- Місце запису: село Роздольне Носівський район Чернігівська область;
- Дата запису: 14 серпня 2002 р.;
- Опитувала: Ругаль Л.П.;
- Розповідала: Ракуленко Палагія Дмитрівна, 1916 р.н.;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Роздольне Носівського район Чернігівська область.
Розкажіть, будь ласка, про 1932-1933 рр.
32-33 года – це були важки года Тоді уродив поганий урожай, та самим би його хватило, дак приходилось же платить високі налоги. А якщо не отдавали сами, то приходили і забирали все. Сім’я у нас була не велика – батько, мати, брат і я. Може це нам і помогло, бо розказували чужи люди, що просили милостиню, у кого велика сім’я була дак не всім їсти хватало. Багато вмерло. Наш батько дуже болів, бо ще бувши молодим на войні простудився, дак він не великим помощником нам був. Мати заховала півмішка пшениці, з десяток буряка кормового. Це було заховано в яму, що викопали під піччю. А щоб не видно було того міста, мати нас ложила там спать. Із цього їсти варити тульки ночу, щоб нехто не знав. Хватило цього не надовго, хоч і розтягувалт як могли. Їли все, що можна було їсти: липовий цвіт, клевер, щавель, м’якоть із соняшників. Ночами не спали, а ходили на поля собирали де, яку картоплину, чи колосок. Хоч і боялись, бо могли посадить. Бувало ми ріжем колоски, аж іде сторож, не доходячи до нас розвернувся і пішов в другу сторону, щоб ми могли втекти. Отак ми і вижили.
Скажіть, чи був у цій місцевості голод в 1946-1947 рр.?
Оце і ти кажеш про голод послі войни, і онука моє казала, що в книжці таке пишеться. Дак може це було десь, бо у нас голоду не було. Конечно, спочатку було важко, поки обробиш землю, да почти одни баби. Даже сами впрягалися в упряжки