- Місце запису: село Седнів Чернігівського району Чернігівської область
- Дата запису: 11.12.2005р.;
- Хто записав: Уткін Павло Сергійович;
- Респондент: Селенок Антоніна Іванівна, 1922 р.н., народилась в селі Седнів Чернігівського району Чернігівської область;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Седнів Чернігівського району Чернігівської область
Шановна Антоніно Іванівно, чи пам`ятаєте ви, що був голод 1932-1933 роках, або 1946-1947 роках?
Я была ребенком, отец работал в сельсовете, мама в колхозе. О голодоморе кое-что сама помню, знаю по рассказам родителей и очевидцев 47…а 46-47 – послевоенное время. Мама не рабо тала, отец получал копейки. Очень нуждались, хлеб получали по карточкам то что было у родителей с вещей меняли в селе на продукты.
Дякую, а таке питання до Вас : які на вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки чи забирала урожай влада?
Был неурожай, выпав град, всё все посевы и огородину выбило. То что смогли собрать вынуждены были отдать.
Якщо відбирали у людей вирощенне в полі, в городі, хто робив це?
Антоніна Іванівна: Свои селяне ездили с телегой, по дворам и выносили люди хто шо, а остатки такие там могли дать. Выносили.
Зрозуміло. А як це відбувалося? Чи ті що відбирали мали якісь документи на зібрання продуктів?
Документы у них никто не требовал потомушо это свои селяне ездили. Їх знали, а их направлял сельсовет.
Так. Зрозуміло. А чи застосовували до людей покарання, побиття, виселення, арешти?
Таких случав не было в нашем селе.
А чи знаєте ви мали зброю люди, що ходили та відбирали хліб у людей?
Зброю не замечали люди у них. И они применяли, добровільно выносили люди, шо имели.
А люди боронилися?
Нет, они никаких сил не применяли и люди не отбивались от них.
Чи можно було приховувати якусь частину зерна, продуктів овочів від збирачів?
Ну если у каво было много как дак может кто-то и приховував. В нас ничего не было и излишков у нас не было. То шо сдали, а то шо оставалось – для себя.
А чи знаєте Ви хто і як шукав заховані продукти. Як їх звали?
Цього не знаю.
Ну а знаєте як шукали? Чи ходили по хатах?
Ну до кого-то ходили.
А скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Свои селяне. Если заходили – то свои.
А скільки їх зазвичай було?
Человек три.
Зрозуміло. А забирали лише продукти, чи інші речі рушники, одяг, худобу тощо?
Нет, в нашем селе такое не долалось, ничего кроме продуктов, ничего не требо вали, ничего не забирали.
А що таке закон про п`ять колосків, чи чули ви про нього?
Ну, я знаю, что при немцах был такой, а свои, сельсоветы, стараста, не наказували своих селян.
Чи дозволялось збирати у полі колоски залишки городини, таке інше?
Разрешали.
А хто охороняв поля, колгоспні комори?
Ну поля не охоронялися, а комори, був там ответсвенной человек – коморщик и он охранял.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Бедные шли, а багатих разкуркулевали, кто не шел.
Чи змушували іти людей до колгоспів і як?
Приходили от властей, агитировали, бедные шли в колхоз на работу ,а богатых, кто не шел, разкуркуливали.
Зрозуміло, Антоніно Іванівно, де переховували худобу, щоб не забрали в колгопс?
Ну… В нашем селе, вроде, таких случав небыло. А у нас худобы не было, не, нечего було ховать.
А в який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Приходили утром, днем приходили.
А коли люди почали помирати з голоду?
В нашей семье, от голода, никто не умер. А в Слухи были, что в селе умирало несколько человек.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Про это, я не знаю.
Так. Дякую. Хто не голодував у селі і чому?
Вокруг нашого села леса и речка Снов. Мужчины рибачили на охоту ходили и так проживали.
Хто зумів вижити?
Выжили в основном, почти, все.
Чи допомогали люди одне одному у виживанні від голоду чи ділились продуктами?
Да, делились. Родственники помогали друг-друг. То что имели – делились.
А які засоби вживали до виживання?
То что имели эконимили, экономно жили.
Чим али якусь допомогу від родичів, які меньше голодували?
Да, родственники помогали, друг-другу.
А що вживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Ну что сад имелся, были овощи.
А з ягід, коріння якесь?
Коріння.
А з яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
С акации цвіт ели, муку делали с цвета акации. Блины жарили.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ну охотники приносили зайца если на охоту ходили, то что-то приносили: или зайца, или утку.
Чи можна було щось купити в місті, чи виміняти?
Да, ходили в другое село, де пососедству и выменивали, если имелось вешь какая-то.
А, не знаєте ви скільки людей померло в селі, чи є такі відомості?
Сведений таких не было, а слухи были: некоторые умирали.
А чи відомві випадки людоїдства у Вашому селі?
В нашем селе таких случаев не было, но слухи были. В других селах были такие случаи.
А де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронили всех на одном кладбище и ставили им кресты деревьяные.
А чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ну, устраивали обед и поминали. Батюшка преходил.
Чи відомі місця, у вашому селі, захоронення померлих від голоду?
Отдельно нихто не хоронил, отдельно людей всех хоронили на одном кладбище.
Чи поминають їх на проводи, гробки, зелені свята?
В эти дни когда поминают, поминают всех родственники своих родственником.
Чи згадують померлих від голоду в церкві тепер і за радянської влади?
Поминали всегда. обязательно свои родсвенники споминали своих померлих.
Чи встановлены в селі хрести пам`ятники померлим від голоду?
В селе таких отдельно не было.
Чи знає сучасна молодь села про голод 32-33 років? Зокрема, чи розповідали ви своїм дітям, онукам, сусідам?
Ну, я еще была подростком и не очень, я помнила, так что, я на примере, не розказывала. В нас никто не умер.
А кого ви вважаєте винними в загибелі багатьох людей?
Я считаю, причиной, это не урожай, а причиной тому – випал град и уничтожил посевы.
І останнє питання до вас Антоніно Іванівно: «Чи ви знаєте, що таке Торгісін»?
Ну я слышали такое, слово, мне кажется, что это такое вроде, там принимали дорогие вещи, щолото там может у кого было, у нас такого не было, и мы не пользовались.