- Дата запису: 21 липня 2020 року;
- Місце запису: село Коровинці Роменського району Сумської області;
- Хто записав: Коцур Юлія Олексіївна, завідувач Інформаційно-видавничого відділу Національного музею Голодомору-геноциду;
- Респондент: Щітка (Осадча) Любов Василівна, 19 травня 1926 р.н., народилася в селі Кормани Роменського району Сумської області;
- Транскрибація запису: Кудінов Михайло Юрійович;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Коровинці Роменського (нині Недригайлівського) району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу з відео, збережено мову респондента)
Осадча, колись я була так, Осадча Любов Василовна.
А вийшли заміж змінили прізвище так?
Ага, як ізмінила, вже Шчітка Любов Василовна.
А якого року народження, ви?
Еее… двадцять шостого
А коли саме народилися?
Еее… зараз… кві… квітня, нє у маю місяці.
19 травня, так?
Да, 19 травня.
А де ви народилися, тут народилися, в Коровинцях?
Нє, я народилася в Корманах, село Кормани, там ми жили… ее батько і мати, там жили ми і я там народилась, перейшли в Коровинці, мені було сім місяців.
Угу. Тобто Голодомор пережили ви тут, в Коровинцях?
У Коровинцях, все я тут пережила
Ага. А як звали ваших батьків? Батька як звали?
… Василь…
По-батькові?
Еее… Василь Кіндратович…
А якого року народження він був.
Дев’ятсотого.
Дев’ятсотого. А мати?
А мати дев’яцот п’ятого була, народження.
А звали як її? Прізвище, ім’я…
Мархва Яковна, по-батькові.
Марфа Яковна… А крім вас ще діти були в сім’ї… діти були, ще у вас у сім’ї?
Мої діти?
Ні, у вас брати, сестри були?
Ее… були.
Як їх звали?
Олька, сестра Ольга.
Ага.
Була сестра Галька…
Ольга якого року народження?
…Щас підожди, якого вона, я їйбо забулася, ну її оце восємдисят років…
Угу.
Сестрі моїй.
Угу.
Та вмерла, а та… оце восємдисят…
Оля, Галя була сестра, так?
Да
Вас троє дівчат було, чи ще були?
Да.
Троє?
І брат був…
А брата як звали?
Брат Гриша був… він помер.
Якого року він народження був?
Та забулась я…
А яке господарство у ваших батьків було, можливо ви пам’ятаєте, шо якесь тримали господарство вони?
Господарство?
Угу.
Та… яке, яке тоді при колгоспові було господарство…
До колгоспу.
До… а до колгоспу… тоже так, ну огород, коло огорода, землі не було…
Корови, коні були? Землі не було, да? А корови, коні може були?
Корови були…
Скільки було?
Держали і по дві корови…
По дві корови… ага, а коні були?
Не було, коней не було.
Не було. Свині, може…
Порося держали, аякже, порося це обізатєльно, та ще двоє ж держали поросят, одно собі заколиш, а одно ж продаси, треба ж і копійку…
Ага, а кури, птиця може якась була? Гуси?
Кури були, утята… утята то держали потрошку.
Угу. А пам’ятаєте як колгосп організовувався. Колгосп як організовувався в селі, чи приходили, забирали у колгосп корову там, худобу якусь?
… Не було такого шоб, забірали…
Не було, да? А не приходили наприклад розкуркулювати, такого не говорили?
Та чого там не говорили, були такі шо розкуркулювали… ховали люди зерно, закопували шоб… на чомусь жеш треба дожить… як… ходять із палками, палки жилізні, ііі… землю ж довбають, шоб набить де може ти закопала тамички мішок зерна або шо-нібудь…
Обшукували, да?
Обшукували, крєпко обшукували…
А у вас тоже шукали?
Та в нас же так само, у каждого шукали, не дивилися хто, хто ти такий, чо шо… всіх підряд…
Все забирали?
Забірали все, оце як перед тій голодовкою забірали, одну воду оставляли в хаті…
І продукти, всі продукти забирали?
На печі в мене лежала… оставила мати… гречка перемішана з рудяком… торбиночка… на печі і я ж на печі сижу ще ж я невеличка така… заходе і свій же чоловік, свій, ага заходе узяв той рукавець, забрав ( щось тихо говорить).
А ніхто не чинив там опору, не казав оставте там?
Та куди там оставить, сусідка, полова, була в неї пллова, вона в полову насипала зерна трохи, ну перемішала, шоб же не забрали… ну війнув один, а зерно? Давай шоб перевівать, а ой шо з… у цій бригаді ходили, був такий чоловік, він і сюди хороший і туди хороший, та каже, – «хлопці геть це не нада, шо то полову ще віять». Отак було. Було… йому ще й казав не вашого ума.
