- Місце запису: місто Мена Менавського району Чернігівської області;
- Дата запису: 21.11.2005 р.;
- Хто записав: Лозовий Андрій Володимирович;
- Респондент: Шамрук Ганна Олександрівна, 1928 р.н., народилася в селі Степанівка Менського району Чернігівської області;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Степанівка Менського району Чернігівської області.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?
Голод 1932-1933 років пам’ятаю мало, а 1947 пам’ятаю добре.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха,
податки, чи забирала врожай влада?
Причини не пам’ятаю добре, а влада забирала урожай.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Уполномочені приїжджали з району, з Мени, і забирали.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Да, були всякі.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на
збирання продуктів?
Хто знає, хіба вони нам показували? Вони нічого не показували, а забирали да й усе.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Да такого ж не було.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
А вони нам не показували.
Як люди боронилися?
Як там боронилися? Лаялись із ними та й усе.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Да трохи ж приховували, хоч у землю, чи куди-небудь ховали.
Хто і як шукав заховані харчі?
Да вже давно було так і не пам’ятаю.
Скільки їх приходило до хати? І хто це був?
Да було й по 2, по 3 уполномочені з району.
Де можна було заховати продукти харчування?
Да де хто придумав.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Да хто там їм давав, єку їжу, ніхто нічого не давав.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники,
худобу, тощо?
Да, худобу забирали, у кого які чи коняка була, чи віз, дак забирали.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Да, чули. Об’їзчик колись гайсав да однимав торби, а босяком ми гайсали да ноги покололи, да тікали.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Да не давали, хто б там давав. Хай лучче, кажуть, – пропаде.
Хто охороняв поля і комори?
Сторожа.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Да здорово й не хотіли. Хто хотів, а хто й не хотів, так і заставляли.
Чи змушували йти людей в колгосп і як?
Да визивали ж у сільсовіт чи куди і заставляли.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Да де її худобу можна приховать? Це ж не так, що клунок зерна. Так можна приховать, а худобу – куда її приховаєш?
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Да дньом же ходили, ніччю не ходили. То по облігації ходили ніччю по 5 раз.
Скільки разів приходили до хати?
Да усяк було: і двічі, і тричі.
Коли почали люди помирати від голоду?
Да коли ж уже почали умирати, уже на весні їсти нічого не було, дак начали й помирати.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Да трохи ж у селі були якісь патронати чи як вони там; троє дітей, у одних же жили, виписували ж з колгоспу чи відкіль трохи продуктів, да уже ж ходили і в школу тут.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодував тей, хто у власті був.
Хто зумів вижити?
Да хто ж зумів вижити? У кого ж родичі були якісь чи що, так вижили. Хто як придумав, так і виживав.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Да хто б там діливсь, як ні в кого ні в кого нічого не було, а в кого було, так для себе держало.
Які засоби вживали до виживання?
Да які? Їли ж що попав: то липу, то акацію тую рвали, квітки, да й їли.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Да не мали ні од яких родичів, бо й родичі такі були.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Да клєвєр (квітки) ж уже навесні, акацію рвали, цвіла, із кукурудзи кісточки мололи на жорна, да лепили якісь ладки, що воно й не держалось, розсипалось.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Із липи, із акації.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Да у нас у селі ніхто з плазунів ніяких не вживав.
Чи можна було купити чи виміняти в місті?
Да, виміняти ж можна було, то якісь рушники, чи послідні якийсь настільник треба було однести щоб вимінятись.
Чи був голод у містах?
Не знаю я чи в містах він був, чи не був.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Да, у нас в селі доволі не померло. Сусідка там одна ж померла.
Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?
Ні, не відомо такого.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладбищі.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Да ніхто нічого не платив, бо нічим було платить. Родичі збирались та й хоронили.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей від голоду?
На кладьбищі, де всі, там і тиї, що з голоду померли; ховали на кладбищі
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Да, родичі ж поминають, а як же.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві? Тепер, і за часів радянської влади?
За радянської влади церкви ж, щитай, закриті були, а тепер же поминають родичі.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква є, але не знаю, до якого патріархату.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Встановлені, а як же.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр.? Зокрема, чи
розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідала, а як же, онукам і дітям – усім.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Кого? Владу.