- Місце запису: село Хижня Жашківського району Черкаської області;
- Дата запису: 25 жовтня 2005 рік;
- Хто передав: учні 10 класу, членами ради музею історії села Хижні;
- Респондент: Питель Параска Петрівна, 1915 р.н., народилася в селі Хижня Жашківського району Черкаської області;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Хижня Жашківського району Черкаської області.
(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте ви, що був голод у 1932-33 роках?
Я канєшно пам’ятаю голод. Це були страшні роки. Щоб вам їх не знати.
Які на вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Були такі душогубці, які забирали урожай, не питаючи.
Якщо відібрали у людей вирощене в полі, городі, то хто це зробив?
Їх уже зараз немає живих.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Людей, які приховували зерно, виказували деякі сусіди і їм ніяких нагород не було.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Документів не було. Забирали все.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
В нас у сім’ї нікого ніхто не бив. А тих, хто не хотів віддавати їх били.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ніякої зброї ми про них не бачили.
Як люди боронилися?
Люди не оборонялися, а якщо хто обізветься, таких зразу убивали.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не можна було приховати, вишукувати все.
Хто і як шукав заховані продукти, як їх звали?
Я не знаю хто це і як їх звали, а вишукували палицями, все розкопували.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
По два, по три, по штири, все загарбали.
Де можна було заховати продукти харчування?
Заховували в землі, на горищі, якщо було щось ховати.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Як колгосп начинався, то давали хліб і годували, легше було. Я також пекла хліб у колгоспі.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Не забирали картоплю, буряки, а все інше забирали. Одяг і рушники залишилися.
Що таке закон про “П’ять колосків”? Чи чули ви про нього?
Закон про “П’ять колосків” я чула. За три кілі могли дати два роки.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
За те, що збирали колоски, людину могли вбити, посадити.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сільська влада і охороняла. Бригадири, комірники.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Спочатку не хотіли. Але коли побачили, що там дають хліб, пішло багато людей працювати.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Ті, хто не хотіли йти, їх змушували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Її ніде не ховали, бо худобу забрали ще зразу.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Приходили вдень, до нас уночі не приходили.
Скільки разів приходили до хати?
Приходили один раз, чи два.
Коли почали люди помирати з голоду?
Коли вже не було що їсти, тоді й почали мерти.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Ніхто про них не думав.
Хто не голодував у селі, і чому?
Не голодували ті, хто допомагав сільській владі. Хто збирав в інших.
Хто зумів вижити?
Вижили ті, хто допомагав сільській владі. Хто міг щось обміняти чи вкрасти.
Чи допомагали люди одне – одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Я ділилася з сестрою, давала їй квасолю.
Які засоби вживали для виживання?
Їли те, що можна було їсти.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Мої родичі голодували більше ніж ми.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Листя шморгали і їли. Бузину їли, картоплю, буряки.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Їли листя з липи, акації, молочай.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Черепахи ловили, кінь здох і його з’їли.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Не можна було нічого купити. У кого було відро картоплі, то як завалить ціну, що і нічого не схочиш.
Чи був голод у містах?
В місті також був голод. Дуже багато людей повмирало.
Чи знаєте ви, що таке “торгсін”?
Не знаю, що це таке.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Вмерло дуже – дуже багато, скільки точно не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?
На Одаї жили мати, два сини і дочка. Одного разу один чоловік пішов до них по щось, а в клуні жінка вже гострила ножа, вона хотіла зарізати цього чоловіка – Крота Олексу, але він
утік. А на другий день взнали, що ця жінка зарізала свою дочку. Після цього випадку її кудись забрали.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Люди мерли і був виділений спеціальний їздовий, який збирав цих людей, він збирав не тільки мертвих, а й живих і скидав їх в одну яму. Одного разу, коли людей позвозили до цієї ями, то одна жінка, яка жила на Лисаківці вночі вилізла із цієї ями і городами дісталася додому. Вона дуже довго ховалася вдома, щоб її знову не вкинули в ту яму. Коли людей позвозили до цієї ями, і вона була ще неповна, то з трупів обрізали шкуру і їли її сирою.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Збирали у віз тих, що померли і кидали в яму, і не платили тим людям, які ховали.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Поховані вони всі на старому цвинтарі, у рівчак усіх кидали.
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, “Зелені свята”?
Кожне згадує своїх родичів.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Я до церкви не ходжу. Не знаю.
Чи є у вашому селі церква?
Церква є.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
У селі встановлено хрест, там де заховано тих людей.
Чи знає сучасна молодь села, про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розказувала своїм дітям і онукам.
Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Я думаю, що це влада в країні винна.