А ті шо були в бригаді, скільки їх, багато було?
Душ сім…
А документи вони шось там фіксували, шо вони забрали, чи ні?
Та ніхто, нічого… прийшов забрали і всьо…
А ви оце кажете, там був якийсь свій, місцевий, шо його знали, ви пам’ятаєте як його було звати?
Та чого… усі місцеві.
Всі місцеві?
Всі місцеві були… свої забірали… свої і … уже послі ( сміється) сусідка в мене була, ішов такий, такий, той шо ходив отож у оцій компанії. Іде суне ноги, тягне, шось він був на… у нас же конопляний завод був… так він тамечки робив і шо там шось заболів, ну іде ноги тягне, а та баба Сонька каже, – «Чого ти тягнеш ноги? Ну шо, каже, тепер домоглось тобі?», а він каже, – « Та помоглося мені, тоді ж нам обішчали мол». Так добре, шо обішчали їм дуже хорошо, знач вони все должні були робить. Отак.
Вони нікого не щадили, ні?
Га?
Кажу, нікого не щадили, дітей, який там може…
Та нікого не чадили, ніхто не, ніхто ні про шо не думав…
А як їх звали, ви пам’ятаєте, чи…
…Отих людей?
Угу.
…Я… Знаю шо так, чи то його прозивали по улочному, чи ні, Босенко, Босенко, а хто він такий Босенко цей був… отож таке.
А як ви думаєте для чого, вони оце зробили, оце шо вони забирали, їм шось обіцяли за це, цим активістам?
Ну… а Бог зна для чого воно, так з людей іздівались тай усе.
Ага, а їх як називали в селі? Бригада? Чи якось ще по-другому називали?
Та… я не знаю як їх називали, просто ходили вони компанія.
Компанія називались, не казали там бригада, активісти.
Да, да.
«Червона мітла» не чули такої назви?
… Така компанія була, люди закопували в землю мішки, а може хто закопає, сусідська закопала мішок… зерна, я бачила, шо вона закопала, я мовчала, нікому не сказала, нікому не сказала… всьо ровно бригада ходила із палки…палки такі жилізні і … ширяли, щукали ( показує рукою) отак, а вона пос… якраз садок їх, її садок і наш садок, якраз так шо вона так як, в садку закопала. Отак було, та було…
І не нашли вони в садку цьому?
Ні, нічого не найшли, ходили, ходили… і не найшли…
А з вами потом вона не ділилася цим зерном, воно ж осталося у неї. Вижили вони під час Голодомору, тим зерном?
Ааа… то, то таке… жили тоді по-сусідські так жили, один одному помогали, не так як тепер сусід до сусіда не ходе. А оді по-сусідські ходили, один одному помогаали, один одному розказували, ділилися всим…
Угу. Ну а вони зерном не ділилися тим шо заховала, з вами?
Ні. Ні ( сміється).
Ні? Не ділилася?
Ні.
А чи були такі випадки, коли хтось на когось доносив, от ви кажете бачили там заховали, може хтось тоже доносив шо він там бачив і сказав, шо хтось десь закопав?
Ну… я не буду я казать… шо та , тоді як у сусідки там є … з чого спече пиріжок там чи пампушку, чи шо-нібудь, так і сусідці дасть, принесе.
Угу. А от коли почався Голодомор, ви відчували голод, голодувала ваша сім’я?
Одчували, крєпко одчували Голодомор, так у мене був батьків брат, він служив при сельсовєті як волость тільки тоді називалась, при сельсовєті, а тоді, чо він, чи його направили куди, чи шо, шо він поїхав, а куда він поїхав я не скажу… аа і він, де він був, ми не знаєм, а до нас посилки слав. Торбочку сухарів, посилочку до нас прислав пшона, другий раз прислав грошей, батько вже лежить, так садок у нас, він лежить, ну голод, це ж голод, страшне ж діло, лежить він… ааа листоноша був, мужчіна, – « Васили Кіндратович, ану вставай», – «Аа, шо таке?», – «Ось я приніс грошей». Аа ото брат то йому присилав усе, висилав, отак ми пережили ту голодовку…
А ніхто не пух, чи може хтось пух?
