах давали мисочку супу чи похльобки із гречки.
Забирали лише продукти харчування чи інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Розказували, шо брали все. А як же, не пошов у колгосп – враг. Бери все, воюй із врагом.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Називали «расхіщеніє социалістичной собственности». Судили за те, шо, щоб не вмерти, брав картоплину, колоски чи іще шось. Казали, це закон про «5 колосків»
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Було строго. Люди боялись брать. Од безвиході ходили тайно в поле, а шоб офіціально, ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Колгоспники. Об’їждчики.
Чи люди хотіли добровільно йти у колгосп?
Набольш, не хотіли. Жалко було свою корівку, коня оддавать добровільно, ішли тільки сами бєдні, у кого нечого не було.
Чи змушували людей йти до колгоспів і як?
Заставляли канєшно, Однимали скот, даже сараї, усе, шо бачили, шо собі забирали, шо продали, обещали ситу жизнь.
Де приховували худобу, щоб не забрали у колгосп?
Не знаю. Мала була.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Росказували, шо і дньом і ноччю, коли хотіли.
Скільки разів приходили до хати?
Не помню.
Коли почали люди помирати з голоду?
Уже не помню, бо пережила іще 79 год.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Не знаю. Найбільш разбирали родини.
Хто не голодував у селі і чому?
У кого були вітряки, пока їх не забрали чи не разобрали. Хто плотничив, хто ходив за Десну на заработки.
Хто зумів вижити?
Хто крутився. Єздив мінять. Зумєв до новой власті приспособиться.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Помогли, чим могли, ну так, шоб нехто не знав.
Які засоби вживали до виживання?
Хто як мог.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Помогали потроху.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Жолуді мололи, пекли шось похоже на хліб. Лободу, лугову цибулю, шавель, липу.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Липа, явор молодий.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Зайцев (ну їх було совсєм мало), голубів, ворон.
Чи можна було щось купити у місті чи виміняти?
Не помню, видно можно.
Чи був голод у містах?
Казали, шо не такий, як у селах. Там рабочим давали потрохи хлєба.
Чи знаєте Ви, що таке «торгсін» [прим. «торгзін»]?
Не помню.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Казали чимало.
Чи відомі випадки людоїдства від голоду?
Ні.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладбищі, а хоронив хто придётся.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи відомі у Вашому селі місця заховання людей, померлих від голоду?
Не знаю, кроме кладбища.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Родичів обезательно, а пришлих ніхто не помнить.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкви – тепер і за радянської влади?
Нечасто хожу, дак не знаю точно, неправди казать не буду.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква є. Мабуть. Києвского патріархату.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 р.р., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Молодь знає, да мало. Я расказую.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Хто його знає. Видно власть така непродумана.