- Місце запису: село Чабани Києво-Святошинського району Київської області;
- Дата запису: 2005 рік;
- Хто записав: Кравцов Григорій Юрійович;
- Респондент: Шевченко Ганна Тимофіївка, 1921 р.н.;
Під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років респондент проживала в селі Чабани, Києво-Святошинського району, Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви. що був голод у 1932-32 роках або у 1946-47 роках?
Я могу вспомнить тільки те,що мені приходилось робить
Які на вашу думку були причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Не, було усе но тільки забрали. Забрали усе. усе зерно забрали
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, то хто це робив?
Якесь, якесь приїжджали. Начальники які-mo. Ну. якесь начальство приїжджало, відкілясь – ми його не знали.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда за приховування зерна?
Нє. Ніхто в нас не приховував зерна. Це хіба може, як сказать, куркулі чи як їх назвать?
Як це відбувалось? Чи ті, хто відбирав, мали якісь документи на забирання продуктів?
Нє, нє ніяки документи, нічого, ніяк. Забирати, щоб здавати державі та і все.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
От цього я вже не могу сказать.
Чи мали зброю ті. хто приходив відбирати хліб у людей?
Нє, нє я не помню.
Як люди боронилися?
Нє, нє, нє, нє, не було такого.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Hу, хоч і ховати, все рівно за той, за люди, які ховати у одних відбирати все.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Якісь начальники приїжджали. А Бог їх знає, як їх звати
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Hу, наприклад до нас-я не знаю. Ніхто не заходив.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ну де ховати. Бог його знає. І в соломі ховали-у скирдах соломи я була.
Чи давали їжу тим. хто пішов до колгоспу?
Нє, не давати нічого.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі-одяг. рушники, худобу тощо?
От цього я не знаю – я знаю, що мама усе барахло відвозила в Росію, міняла хліб та на картонку та на те.
Що таке закон про “п’ять колосків”? Чи Ви чули про нього?
А, шо-тєє? Судили і в нас людей за те шо колоски збирали.
Чи дозволяли збирати в полі колоски, залишки городини?
Та не всім-хто назбирує бігом. Ну ми далеко від району жили, в обшем, село далеко.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожа які-то.
Чи хотіли люди добровільно йти в колгосп?
Хто добровільно пішов, ми записалися добровільно.
Чи змушували людей йти в колгосп і як?
Була ж така заява-хто хоче. Тоді насильно ніхто не тоє. Ну, так, не то шо насильно, а якби вам сказать, хто хоче-хай іде, хто не хоче- хай не йде. Ну, хто хоче-так казали що заберуть і скотину всю і все на світі.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
А там строїли якісь еті-сараї були, чи може то сараї були куркульські-а я не знаю?
В який час приходили забирати у людей зерно, продукти?
Удень, удень ходили.
Скільки разів приходили до хати?
Спросіть мене.
Коли почали люди помирати з голоду?
Ой-йой-йой-йой-йой. Багато людей померло, багато закопували живими. А кали – не можу вам сказать.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Я не могу сказать.
Хто не голодував у селі і чому?
Канєшно – ті ж, наверно, що жили-куркулі чи як же їх назвать Та й тo-їх же ж розкуркулювали-забирали їх і забирали землю
Хто зумів вижити?
Та вижили ж багато людей.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Нє, нє, нє, нє.
Які засоби вживали до виживання?
Ходили траву рвали. Були такі батькі, що і дітей убивали.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Нє, навєрно не було ніяк-самі люди виживали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Аякже, їли канєшно. Я сама ось ходила на той-посилала мама. Із не пшениця, а якже-то, росте трава шо я з неї колоски збирала, а мама тоді їх сушили, тоді товкли їх у ступі і варили.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Листя не їли . а ягоди які були там на тому-то їли все.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Не, цього не їли.
Чи можна було щось купити у місті чи виміняти?
Та ми ж далеко жили од міста-45 кілометоів.
Чи був голод у містах?
Я знаю, що тато поїхав у той. у город оцей же – Вовчанськ і тут він привозить відтіля хліба.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Багато, дуже-дуже багато.
Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?
Нє-ото сім’я одна, один там дядько у сім’є зарубав сина і дочку і, нє-двох синів. Одного зарубав зовсім, а одному голову розбив усього, а двоє втікло- син і дочка втекла.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі. Люди, які могли це все зробити.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Нє, хто платив-ніхто не платив.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей, померлих від голоду?
Нє, не знаю. Ну я знаю, що на кладовищі.
Чи поминають їх на „Проводи”, „Гробки”, Зелені свята?
Так щоб у селі-кожен вспоминав своє. А ток же ж-у нас же церкви не було, а так между собою, то поминали люди.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Не знаю – у нас цього не робили.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона належить?
Немає, от іменно шо немає.
Чи встановлено у селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Нє, немає.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали. Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Ну у школі я робила, проробила всъо время. Я не знаю такого, щоб вспоминали про це-так де кой-коли так, ну приходилося дітям розказувать.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Ну як вам сказать – засраті комуністи.