Не були ми пухлими, нуу, все ж таки… І мій батько поїхав, каже поїду і я … узнать Корманівку, багато поїхало… ага… поїхав і наш батько… поїхав, нема й нема, нема й нема батька. Мати сидить одна ворже, одно вороже, ааа нема батька, ну шо ж, колись приходе матері бумажка… у Ромни получіть… еее посилку… ну як жеш та мати пішла… поїхала у Ромни, ага ну її якийсь чоловік, так чи її вже везло так, чи… не можна сказати. Вона получи… получила ту ж посилку, у яшчик, у мішок муки… білої муки, крупчатка, еге… шо ж робить, як же… і тут коло неї той мужчина… каже, – «Сійчас у тебе одберуть». Отакі ж хулігани ходять, шо таке, таке время, ага, Господи шо ж робить, ну шо ж той мужчина… їде машина, тоді машин же не було таких, ааа одна машина, не знаю відкіль вона, шо він каже я не цю сторону, машина полуторка, малєнька та машина, ага він спинив, каже, – «Ви довезіть оцю женщіну». «Куди?»,- каже, – «Я не ту сторону їду». Як давай той мужчина просить ту… того мужчину, упросив, согласився він, забрав, забрав мати, забрав мішок той і… привіз, аж у Коровинці. Так уже, він упросив його, він так… ну казать – добра душа… привіз у Коровинці на лану туди до сусіда, ага і залили, мати поїхала, сусіда нагукала свого, той шо коло матері жив, ага, поїхали… забрали ту муку. Отак було…
То він десь там працював і це присилав цю муку вам, да?
Аа?
Він десь працював, батько, і присилав цю муку.
Да, да… ну прислав цю… я не знаю вже чи він присилав,чи, чи працював, чи як уже, ну як воно називалось, тьфу, називалося, десь на другому краї… ну як же… тьфу… отак, ну … отак.
Аа?
Так шо працював при… привезли ту муку, мати напекла… хліба знаєш який хліб ( показує руками) отакий, булка, ааа тут усі сусіди поз… зійшлися, ага, одна, а в однієї жінки четверо дітей і чоловіка немає, чоловік умер… у нього получилося… заворот кишок…
Шось з’їв, да?
Ага, заворот кишок, і він помер, і в неї осталися ті діти, ага ну… мати еее, позходилися, усім же по куску одламує ж дає, отієї булки, а вона, вона те все ховає в, у пазуху ( показує рукою) ді… діти ж дома (сміється). Отак… та було. Як вздумаєш так страшно… отак.
А ви кажете шо людей померло багато, хто підбирав цих померлих?
Навєрно закопували.
Де закопували їх?
У нас… на кладбищі.
На кладбищі?
На кладбищі
Так а хтось їх збирав по селу якшо їх було багато?
Та усе, усі ж такі були, були такі ж, шо їм приказали, шо… отак, як умерли, значить ховать…
А чи немає у вашому селі місця поховання та, може десь, десь тих, шо під час Голодомору померли, якшо їх звозили то, десь може ховали?
А і не… І не знаю, де і хто, поховали…
Угу. А скажіть в той рік, урожай був на полі, вродило все, чи був неврожай? Оце в тридцять другому році, тридцять третьому?
Урожаї були, так їх же ш збірали, вивозили, де вони дівали, хто його знає, де вони дівали, Урожаї всігда були, так а де вони дівали… молотили, скирдували на, на полі, молотили, де вони дівали його…де? Бог зна де…
Угу. То ви як думаєте Голодомор був того шо це він був штучний, чи це через те, шо не вродило?
Штучний, Голодомор, штучний, це зробили так…
А як ви думаєте хто це зробив і для чого?
Нуу, іі от такі і, і зробили свої, свої і зробили, як він чуть-чуть трошки той пішов до їх, збіралися такими… компаніями, шо їм, нужен ти, нужен… ти не нужен
Угу.
Були такі…
А чи чули ви про випадки людоїдства?
Як?
Випадки людоїдства були? Щоб людей їли, не булл таких випадків, не розказували нічого такого?
… Не знаю.
Нічого такого, ні? А наприклад там… здохлих тварин може хтось там їли коней, корів… не було такого, таких випадків ніхто не розказував?
…Як?
Ну пропавши.
Як… як це каже, ану дужче.
Пропавших тварин: коней, корів, не вживали в їжу?
Ааа, ні, не вживали.
Не було…
Не вживали
Котів, коней, котів, собак?
Ні, ні, ні (сміється)
Такого не зустрічалося, не чули?
Ні, такого не можу я сказать. Не знаю, знаю шо як при німцях, це німці були, мадяри як їх називали? Мадяри це чехословаки мадяри?
Угорці.
А?
Угорці, угорці.
