1. Місце запису: місто Чернігів, вулиця Савчука 1/153;
  2. Дата запису: 18.08.2005 р.;
  3. Хто записав: невідомо;
  4. Респондент: Шолох Людмила Павлівна, 1928 р.н., народилася у селі селі Кархівка Чернігівського району Чернігівської області;

Під час Голодомору проживала у селі Кархівка Чернігівського району Чернігівської області.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?

Так.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?

Все забирали власті.

Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Свої активісти.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?

Люди поговорювали, що їм добре перепадало за донос.

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?

Які там документи! Хто їх питав!

Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?

Штовхали, якщо голосили.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Одне, мабуть, старший, мав якесь оружіє.

Як люди боронились?

Ніяк, страх був великий перед властю.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Всі ховали, як могли

Хто і як шукав заховані харчі?

Штрикали желізними крутами, все дворище і по домівці у хаті.

Скільки їх приходило до хати?

Активісти ходили, і хтось приїжджий.

Де можна було заховати продукти харчування?

Закопували у льохи, у стріху клужки встромляли.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Кормили мошкою, якщо робив у колгоспі.

Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?

Все брали, що могли, із скрині тягли, що новіше.

Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

За жменю зерна тюрми давали 10 год.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні.

Хто охороняв поля і комори?

Об’єжчики на коня сиділи.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Не хотіли, та йшли.

Чи змушували йти людей в колгосп?

Штрафами лякали і конторою.

Де переховували худобу?

Різали втіхомолку, а ховать нігде було.

В який час ходили забирати у людей зерно?

По-всякому, і дньом і надвечір.

Скільки разів приходили до хати?

Та не раз.

Коли почали люди помирати від голоду?

Зимою, 1933.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Забирали у приют.

Хто не голодував в селі і чому?

Всі ходили голодні, може тільки активісти трохи лучше їли.

Хто зумів вижити?

Здоровіші виживали.

Чи допомагали люди одне одному виживати?

Нічим було помагать.

Які засоби вживали до виживання?

Зимою ще трохи у кожного було, а весною дуже трудно, у городі і в полі вилазила зелена травка, і ще їли мерзлу картоплю, гниль перемивали і гарний крохмаль мішали з липовим листом і пекли оладки.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Ловили горобців, голубів.

Чи можна було купити чи виміняти в місті?

Нічого було мінять.

Чи відомі випадки людоїдства?

Дуже багато померло, а може хто в Чернігів утік, пропало багато.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Не знаю.

Чи платили тим, хто займався поховання померлих?

Усіх ховали, і зразу усіх поминають, якщо рідня є.

Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?

Церкву спалили, і досі нема.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи

розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?

Онукам розказувала часто.

Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?

Власті все те творили.

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду