- Місце запису: село Рогізки Сновського району Чернігівської області;
- Дата запису: 2008 р.;
- Хто записав: Павло Повод;
- Респондент: Шатирко Михайло Десанович, 1925 р.н., народився у селі Рогізки Щорського району Чернігівської області;
- Розшифровка аудіозапису: Вигодованець Ольга Василівна;
(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав у селі Рогізки Щорського (нині Сновського) району Чернігівської області;
1925-го года рождения. Семья в нас была 8 человек. У зимне время я помню как мой отец сидел и шил лично мне сапоги. Пришла посыльная из сельского совета и предложила: «Сами идите в школу на сборы». Заставила росписаться и он 8 часов вечера пошол на собрание. Там ему подносили заявление и пойдеш в колхоз рабо тать, но он отказался. Его с школы не пустили домой и на утро его угнали на Березное. И там у Березном усадили, дали 4 года тюремного заключения и отправили на Беломорканал. И с Беломорканала он уже не повернувсь.
После этого, как уже забрали забрали батька на Беломорканал, то дней через п’ятнадцять приехали подводами с сельсовэта и выгрузили все имущество там: и дижки, и бочки, и ткацкие наряды – все выгрузили. И к третьей подводе привязали корову. Мама моя плакала, падала навколицы, обымала сапоги и просила: «Оставьте корову». А нас было 6 детей. И они не послухали – корову забрали.