Ну, так один-два, вони німці, служили, а тоді отказалися од німців, їх гнали, хто може у дорозі вмер, а хто, а два ідуть… тих два мадяри зайшли мати картошку у чугунці товче так для курей, ага він тіко одчинив хату, а мати стоїть товче, ту картошку, а він рукою гребе ( показує рукою) ту картошку, їсти і дершить кусок м’яса сирого конини.
Угу.
Ага і воно ж бредне, заболів він, болить у, ну хватило його така, бать… батько на матір каже витягни попелу, вигорнув попелу, батько мати вигорнула, у кружку попел і води влив, дає, а він же дивиця, дає йому пить, а він не хоче, а він то, а батько каже шо сій час, каже німцям нагукаю. Так він випив випив цей попіл, як улігся спать, півдня спав бо він же конини сирої наївсь. Півдня спав, отак було так ми вже було часто згадуєм, ну як дойде додому… так згадає чим його лічили.
Вилічили, да? А чи були у вас пі д час Голодомору жорна?
Жорна?
Угу.
Були.
Були? Перемелювали на них?
Перемелювали, у нас… на, на лавці… батько зробив жор то такий ота отаке ( показує руками) невелика, ага і ото мололи. У стелі до сволочка, ломака і сюди ж ( показує рукою вниз) щоб крутив же, ага, а туди в дірочку… І сипеш потрошки… і мелиш.
Угу.
Були таке.
А мололи тільки ви самі, чи ще може сусіди приходили до вас?
При… приходили й сусіди.
Приходили і сусіди…
Приходили.
Не у всіх вони були, да? Жорна?
Ні, ні не в усих.
А не забирали їх, оце коли ходили по хатах шукать, чи десь заховали їх? Не забрали ці жорна у вас?
Ні, ні не забрали.
А за те шо мололи, якусь плату може брали? Там… мірчук, чи ще шось?
Таа ніхто… уже послі… еее два кузне ці в нас були, зробили жорна, так то жорна, такі з-півпуда, а так і пуд, засипеш обома руками крутить, з того боку із того… так ото ходили молоть, ото тому платили, там баночка стіки там…
Мірчук такий був, змолов баночку оддаєш йому…
А, ага баночку ото то оддаси.
Ага. А чи пам’ятаєте ви, у вашому селі церкву не закрили? Церква була?
Була…
Не закрили під час Голодомору і пізніше?
І розібрали, як розібрали.
Розібрали?
Розібрали.
І шо з нею зробили?
У мене був такий свекор трошки недоумний танцював, як розібрали ту церкву. Так танцював…
А дзвони скидали, да чи?
А?
Знімали дзвони, скидали?
Таа все знімали, все.
І коли це, в якому це році були, було?
Я вже оце не скажу в якому році.
Не скажете в якому?
Не скажу я.
Ага. А розібрали і шо з неї зробили?
Аа шо з неї зробили, кирпи забрали, вивалили все…
Вона з кирпича була, да?
Даа.
Цегляна була, да?
Да.
Не дерев’янна, ні?
Ні, ні, ні, ні не деревяна
Ага. Оце ви, кажете
Ще, як кажуть Ленін стояв, коло Леніна так у стороні ( показує рукою) тут же ця церква, а тоді поставили, Ленін стояв на пос…
Постаменті?
Да, отак Ленін стояв, і Леніна зачіпили бебевхнули додолу…
Угу. Це коли церкву розбирали?
Га?
Кажу, коли церкву розбирали, тоді і Леніна бебевхнули?
Да, да і Леніна… я не знаю чи послі, ну бачила я сама лічно як того Лєніна… стягли
Угу. А церкву як розбирали, ви не бачили, не пам’ятаєте?
Не, не бачила.
Не бачили, да? А ви кажете свекор ваш бачив як розбирали да, цю церкву?
Бачив, а чого не бачить, він бачив усе свекор.
Помогав розбирати її, да?
Га?
Помогав її розбирати, кажу.
Не буду казати чи він лазив, чи ні. Ну були такі шо лазили.
Ага.
Підожди а хто, хто лазив я забулася, хто лазив, не, не свекор, а другий сусід же лазив.
А як з ним, все добре потім було, нормально він потім далі жив?
А?
Кажу він жив нормально далі, все з ним добре було?
Та яке там… він такий був робив нічого не робив, сидів та й усе, шо він…
А як ви думаєте, про Голодомор треба розповідати? Дітям розповідати, шоб всі знали, шо ну таке було…
А чого ж не треба канєшно шо треба, аякже, це страшне діло це ж страшне, Голодомор шо це таке… страшне.
Внукам, дітям, розказували ви своїм?
Та розказували, а чого, син знає харашо і дочка знає харашо, всі знають, як, як це воно було…
Дякуємо Вам за вашу розповідь.