1. Місце запису: село Бандурове Олександрійський район Кіровоградська область;
  2. Дата запису: невідомо;
  3. Хто записав: невідомо;
  4. Респондент: Пищенко Варвара Гордіївна, 1921 р.н.;

Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Бандурове Олександрійського району Кіровоградської області.

В 1933 році мені вже було 12 років, і цей страшний голодомор залишився в моїй пам’яті. Вже взимку стало дуже скрутно з харчами. Закінчилися всі запаси їжі, які тільки могли приховати. Почали пухнути і помирати з голоду односельці. Але найтяжче стало весною, коли від голоду злягли батько та старший брат Павло. Пам’ятаю, як мачуха взяла хустку, щоб виміняти її на їжу, та як пішла так і не повернулась.

На той час я і Рая залишились головними годувальниками в сім’ї. Тож ми, бо менші тільки лежали на печі, вимушені були бігати в пошуках їжі. Саме тоді почали наливатися шовковиця та вишні (поїли ми їх ще зеленими). Самі наїмося, ще й батькові з братом принесемо. Було в нас посіяно на городі і жито, але їли ми його сирим, зеленими колосочками, бо були малі та не вміли нічого з нього приготувати. А ще на малих дітей в яслах давали пайок, і хоча після того як пішла мачуха, дітей в яслах ніхто не водив, але кусінчик хліба нам видавали. Візьмемо ми його і доки донесемо до хати, то общипаємо хлібець з усіх крайків,  а решту дітям приносили.

Але ми, самі будучи малими, не змогли врятувати від голоду свою сім’ю. Самим першим помер брат Павло. Незабаром пішов із життя і брат Микола. На той час батько ще був живий. Та з кожним днем йому ставало все гірше і гірше. Ми боялися заходити до хати, щоб не застати батька мертвим.

Одного дня я пішла на город сапати. А повернувшись, зрозуміла — батько помирав. В цю ж ніч помер і маленький Гриша.

З тих пір я жила з бабусею Яриною. Вона мене не віддавала мачусі. У бабусі була пасіка, і вижили ми за рахунок меду, перебиваючись солодкою водичкою. Пригадую, що осінь 1933-го року була врожайною. Бабуся Ярина замісила тісто, а я й питаю: «Це вже в нас буде хлібчик?» Бабуся витерла сльозу і відповіла: «Так, дитинко, буде хлібець…»

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду