- Місце запису: село Терешківка Сумського району Сумської області;
- Дата запису: 22 липня 2005 року;
- Ким записано: Цявук Тетяна Василівна;
- Респондент: Резніченко Анастасія Олексіївна, 1920 р.н.;
Під час Голодомору 1932-1933 років респондент проживала в селі Терешківка Сумського району Сумської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр.?
Пам’ятаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
Влада забирала урожай.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, хто це робив?
Із села назначали 4 чоловіка і вони відбирали вирощене в полі, городі.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?
Не знаю.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Приходили і скрізь шукали, ніяких документів не мали.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Заарештовували, били.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирали хліб у людей?
Ні.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, овочів, продуктів?
Ні.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Як звати не пам’ятаю. Заходили в хату, в сарай і скрізь шукали.
Скільки їх приходило до хати?
Чотири чоловіка.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ніде, скрізь найдуть.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Забирали лише зерно.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чула. Не можна було взяти з поля ні одного колоска.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Поля охороняв об’єзчик, звали його – Дерновий.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Мати хотіла, батько не хотів, мати віддала в колгосп коня і корову.
Чи змушували йти людей в колгосп?
Змушували.
Де переховували худобу, щоб не забрали у колгосп?
Худобу не переховували.
В який день ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень.
Скільки разів ходили до хати?
Один раз.
Коли люди почали помирати з голоду?
З 1932 року.
Що було з малими сиротами, чи опікувалися ними держава?
Сироти вмирали, чи ними опікувалася держава – не знаю.
Хто не голодував у селі і чому?
Не знаю.
Хто зумів вижити?
Не знаю.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ні, не допомагали.
Які засоби вживали до виживання?
Ходили по полову за 7 км, добавляли кропиву, тому і виживали.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ні, не мали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Ягід не було, кропива, лобода.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Кропива, лобода.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Жаби, коти, хто, що пойма, те і їли.
Чи можна було щось купити або виміняти в місті?
Нічого було міняти.
Чи був голод у містах?
Був, але не такий.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Не відомі.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Звозчик був і звозив у яму всіх померлих.
Чи платити тим хто займався похованням померлих?
Платили, за одну душу 100 грам хліба печеного.
Чи відомі в вашому селі місця захоронення померлих від голоду?
Ховали на старому кладбищі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Ні.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві, тепер і за радянських часів?
Раньше не поминали, зараз поминають.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Православна церква Московського патріархату, Церква Християн баптистів-евангелістів.
Чи встановлені у Вашому селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Встановлений хрест.
Чи знає молодь села про голод 1932-1933 рр? Чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Знає. Розказувала дітям, онукам.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Владу.