- Місце запису: село Сиволож Борзнянського району Чернігівської область
- Дата запису: 12.07.2003р.;
- Хто записав: В’яла Олена;
- Респондент: Секерня Мелашка Петрівна, 1924 р.н., народилася в селі Седнів Чернігівського району Чернігівської область;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Седнів Чернігівського району Чернігівської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947роках?
Да аж чого не чула, я вже в первий клас ходила. Голод два годи був у 32-33 роках. А цей же ж був у 46- 47роках.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947роках?
Урожай то був дак у колгосп усе забирали, вигрібали в 33-му году. А в 47-му урожай поганий був, налоги високі, по 1500 було, дак таки ж і голод був.
Які на вашу думку могли бути причини голоду?
Да це ж таки були, вже їх нема, ударники були.
Якщо забирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Да з сусідами ловко жили.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання
зерна?
Да неяких документів, бо це таке, голова сільради да ще якийсь послали їх. Дак вони прийдуть і все вимітають із комори.
Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?
Було покарання, і засуджували, і виганяли з хат.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Ні, нічого такого не знаю, не чув.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ні не мали зброї ніякої.
Як люди боронилися?
Корилися, не боронилися.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, овочів, продуктів?
Да ховали ж ми, ховали хліб там, чи що. А вони найдуть, бо як прийдуть дак переривають усе. Таки палки були гострі, дак усе штрихали, то в хліві, то ще десь.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Та ударники це були.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Восім, та і десять коли приходило.
Де можна було заховати продукти?
Да куди не заховаєш, було заховали в хліві, знайдуть однак. В нас батько лежав, дак мати в хустку замотає, да за нього заховає.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
О , в колгоспі тоді вже ловко стали давать.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники.
худобу тощо?
Мо в людей і брали, я не скажу, а в нас не було, бо ми розносили по сусідах.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи Ви чули про нього?
А як же, це вже було в 47-му. Колосся беруть, дак позасуджували на 5 год.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не можна.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Що в колгосп рано пошли, дак їх ставили охоронять поля, пугою гонили.
Чи люди хотіли йти добровільно в колгоспи?
Єсть оце ж добровільно пошли, дак їх не грабили. А ми ж не йшли, дак нас виграбили.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували, з хати виганяли.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
В хліві в нас була худоба, дак забрали ж вони. Де ти заховаєш.
В який час ходили у людей забирать зерно, продукти?
Зранку оце йдуть, а коли й в обід.
Скільки разів приходили до хати?
Декілька.
Коли почали помирать люди з голоду?
Дав 33-му багато людей померло, бо з голоду. Один дід із бабою вишли з хати і померли на улиці. В 47-му менше.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Нечого. В 47-му платили тим, вкого не було дітей.
Хто не голодував у селі і чому?
Хто рано пошов в колгосп.
Хто зумів вижити?
Оце ж повиживали, но багато померли. А ми вижили, бо в нас ще кобила була.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду? Чи ділились продуктами?
Хто ж допомагав, голод же був.
Які засоби вживали для виживання?
Та які засоби, в колгосп йшли.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Да помагали так.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Яки ягоди, ягод тоді ніяких не було, кущі повирубували. Налоги були великі, що нічого не садили. Клєвєр їли.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Липовий лист їли.
Яких диких тварин, птахів,плазунів їли?
Про це я не знаю.
Чи можна було щось купити в місті, чи виміняти?
Нічого, кроме з Москви возили.
Чи був голод у містах?
Не такий.
Скільки людей померло у селі, чи є такі відомості?
Не знаю, но мерло багато.
Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?
Не помню.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На улиці вмерло, стягнуть його, вириють яму да поховають.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Да хто, нічого не платили.
Чи є відомі місця заховань померлих від голоду?
Не було тут таких.
Чи поминають померлих від голоду на Проводи, «Гробки», Зелені свята?
Я не ходжу туди, не знаю. Радянська влада церкви позакривала.
Чи поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Свої поминають.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду ?
Діти ставлять.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр.,чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Знають. Родичі знають.
Хто винний у загибелі багатьох людей?
Влада.