- Місце запису: село Марківка Білопільського району Сумської області;
- Дата запису: не відомо;
- Хто передав: не відомо;
- Респондент: Радченко Марфа Григорівна, 1923 р.н., народилась в селі Светине Сумського району Сумської області.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Светине Сумського району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)
Діти ходили малі, люди ходили, воно йде, шо нашло хто зна шо воно знайшло, чи травичку рвало в роту кидало. Падали люди, як кукурузу брали. Їли, буряни їли.
Чи пам’ятаєте Ви період Голодомору?
Я з 23 года, я невеликою була, знаю усе.
Які на вашу думку причини Голодомору?
Хто зна що воно таке, хліба не дали нам тоді в колхозі нічого. Їсти нічого було. Так шо ходили по полю, ото картошку викопували, восени та весною обдирали та до матаржеників мішали. Та на репяхи ми викопували коріння, його обмивали, то бурян, то кукурузу і мішали маторженики.
Якщо відбирали у людей вирощене, хто це робив?
А шо тоді, ще ж весна була, тоді ще ж нічого не було. Весною на городах не було нічого, картошки тоже не було ще. Це ж весна була. Цибуля правда, підросла цибулька. Так ото ходили де більші люди, та і слабенькі люди ходили де у кого шо є на городі. Чи картошечка пов’язалася, так видовбували, а хто й поймає та б’є. Та вони померли, їх немає. Я жила тоді на Сметіно, коло Луциковки, ми самі крайні жили, а там нема тих людей. Там купили хату.
Чи приховували якусь частину хліба, продуктів?
Продуктів тих не було ніяк. Де ж ті продукти були. Уже як стало жито наливаться трохи, так ото тоді у кого було на городі житце, даже колосочки сушили. У нас на городі було жито. Так батько піде зріже, посушим, добавляли зелені, і ото матаржаники оті пекли. Ми вижили.
Чи ходили на колгоспні поля?
Та, які тоді люди були як вони негодні, падали, я не знаю, чи в колхозі де там шо було.
Чи люди хотіли добровільно іти в колгосп?
Усі йшли, кой які не хотіли, оставалися.
Де переховували худобу, щоб не забрали?
Худоби не забирали, красти крали тоді де сильніші були, здоровіші, а ті що западали, так…
Коли почали люди умирати з голоду?
Люди з голоду падали як той. Діти маленькі і всі падали. Воно оце йде-йде, нахилиться, щось кине в рот. Йшло, впало.
Чи допомагали родичі?
Що допомагать, як люди негодні. Їсти нічого не було.
Що споживали в їжу із рослин, тварин?
Бур’яни рвали, кукурузу, вона ж весною суха. Так ото обдирали, а в середині там є серцина, сухе те їли. Ото шо реп’яхи, забула. Те копали, лопух. Це ж рання весна була. Та скот де був – порізали і не було нічого, ферми були, коні дохли, а у нас клайбище, тоді туди везли.
Чи був голод у містах?
Не було ніде нічого, ну ніде було де купувать.
Чи відомі випадки людоїдства?
Бувало. Бувало. Таке що і ноги одрубували та варили і м’ясо.
Де і хто хоронив померлих?
Там на клайбищі, тіко воно теперечки заросло, так кидали ну голих, по 10 і більше звозили кидали. Отак вони поховані. Коні дохли так один одного хватають, рвуть, те впало уже вмерло, те щось ухватило. Хто зна хто копав ями, кидали, закопували. Померло, не дай Бог. Не дай бог дожить до такого. У нас, у мене у дворі ніхто в голодовку не вмер. Було жито на городі, різали, сушили. Зерно і в полі ховали. Це ж після того вже, люди закопували і в полі ями копали і в дворі і солому шіряли. Та позабірали, понаходили. Забірали і одежу яка була.
А в колгосп ішли добровільно?
Хто пішов, а хто ні. Вони ж ходили хліб викачували, забірали. Єслі в полі копали, молотили дома, ну одноосібно жили, так перед тим як у колхоз загонили так тоді ж люди ховали хліб. Де шо попало – забірали. Даже й картошку брали, а тоді вже до того дойшло і одежу стали брать.
А хто ці люди, хто це брав?
Ну були ж у сельсоветі і голова, немає тепер нікого живих, молодь була, забула як її, комсомолка була. Ходив оце шо на Холодній горі так її свекор ходив тоже. Забірав і коноплі од хати брав і на Светіному жив, той як його, помер він.
Чи били людей, які не хотіли віддавати їжу?
Та штовхали так, це нічого брать і ходили у колхоз. У мене батько не хотів у хотів у колхоз, так одежу стару комендант був управляющій біля того, тоді ще організовували. Так прийшли уже у подушки складали шо було. А батько не йшов у колхоз так позабірали в чому осталися і одежу позабірали.
Хто пішов у колгосп, давали їжу?
І хліб забирали. Чиквін ходив із штрикачками і всюди штрикає де яма закопана – шукає. Хліб відкопували і забірали, ну все. А тоді ж голодовка отака кинулася. Скільки людей померло. Боже. Скільки померло, хто зна. Я ж на Светіному жила.